9. Поняття та ознаки господарського договору. Свобода господарського договору

Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснова­ний на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарю­вання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів держ. влади або органів місцевого самоврядування.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:

вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;

примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарю­вання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або до­повнювати його зміст;

типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів Укр., чи у випадках, пе­редбачених законом, іншим органом держ. влади, коли сторони не можуть відсту­пати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;

договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих су­б'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Зміст договору, що укладається на підставі державного замовлення, повинен від­повідати цьому замовленню.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним ко­дексом Укр. з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

ГК не містить визначення господарського договору. Виходячи із змісту коментованої час­тини господарський договір можна визначити як засноване на угоді сторін і зафіксоване у встановленій законом формі зобов'язальне правовідношення між суб'єктами господарюван­ня та негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами, змістом якого є взаємні права і обов'язки сторін у сфері господарювання.

Типові та примірні договори є формою державного регулювання договірних відносин у сфері господарювання, вони застосовуються для спрощення процесу укладання конкретних господарських договорів та визначення бажаної, з точки зору держави, моделі договірного зобов'язання.

Типові договори затверджуються:

— Кабінетом Міністрів Укр. (Типовий концесійний договір, затверджений постановою Кабінету Міністрів Укр. від 12 квітня 2000 р. [276], Типовий договір (контракт) на реалізацію інвестиційного проекту на терит. пріоритетного розвитку, в спеціальній (вільній) економічній зоні, затверджений постановою Кабінету Міністрів Укр. від 5 липня 1999 р. [274] та ін.);

- державними органами у межах своєї компетенції (Типовий договір оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства (структурного підрозділу підприємства), за­тверджений наказом Фонду державного майна Укр. від 23 серпня 2000 р. [149], Типовий депозитарний договір, Типовий договір про відкриття рахунка в цінних паперах, Типовий договір про обслуговування емісії цінних паперів, затверджені рішенням Держ. комісії з цінних паперів та фондового ринку Укр. від 14 липня 1998 р. [271], та ін.).

Головною ознакою типових договорів є їх обов'язковість. Типові договори — нормативні акти, вони займають своє місце у вертикальній ієрархії актів залежно від того, хто затвердив такий договір.

Типові договори можуть включати два види умов, які: 1) встановлюють права та обов'язки сторін; 2) визначають інші умови, що можуть бути визначені сторонами у договорі на їх розсуд.

Типові договори можуть мати форму самостійного нормативного акта або виступати як додатки до нормативних актів і відтворювати окремі їх положення.

Укладення окремих видів господарських договорів у деяких випадках віднесено до пов­новажень органів держ. влади і місцевого самоврядування. До таких господарських до­говорів, зокрема, належать:

- держ. контракти, державними замовниками у яких можуть бути Верховна Рада Укр. та інші центральні органи держ. влади Укр., Рада міністрів Автономної Респуб­ліки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держ. адміністрації, держ. організації і установи, визначені Законом «Про Державний бюджет Укр.», а також держ. організації та установи, уповноважені Кабінетом Міністрів Укр.;

- договори приватизації державного і комунального майна, продавцем якого виступають держ. органи приватизації;

- договори оренди державного та комунального майна, орендодавцями якого є Фонд дер­жавного майна Укр., його регіональні відділення і представництва, органи, уповноважені ВРАвтономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном;

- концесійні договори, концесієдавцями у яких є орган виконавчої влади або відповідний орган місцевого самоврядування, уповноважений відповідно Кабінетом Міністрів Укр. чи органами місцевого самоврядування на укладення концесійного договору.

Відповідно до частини 2 статті 67 ГК підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать зако­нодавству Укр..

Укладаючи договір на основі примірного договору, який рекомендовано органом управ­ління з метою надання допомоги суб'єктам господарювання при укладенні договорів, сторо­ни за взаємною згодою мають право змінювати його зміст за умови, що це не суперечить чинному законодавству.

Укладаючи договір на основі типового договору, затвердженого відповідним державним органом у межах його компетенції, сторони повинні враховувати імперативні правила, що містяться у такому договорі. У передбачених випадках вони можуть доповнити типовий до­говір умовами, які не суперечитимуть його змісту.

10. Правовий режим іноземного інвестування

На терит. Укр. щодо іноземних інвестицій встановлюється національний ре­жим інвестиційної діяльності, за винятками, передбаченими цим Кодексом, іншими за­конами і чинними міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано ВРУ.

Відносини щодо оподаткування іноземних інвесторів та підприємств з іноземними інвестиціями регулюються податковим зак-вом Укр..

3. У держ. програмах залучення іноземних інвестицій в пріоритетні галузі еконо­міки та соціальну сферу може бути передбачено встановлення додаткових пільг для суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність у цих сферах.

4. Законом може бути обмежено або заборонено діяльність іноземних інвесторів та підприємств з іноземними інвестиціями в окремих галузях народного господарства або в межах окремих територій Укр. виходячи з інтересів Нац. безпеки Укр..

1. Загальні положення щодо правових режимів, які запроваджуються на терит. Укр. для іноземних суб'єктів господарської діяльності, закріплені в частині 5 статті 7 Закону Укр. «Про зовнішньоекономічну діяльність». Національний режим означає, що іноземні суб'єкти господарської діяльності мають обсяг прав та обов'язків не менший, ніж суб'єкти господарської діяльності Укр.. Національний режим застосовується, зокрема, щодо всіх видів господарської діяльності іноземних суб'єктів цієї діяльності, пов'язаної з їх інвести­ціями на терит. Укр. (абз. 2 ч. 5 ст. 7 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність»). Відповідно до частини 1 статті 7 Закону Укр. «Про режим іноземного інвестування» для іноземних інвесторів на терит. Укр. встановлюється національний режим інвестицій­ної та іншої господарської діяльності, за винятками, передбаченими зак-вом Укр. та міжнародними договорами Укр..

Поняття «інвестиційна діяльність» у контексті вислову «національний режим інвестицій­ної діяльності», вжитого у коментованій частині, належить тлумачити якнайбільш широко, як таке, що стосується а) надання привілеїв або прав згідно з ліцензією; б) доступ до реєстрації ліцензій, дозволів та інших форм затвердження (які в будь-якому випадку повинні бути видані швидко); в) доступ до фінансових установ та кредитних ринків; г) доступ до їх фондів; д) імпорт та встановлення устаткування, необхід­ного для нормального ведення ділових справ, включаючи, проте без обмеження, офісне устаткування та автомобілі, та експорт будь-якого устаткування та автомобілів таким чином імпортованих; є) розповсюдження комерційної інформації; є) вивчення ринку; ж) призна­чення торговельних представників, включаючи агентів, консультантів і дистриб'юторів та їх участь у торговельних виставках та заходах з просування товарів на ринок; з) маркетинг то­варів та послуг, у тому числі й через системи внутрішнього розподілення, та маркетинг шля­хом рекламування і прямих контактів з особами та компаніями; і) доступ до комунальних та громадських послуг, приміщень, що здаються в оренду на комерційній основі за недискримінаційними цінами, якщо ці ціни встановлені або контролюються Урядом; к) доступ до си­ровинних матеріалів, ресурсів та послуг усіх видів за недискримінаційними цінами, якщо ціни встановлені або контролюються Урядом).

2. На терит. Укр. до суб'єктів підприємницької діяльності або інших юридичних осіб, їх філій, відділень, відокремлених підрозділів, включаючи постійні представництва нерезидентів (далі - підприємства), створених за участю іноземних інвестицій, незалежно від форми та часу їх внесення, застосовується національний режим валютного регулювання та справляння податків, зборів (обов'язкових платежів), встановлений законами Укр. для підприємств, створених без участі іноземних інвестицій.

Обмеження (заборони) діяльності іноземних інвесторів та суб'єктів господарювання з іноземними інвестиціями в Укр. встановлені, зокрема:

- створення телерадіоорганізацій іноземними юридичними і фізичними особами, особами без громадян­ства, а також телерадіоорганізацій, у статутному фонді яких більш як 30 відсотків іноземних інвестицій; іноземне інвестування телерадіоорганізацій Укр. здійснюється під контро­лем та за згодою Нац. ради Укр. з телебачення та радіомовлення;

- страхова діяль­ність в Укр. здійснюється виключно страховиками — резидентами Укр.;

- право власності та право на технічне обслуговування і експлуатацію телекомунікаційних мереж може належати будь-якій фізичній особі - суб'єкту підприємницької діяльності або юридичній особі, які є резидентами Укр., незалежно від форми власності;

- про­мисловим інвестором не може бути компанія, зареєстрована в офшорній зоні.