7. Види ліцензій і квот у зовнішньоекономічній діяльності

Ліцензування є одним із заходів обмеження експорту та імпорту товарів. Воно належить до методів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і передбачає вста­новлення на визначений період якісних обмежень обсягів вивозу або ввозу товарів. Суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності отримує право здійснити певну зовнішньоекономічну опе­рацію лише за наявності в нього дозволу компетентного державного органу (ліцензії). Ліцен­зією є документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання - ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визна­ченого строку за умови виконання ліцензійних умов.

Поряд із ліцензуванням, широко застосовується такий метод нетарифного регулювання, як квотування.

Квотування - це метод регулювання експортно-імпортних операцій шляхом встановлен­ня на визначений період кількісних обмежень обсягів вивозу або ввозу товарів у натурально­му чи вартісному вираженні.

Ліцензування певних видів господарської діяльності та квотування є засобами державно­го регулювання у сфері господарювання, спрямованими на забезпечення єдиної держ. політики у цій сфері та захист економічних і соціальних інтересів держави, суспільства та окремих споживачів.

Відзначимо, що квоти та ліцензії обмежують самостійність суб'єктів зовнішньоекономіч­ної діяльності з приводу обрання ними ринку та обсягу торгівлі, однак саме ці методи нетарифного регулювання отримали на сьогоднішній день найбільше поширення в світі.

2. Порядок ліцензування експортно-імпортних операцій та види ліцензій визначені Зако­ном «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Ліцензування і квотування експорту та імпорту запроваджуються, як правило, у випадках:

- різкого погіршення розрахункового балансу Укр., якщо негативне сальдо його пере­вищує на відповідну дату 25 відсотків від загальної суми валютних вимог Укр.;

- досягнення встановленого ВРУ рівня зовнішньої заборгованості;

- значного порушення рівноваги по певних товарах на внутрішньому ринку Укр., особ­ливо по сільськогосподарській продукції, продуктах рибальства, продукції харчової промис­ловості та промислових товарах народного споживання першої потреби;

- необхідності забезпечити певні пропорції між імпортною та вітчизняною сировиною у виробництві;

- необхідності здійснення заходів у відповідь на дискримінаційні дії інших держав;

- порушення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності правових норм цієї діяльності (режим ліцензування запроваджується як санкція);

- відповідно до Міжнар. товарних угод, які укладає або до яких приєднується Укра­їна (запроваджується режим квотування).

В Укр. запроваджуються такі експортні (імпортні) ліцензії:

- генеральна - відкритий дозвіл на експортні (імпортні) операції по певному товару (това­рах) та/або з певною країною (групою країн) протягом періоду дії режиму ліцензування по цьому товару (товарах);

- разова (індивідуальна) - разовий дозвіл, що має іменний характер і видається для здійснення кожної окремої операції конкретним суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності на період не менший, ніж той, що є необхідним для здійснення експортної (імпортної) операції;

- відкрита (індивідуальна) - дозвіл на експорт (імпорт) товару протягом певного часу (але не менше одного місяця) з визначенням його загального обсягу;

- антидемпінгова (індивідуальна) - належним чином оформлене право на імпорт в Укра­їну протягом установленого строку певного товару (товарів), який є об'єктом антидемпінго­вого розслідування та/або антидемпінгових заходів;

- компенсаційна (індивідуальна) - належним чином оформлене право на імпорт в Україну протягом установленого строку певного товару (товарів), який є об'єктом антисубсидиційного розслідування та/або компенсаційних заходів;

- спеціальна (індивідуальна) - належним чином оформлене право на імпорт в Україну протягом установленого строку певного товару (товарів), який є об'єктом спеціального роз­слідування та/або спеціальних заходів.

При цьому за кожним видом товару встановлюється лише один вид ліцензії.

Перелічені вище ліцензії видає Мінекономіки Укр., а також у межах наданих ним пов­новажень - відповідний республіканський орган Автономної Республіки Крим, структурні підрозділи обласної, Київської та Севастопольської міських держ. адміністрацій.

3. Квотування здійснюється шляхом обмеження загальної кількості та/або сумарної мит­ної вартості товарів, яка може бути ввезена (вивезена) за певний період. Під квотою розу­міють граничний обсяг певної категорії товарів, який дозволено експортувати з терит. (імпортувати на територію) певної держави протягом встановленого строку та який визна­чається у натуральних чи вартісних одиницях.

В Укр. запроваджено 6 видів експортних (імпортних) квот (контингентів):

1) глобальні - квоти, що встановлюються по товару (товарах) без зазначення конкретних країн (груп країн), куди товар (товари) експортується або з яких він (вони) імпортується;

2) групові - квоти, що встановлюються по товару (товарах) з визначенням групи країн, ку­ди товар (товари) експортується або з яких він (вони) імпортується;

3) індивідуальні - квоти, що встановлюються по товару (товарах) з визначенням конкрет­ної країни, куди товар (товари) може експортуватись або з якої він (вони) може імпортува­тись;

4) антидемпінгові - граничний обсяг імпорту в Україну певного товару (товарів), що є об'єктом антидемпінгового розслідування та/або антидемпінгових заходів, який дозволено імпортувати в Україну протягом установленого строку та який визначається в натуральних та/або вартісних одиницях виміру;

5) компенсаційні - граничний обсяг імпорту в Україну певного товару (товарів), що є об'єктом антисубсидиційного розслідування та/або компенсаційних заходів, який дозволено імпортувати в Україну протягом установленого строку та який визначається в натуральних та/або вартісних одиницях виміру;

6) спеціальні - граничний обсяг імпорту в Україну певного товару (товарів), що є об'єк­том спеціального розслідування та/або спеціальних заходів, який дозволено імпортувати в Україну протягом установленого строку та який визначається в натуральних та/або вартіс­них одиницях виміру.

8. Товариство з додатковою відповідальністю : поняття, порядок створення, правовий статус

Товариством з додатковою відповідальністю є господарське товариство, статут­ний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за своїми зобов'язаннями власним майном, а в разі його недостатності учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідаль­ність у визначеному установчими документами однаково кратному розмірі до вкладу кожного з учасників.

Товариство з додатковою відповідальністю є модифікацією товариства з обмеженою відповідальністю з єдиною відмінністю - наявністю в учасників товариства обмеженої додаткової відповідальності за зобов'язаннями товариства. Відповідальність учас­ників обмежується встановленим установчими документами товариства кратним розміром відповідно до вкладу кожного з учасників. На відміну від положень Закону «Про господарські товариства» (ст. 65), зазначена стаття передбачає, що додаткова відповідальність учасників має бути солідарною, тобто кредитори на власний вибір можуть звернутися з вимогою покриття боргу товариства (у разі недостатності в остан­нього майна для цього) до будь-кого з учасників, які повиннні задовольнити вимоги кредито­рів, а згодом в порядку регресу вимагати від інших учасників сплати тієї частини боргу, що відповідає їх частці у статутному фонді.