98. Судова практика та її роль у розвитку та удосконаленні господарського законодавства

Реалізація законодавства багато в чому пов'язана з правозастосовною практикою судів загальної юрисдикції та господарсь­кого суду. Господарський суд, який розглядає спори підприємств

застосовує закони та інші нормативні акти до конкретних право­відносин, роз'яснює певні норми права.

Аналогічні рішення, які виносяться різними господарськими судами, породжують визначену стабільність судово-господарської практики. Разом з тим, з окремих питань до застосування норма­тивних актів може бути різний підхід господарських судів. Тому важливу роль у таких випадках відіграють рішення Вищого гос­подарського суду, що дозволяє забезпечувати однаковість право-застосовної судово-господарської практики.

Господарський суд є незалежним органом у вирішенні всіх господарських спорів, що виникають між юридичними особами, державними та іншими органами. Правова природа господарсь­кого суду як органу правосуддя визначається завданнями та по­вноваженнями, якими його наділено для виконання цих завдань. Відповідно до ст. З Закону Укр. "Про господарський суд" його завданнями є:

захист прав та інтересів, які охороняються законом, учас­ників господарських правовідносин;

сприяння зміцненню законності у сфері господарських відносин;

внесення пропозицій, спрямованих на вдосконалення правового регулювання господарської діяльності.

В Укр. діють Вищий господарський суд Укр., госпо­дарський суд Автономної Республіки Крим, господарські суди об­ластей, міст Києва і Севастополя, які становлять єдину систему гос­подарських судів. Верховна Рада Укр. за поданням Голови Ви­щого господарського суду може утворювати й інші ланки господарських судів (міські, міжрайонні, районні господарські суди таін.).

Місцеві господарські суди (Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя) є основною ланкою господарсь-коїсудової системи, оскільки саме вони виконують майже весь об­сяг роботи щодо вирішення господарських спорів і стоять най­ближче до господарського життя та до конфліктів, які в ньому виникають. Для виконання покладених на них завдань місцеві господарські суди виконують такі повноваження:

вирішують господарські спори, віднесені до їхньої ком­петенції;

розглядають справи про банкрутство;

переглядають у порядку нагляду рішення, ухвали, поста­нови відповідного господарського суду;

вивчають і узагальнюють практику застосування законо­давства, аналізуютьстатистикувирішеннягосподарських спорів, вносять пропозиції до Вищого господарського суду Укр., спрямовані на вдосконалення правового регулювання господарської діяльності та практики ви­рішення господарських спорів;

ведуть роботу, спрямовану на попередження правопору­шень у сфері господарських відносин;

здійснюють інші повноваження, надані їм зак-вом.

99. Захист прав суб`єктів підприємницької діяльності

Господарські права та інтереси суб'єктів господарської діяльності відповідно до ст. 20 Господарського кодексу Укр. захи­щаються такими способами:

визнання наявності або відсутності прав суб'єктів гос­подарювання;

визнання повністю чи частково недійсними актів органів держ. влади та місцевого самоврядування;

відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;

припиненням дій, що порушують права або створюють за­грозу їх порушення;

присудження до виконання обов'язку в натурі;

відшкодування збитків;

застосування штрафних, оперативно-господарських та адміністративно-господарських санкцій;

встановлення, зміною чи припиненням господарських правовідносин.

У випадку невиконання рішення господарського суду на ви­нуватця накладається штраф в розмірі вартості відповідних зобо­в'язань. При невиконанні рішення чи постанови господарський суд знімає з винуватця штраф у подвійному розмірі. Штрафні санкції можуть у такому випадку відноситись на конкретних відповідальних осіб.

У господарських стосунках між підприємствами, організа­ціями та установами, міжнародними об'єднаннями організацій Укр. застосування заходів з судового врегулювання госпо­дарських спорів є обов'язковою необхідністю звернення до гос­подарського суду. Справи за заявами прокурора порушуються в господарському суді в інтересах держави і суб'єктів господарюван­ня незалежно від прийняття сторонами заходів досудового врегу­лювання господарських спорів.

Господарські спори, які виникають при погодженні стандартів та технічних умов, а також про встановлення цін на продукцію і тарифів на послуги вирішуються відповідними функціональними органами держави, які займаються керівництвом робіт зі стандар­тизації і врегулюванню ціноутворення.

Спори між іноземними інвесторами і державою з питань інвестування підлягають розгляду в судах Укр., якщо інше не передбачається договорами. Всі інші спори за участю іноземних інвесторів підлягають вирішенню за кордоном.

У процесі господарювання між підприємствами, організаціями, державними та іншими органами можуть виникати суперечності стосовно їх прав та обов'язків у господарських відносинах. Ринковий механізм, як і будь-яке складне явище, не може розвиватись без зіткнень та конфліктів.

Суперечності, які виникають між суб'єктами господарювання, називають господарськими спорами.

Саме дані спори і є предметом розгляду та вирішення арбітражного або третейського судів.

Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку

діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності мають право звертатися до арбітражного суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

У випадках, передбачених законодавчими актами Укр., до арбітражного суду мають право також звертатися держ. та інші органи, громадяни, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Конституційні основи державного арбітражу, система і компетенція його органів. Арбітражний суд є однією із гілок судової влади, на яку відповідно до Конституції Укр. покладено здійснення правосуддя у господарських відносинах.

Арбітражний суд утворюється на засадах призначення всіх суддів ВРУ і здійснює правосуддя на принципах:

• законності;

• незалежності, в тому числі й від органів законодавчої та виконавчої влади і підкорення тільки законові;

• рівності усіх учасників судового процесу перед законом і арбітражним судом;

• змагальності сторін та свободи в наданні ними арбітражному суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;

• арбітрування;

• гласності та відкритого розгляду справ, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам охорони держ. та комерційної таємниці або коли є обґрунтовані заперечення однієї із сторін;

• обов'язковості виконання рішень, ухвал, постанов арбітражного суду. Завданнями арбітражного суду є:

• захист прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських відносин;

• сприяння зміцненню законності у сфері господарських відносин;

• внесення пропозицій, спрямованих на вдосконалення правового регулювання господарської діяльності.

Організація і діяльність арбітражного суду регулюються Законом Укр. "Про арбітражний суд"(ВВР Укр., 1992 р., №36), Арбітражним процесуальним кодексом Укр., прийнятим 06.11.1991 р. (ВВР Укр., 1992р., №6).

В Укр. діють Вищий арбітражний суд Укр., арбітражний суд Автономної Республіки Крим, арбітражні суди областей, міст Києва і Севастополя, які становлять єдину систему арбітражних судів.

Вищий арбітражний суд Укр. очолює систему арбітражного суду. Він є найвищим органом у вирішенні господарських спорів і здійсненні нагляду щодо рішень, ухвал, постанов арбітражних судів Укр. та контролю за їх діяльністю. Вищий арбітражний суд складається з голови, першого заступника голови, заступників голови, суддів і діє у складі пленуму, президії, арбітражної колегії з розгляду спорів та арбітражної колегії з перегляду рішень, ухвал, постанов.

Вищий арбітражний суд Укр.:

• вирішує господарські спори, віднесені до його компетенції Арбітражним процесуальним кодексом Укр., іншими законодавчими актами Укр., міждержавними договорами й угодами; може в межах підвідомчості арбітражних судів Укр. прийняти до свого провадження будь-який господарський спір;

• переглядає в порядку нагляду рішення, ухвали, постанови Вищого арбітражного суду, арбітражного суду Автономної Республіки Крим, арбітражних судів областей, міст Києва і Севастополя;

• вивчає і узагальнює практику застосування законодавства, забезпечує однаковість практики, аналізує статистику вирішення господарських спорів; дає роз'яснення арбітражним судам з питань практики застосування законодавства Укр., яке регулює відносини в

господарській сфері та порядок вирішення господарських спорів. Роз'яснення Вищого

арбітражного суду є обов'язковими для суддів і учасників господарських правовідносин, що застосовують зак-во, з якого дано таке роз'яснення;

- веде роботу, спрямовану на попередження правопорушень у сфері господарських відносин;

- здійснює організаційне керівництво арбітражним судом Автономної Республіки Крим, арбітражними судами областей, міст Києва і Севастополя, несе відповідальність за організацію, стан і вдосконалення їх діяльності, перевіряє! поширює позитивний досвід роботи арбітражних судів республіки

- забезпечує підбір і підготовку кандидатів у судді, підвищення кваліфікації працівників арбітражних судів, організовує роботу по матеріально-технічному забезпеченню арбітражних судів і створенню належних умов для їх діяльності, нормативному забезпеченню, веденню статистичного обліку;

- здійснює інші повноваження, надані йому зак-вом. Вищому арбітражному суду відповідно до Конституції Укр. належить право законодавчої ініціативи у Верховній Раді Укр..

Місцеві арбітражні суди є основною ланкою арбітражної системи. Арбітражний суд Автономне" Республіки Крим, арбітражний суд області, міст Києва і Севастополя:

- вирішують господарські спори, віднесені до їх компетенції, розглядають справи про банкрутство; (Пункт перший статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2691-12 від 14.10.92 )

- переглядають в порядку нагляду рішення, ухвали, постанови цього арбітражного суду;

вивчають і узагальнюють практику застосування законодавства, аналізують статистику вирішення господарських спорів, вносять пропозиції Вищому арбітражному суду Укр., спрямовані на вдосконалення правового регулювання господарської діяльності та практики вирішення господарських спорів;

ведуть роботу, спрямовану на попередження правопорушень у сфері господарських відносин;

- здійснюють інші повноваження, надані їм зак-вом. Підвідомчість справ арбітражним судам. Арбітражним судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві, крім:

спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

інших спорів, вирішення яких відповідно до законів Укр., міждерж. договорів та угод віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету Укр. з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

Підвідомчий арбітражним судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду (арбітражу), крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням держ. потреб.

Арбітражний суд Автономної Республіки Крим, арбітражні суди областей, міст Києва та Севастополя розглядають усі підвідомчі арбітражним судам справи, крім тих, що підсудні Вищому арбітражному суду. Вищий арбітражний суд розглядає справи у спорах:

1) у яких однією із сторін є вищий чи центральний орган виконавчої влади, Національний банк Укр., Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська та Севастопольська міські держ. адміністрації;

2) матеріали яких містять державну таємницю;

3) що прямо віднесені до його підсудності законами Укр., міжнародними договорами Укр., згода на обов'язковість яких надана ВРУ.

Вищий арбітражний суд може в межах підвідомчості справ арбітражним судам Укр. прийняти до свого провадження будь-яку справу.

За територіальною підсудністю справ, арбітражним судам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя підвідомчі:

• справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів • недійсними розглядаються арбітражним судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як:

передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.

• справи у спорах, що виникають

при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються арбітражним судом за місцезнаходженням відповідача.

• справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються арбітражним судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Місце розгляду справи з господарського спору, в якому однією з сторін є арбітражний суд Автономної Республіки Крим, арбітражний суд області, міст Києва та Севастополя, визначає Вищий арбітражний суд.

Справи про банкрутство розглядаються арбітражним судом за місцезнаходженням боржника.

Віднесені до підсудності арбітражного суду Автономної Республіки Крим, арбітражного суду області, міст Києва та Севастополя справи у спорах, що виникають з договору перевезення, в яких одним з відповідачів є орган транспорту, розглядаються арбітражним судом за місцезнаходженням цього органу.

Справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються арбітражним судом Автономної Республіки Крим, арбітражними судами областей, міст Києва та Севастополя за місцезнаходженням майна.

Доарбітражне врегулювання господарських спорів - це сукупність заходів, що підлягають виконанню підприємствами та організаціями, та іншими особами, передбаченими в ст. 1 Арбітражного процесуального кодексу, права яких порушені, перед зверненням до арбітражного суду.

Спір відповідно до статті 5 АПК може бути передано на вирішення арбітражного суду за умови додержання сторонами встановленого для даної категорії спорів порядку їх доарбітражного врегулювання.

Порядок доарбітражного врегулювання спорів визначається АПК, якщо інший порядок не встановлено діючим на терит. Укр. зак-вом, яке регулює конкретний вид господарських відносин.

Справи за заявою прокурора чи його заступника, Антимонопольного комітету Укр. та його територіальних відділень порушуються арбітражним судом незалежно від вжиття сторонами заходів доарбітражного врегулювання спорів.

Вимоги щодо доарбітражного врегулювання господарських спорів не поширюються на спори про визнання договорів недійсними, спори