70.Товариство з обмеженою відповідальністю : порядок створення, правове положення

товариство з обмеже­ною відповідальністю це товариство, засноване одним або кількома особами, статутний капітал якого поділений на частки, а їх розмір встановлений статутом.

У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється ста­тутний фонд, розмір якого повинен становити не менше суми, ек­вівалентної 100 мінімальним заробітним платам, виходячи зі став­ки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення това­риства.

Однією з особливостей змісту установчих документів товари­ства з обмеженою відповідальністю є те, що вони, крім відомостей, загальних для всіх видів господарських товариств, повинні містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів.

До моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідаль­ністю кожен з учасників зобов'язаний внести не менше 30 відсотків вказаного в установчих документах вкладу, що підтвер­джується документами, виданими банківською установою.

Учасник зобов'язаний повністю внести свій вклад не пізніше одного року після реєстрації товариства. За згодою решти учасників він може передати свою частку (її частину) одному чи кільком учас­никам цього самого товариства, а якщо інше не передбачено уста­новчими документами, то і третім особам. Учасники товариства користуються переважним правом придбання частки учасника, який її відступив, пропорційно їхнім часткам у статутному фонді товариства, або в іншому, погодженому між ними, розмірі.

Частка учасника товариства (після повного внесення ним вкладу) може бути придбана самим товариством, яке протягом одного року зобов'язане передати її іншим учасникам або третім особам.

Будь-який з учасників має право вийти з товариства зі спла­тою йому вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному фонді. На вимогу учасника та за згодою товари­ства вклад може бути повернений повністю або частково в нату­ральній формі.

Відповідно до статті 145 Цивільного кодексу Укр. ви­щим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників, що складаються з його учасників або призначе­них ними представників. До компетенції зборів учасників това­риства з обмеженою відповідальністю належить:

- визначення сюновних ?? напрямів діяльності товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання;

- внесення змін до статуту товариства;

- обрання та відкликання членів виконавчого органу і ре­візійної комісії;

- затвердження річних результатів діяльності товариства, звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку;

- створення, реорганізація та ліквідація дочірніх під­приємств, філій та представництв, затвердження їхніх статутів та положень;

- винесення рішень про притягнення до майнової відпові­дальності посадових осіб товариства;

- затвердження правил процедури та інших внутрішніх до­кументів товариства, визначення його організаційної структури;

- встановлення розміру, форми і порядку внесення учас­никами додаткових вкладів;

- вирішення питання про придбання товариством частки учасника;

- виключення учасника з товариства;

- визначення умов оплати праці службових осіб товариства;

- затвердження договорів (угод), укладених на суму, що пе­ревищує вказану в статуті товариства;

- прийняття рішення про припинення діяльності товари­ства.

Статутом товариства до компетенції зборів учасників можуть бути віднесені й інші питання.

Збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Такі збори вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що во­лодіють у сукупності більш як60 відсотками голосів, а з питань, що потребують одностайності,— всі учасники.

У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється ви­конавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (ди­ректор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами вико­навчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками то­вариств

71. Спеціальні фонди суб`єктів підприємництва : порядок формування і використання

72. Сертифікація продукції (робіт, послуг) : поняття, види, порядок здійснення

Закон "Про сертифікацію" визначає загальні правила сер­тифікації продукції і послуг в Укр., органи, які здійснюють сертифікацію, їх компетенцію, систему нагляду за дотриманням правил сертифікації, відповідальність за їх порушення. Головне завдання законодавства про сертифікацію та стандартизацію — створення умов для підприємницької діяльності на внутрішньо­му та міжнародному ринку, допомога покупцям у компетентно­му виборі продукції та послуг, недопущення появлення на ринку неякісної продукції, виконання робіт чи надання послуг, які мо­жуть бути небезпечними для здоров'я громадян.

Порядок проведення сертифікації встановлений Декретом КМУ № 46 від 10.05.1993 р. "Про стандартизацію і сертифікацію". Нормативним актом розрізняється два види сертифікації: добро­вільна і обов'язкова. Добровільна сертифікація проводиться за бажанням заявника-виготовлювача чи реалізатора продукції на відповідні роботи, послуги чи продукцію. Обов'язковою сертифі­кацією передбачається необхідність дотримання обов'язкових ви­мог, які забезпечують безпеку життя та здоров'я, охорони навко­лишнього середовища, технічного та інформаційного взаємовідно­шення і взаємної замінності. Перелік продукції, яка підлягає сертифікації, затверджується органами управління в межах їх ком­петенції. Він включає в себе всі харчові продукти, сировину, яка використовується для їх вигот., товари для дітей, парфю-мерно-косметичні засоби, товари побутової хімії, засоби хімізації сільського господарства, полімерні і систематичні матеріали, які використовуються в будівництві та на транспорті. Реалізація про­дукції і послуг, які підлягають сертифікації, без сертифікатів забо­роняється.

Для проведення сертифікації вітчизняний чи іноземний заяв­ник направляє в акредитований орган сертифжації цієї продукції декларацію-заявку. Не пізніше одного місяця після її отримання орган з сертифікації повідомляє заявнику рішення, яке містить основні умови сертифікації і назву дослідної лабораторії, яка про­водитиме дослідження. Після проведення дослідження лаборато­рія направляє органу з сертифікації протокол дослідження, а його копію — заявнику.

Сертифікат відповідності на продукцію видається органом зі сертифікації після отримання протоколу дослідження на партію продукції* кожний виріб або наокремий тип продукціїі реєструється вдержавному відповідному реєстрі. Термін дії сертифіката встанов­люється органом зі сертифікації, але не більше ніж натри роки.

У випадку визнання іноземного сертифіката орган зі сертифі­кації видає заявнику сертифікат встановленого системою зразка, а

продукція вноситься у державний відповідний реєстр. Всі роботи зі сертифікації продукції чи послуг, а також визнання іноземних сертифіїсатів виплачує заявник.