- •Передмова
- •1.1.3. Місце дисципліни у навчальному процесі
- •1.1.4. Вимоги до знань і вмінь
- •Змістовний модуль 2. Структура бюджету держави,
- •Як об’єкта управління
- •Змістовний модуль 3. Світовий досвід бюджетного
- •Менеджменту
- •Змістовний модуль 6. Виконання бюджету
- •Заліковий модуль 3. Моніторинг бюджету держави Змістовний модуль 7. Облік виконання бюджету
- •Змістовний модуль 8. Звітність про виконання бюджету
- •Змістовний модуль 9. Контроль за виконанням бюджету
- •2. Робоча навчальна програма з дисципліни для студентів денної і заочної форми навчання
- •Розподіл дисципліни на залікові й змістові модулі для заочної форми навчання
- •1.1. Мета і задачі вивчення дисципліни “Бюджетний менеджмент”.
- •1.2. Умови і етапи формування науки про управління бюджетами.
- •1.3. Проблеми, які необхідно розв’язати в ході міжбюджетної реформи.
- •1.4. Принципи побудови і функціонування бюджетної системи України.
- •Змістовний модуль 2. Структура бюджету держави як об’єкту управління
- •2.1. Сутність державного бюджету.
- •2.2. Державний бюджет – центральна ланка фінансової системи
- •2.3. Основні етапи формування бюджету.
- •1) Складання проекту бюджету
- •2) Другим етапом бюджетного процесу є розгляд Верховною Радою України проекту закону про Державний бюджет України.
- •3) Третьою ланкою бюджетного процесу є виконання бюджету.
- •4) Останній етап це підготовка звіту про виконання бюджету.
- •2.4. Бюджетний календар.
- •Бюджетний календар
- •Змістовний модуль 3. Світовий досвід бюджетного менеджменту
- •3.1. Бюджетний устрій в зарубіжних країнах. Організація бюджетного процесу
- •Бюджетна система
- •3.2. Міжбюджетні відносини
- •3.3. Бюджетно-податкова політика
- •3.4. Бюджетні відносини в розвинених країнах
- •Великобританія
- •Франція
- •Федеративна республіка Німеччини
- •Сполучені Штати Америки
- •Заліковий модуль 2 управління бюджетним процесом
- •4.1. Міністерство фінансів і його функції
- •Президент України
- •Кабінет Міністрів України
- •Міністр фінансів України
- •4.2. Повноваження та організаційна структура Державного казначейства
- •4.3. Завдання, функції, організаційна структура контрольно-ревізійної служби
- •4.4. Призначення та функції Рахункової палати
- •5.1. Прогнозування доходів та видатків місцевих бюджетів.
- •5.2. Методи прогнозування доходів та видатків.
- •5.3. Проблеми прогнозування доходів
- •5.4. Використання програмно-цільового методу при бюджетному плануванні.
- •Змістовий модуль 6. Виконання бюджету
- •6.1 Виконання бюджетної політики.
- •6.2. Бюджетна система і питання управління
- •6.3. Трансферти та резервні фонди.
- •6.4. Загальний процес виконання місцевого бюджету за видатками.
- •6.5. Бюджетний дефіцит і методи його оптимізації.
- •6.6. Державний борг та його обслуговування в Україні
- •Заліковий модуль 3 моніторінг бюджету
- •7.1. Організація обліку виконання бюджету.
- •7.2. Ведення бухгалтерського обліку виконання місцевих бюджетів
- •7.3. Ведення плану рахунків.
- •7.4. Порівняння виконання місцевих бюджетів.
- •Системи і учасники виконання бюджету
- •8.1. Структура, періодичність та термін подання звітності.
- •8.2. Місячна звітність.
- •8.3. Затвердження звіту про виконання місцевого бюджету.
- •9.1. Система контролю за видатками.
- •Загальна схема організації бюджетного контролю
- •9.2. Повноваження контролюючих органів
- •9.3. Засоби контролю.
- •9.4. Відповідальність за бюджетні правопорушення.
- •4. Методичні рекомендації щодо проведення семінарських занять
- •4.1. Загальні рекомендації
- •Теми рефератів
- •Індивідуальні завдання
- •Питання для самоконтролю:
- •Теми рефератів
- •Індивідуальні завдання:
- •Питання для самоконтролю:
- •Теми рефератів
- •Індивідуальні завдання
- •Питання для самоконтролю:
- •Моніторинг бюджету держави
- •Питання для самоконтролю:
- •Теми рефератів:
- •Індивідуальне завдання:
- •Питання для самоконтролю:
- •5. Методичні рекомендації до самостійного вивчення студентами матеріалу та засоби його контролю з кожного змістового модуля
- •5.1. Загальні рекомендації
- •Теми для рефератів:
- •Індивідуальне завдання:
- •Теми для рефератів:
- •Індивідуальне завдання:
- •Питання для самоконтролю:
- •Індивідуальні завдання:
- •Теми рефератів:
- •Індивідуальні завдання:
- •Питання для самоконтролю:
- •Теми рефератів:
- •Індивідуальні завдання:
- •Питання для самоконтролю:
- •Теми рефератів:
- •Індивідуальні завдання:
- •Питання для самоконтролю:
- •Теми рефератів:
- •Індивідуальне завдання:
- •Питання для самоконтролю:
- •Розподіл балів за рейтинговою системою оцінювання
- •Розподіл балів за рейтинговою системою оцінювання для заочної форми навчання
- •Критерії оцінювання знань студентів з кожного модуля
- •Питання до підсумкового та поточного контроль знань студентів
- •Заліковий модуль 1. Бюджетний менеджмент: світовий досвід теорії і практики
- •Заліковий модуль 2. Управління бюджетним процесом
- •Заліковий модуль 3. Моніторинг бюджету держави
- •Критерії оцінювання
- •7. Термінологічний словник
- •Висновки
- •Список рекомендованої літератури
Заліковий модуль 3 моніторінг бюджету
Змістовий модуль 7. Облік виконання бюджету.
7.1 Організація обліку виконання бюджету.
7.2 Ведення бухгалтерського обліку виконання місцевих бюджетів.
7.3 Ведення плану рахунків.
7.4. Порівняння виконання місцевих бюджетів.
Ключові слова: засоби контролю, бухгалтерський облік, управлінський облік, план видатків, місячний звіт, аналіз відхилень, план рахунків.
Література: 1, 9, 30, c. 224-227.
7.1. Організація обліку виконання бюджету.
Затверджений кошторис є безпосереднім засобом контролю. Положення Бюджетного кодексу передбачають, що суми видатків не перевищуватимуть обсягів затвердженого бюджету і не спричинятимуть значних відхилень від його затвердженої структури протягом року. Це юридичний вимір бюджетного контролю, порушення якого тягне за собою відповідальність згідно із положеннями Кодексу (Глава 18). Місцевим фінансовим керівникам потрібні інструменти для моніторингу виконання бюджету, які б слугували широким правовим цілям збалансування та контролю, але в той же час надавали їм інформацію, необхідну для прийняття правильних фіскальних рішень. Фінансовому управлінню потрібна інформація для: планування обсягів видатків, вжиття коригувальних заходів, таких як перегляд робочих планів, зменшення обсягу завдань з надання послуг або скорочення видатків, які не є необхідними для забезпечення найважливіших послуг. Це управлінський вимір бюджетування. Є багато випадків, коли тиск часових рамок, спричинений реаліями виконання бюджету, призводить до конфлікту між правовим і управлінським вимірами.
Уточнений базовий план видатків
Одним з методів уникнення конфлікту і надання керівникам необхідної інформації є уточнений базовий план видатків. Цей план надає фіскальним менеджерам схеми попереднього використання бюджетних коштів в особливих умовах бюджету поточного року, які можуть скластися після затвердження бюджету та кошторису. За умови включення інформації про доходи він може також застосовуватися і для планування доходів.
Звіт про фактичні видатки порівняно з квартальним планом
Далі, як елемент своєї моніторингової функції, бюджетне управління здійснює моніторинг квартальних обсягів видатків порівняно з річним планом, щоб передбачити проблеми майбутніх кварталів.
Місячний бюджетний звіт
Далі, учасники розглядають метод бюджетної звітності, який включає нездійснені видатки та заборгованість. Це важливо, оскільки при цьому фіксуються і стають відомими неоплачені замовлення та угоди, які вимагатимуть платежів. Оскільки ця заборгованість виникає протягом усього року, вона не запланована на початку і може призвести або до боргу, або до дефіциту. Система обліку не фіксує цієї заборгованості – дебет вноситься лише коли змінюється власник грошей. Змішані системи нарахувань, зобов‘язань або заборгованості, навпаки, включають заборгованість для кращого управління бюджетом.
Аналіз відхилень
Протягом фіскального року бюджетне управління здійснює моніторинг відхилень фактичних видатків від запланованих у бюджеті. Різниця може бути спричинена поєднанням: (а) секвестрування, (б) трансфертів між статтями й програмами, (в) недостатністю надходжень/збільшенням видатків, які часто призводять до заборгованості. Для повної картини управління також здійснює моніторинг відхилень за минулий рік (рік до року) і квартальних відхилень.
Управлінський облік або облік витрат
Системи обліку витрат перетворюють видатки на платежі для (1) встановлення точних сум платежів за платні послуги, (2) оцінки рішень щодо укладення угод на надання конкретних послуг, (3) обґрунтування бюджетів з точки зору вартості за одиницю при оцінці наданих послуг (запити на основі результатів діяльності) та (4) визначення графіка роботи. Системи обліку витрат поділяють організації на центри витрат і центри відповідальності з метою розподілення витрат і фіксування управлінської відповідальності за результати. Наприклад, оскільки центр витрат, як правило, надає вимірювані результати, всі види діяльності із забезпечення підходять для обліку витрат. Центри витрат можуть мати форму спеціальних фондів, таких як кошти внутрішніх послуг (наприклад, для забезпечення обробки даних), для яких обраховуються доходи й видатки.
Види витрат: прямі й непрямі
Є два види витрат у плані виконання бюджету: прямі й непрямі. Прямі витрати включають роботу, матеріали та обладнання, які змінюються залежно від виду роботи. Непрямі, або накладні, витрати, такі як офісна підтримка, телефонний зв‘язок, відрядження, час керівника управління та додаткові виплати, не змінюються напряму, залежно від роботи. Ці витрати накопичуються і розподіляються пропорційно на рівні управління.
Відношення витрат і обсягів
Існує чотири основні відношення, які утворюються між рівнем витрат і обсягом послуг: постійні, напівпостійні, змінні та напівзмінні. Постійні витрати не змінюються залежно від роботи, що виконується, як наприклад, оренда, комунальні послуги, борги та послуги за контрактом. Напівпостійні, або перехідні, витрати зростають у певних інтервалах, скажімо, зарплата керівникам до прийняття на роботу нового керівника. Змінні витрати залежать від змін обсягів роботи, таких як постачання, робоча сила та обладнання. Напівзмінні витрати включають як постійні, так і змінні витрати, як наприклад, обслуговування. Витрати на комунальні послуги також є напівзмінними, оскільки місто часто сплачує місячні платежі за послуги плюс приріст за використання.
Як правило, керівники мають відповідати за змінні витрати. Проте вище керівництво має відслідковувати постійні витрати у відповідності з обсягом роботи і отриманими результатами. Отже, інформація щодо обліку витрат створює основу для оцінки результативності послуг та програм. Зрештою, місцева рада має виділяти кошти на основі результативності бюджету, коли результативність виражається в термінах обліку витрат. Це передбачає додаткове фінансування для ефективної та результативної діяльності. Нерідко керівники бувають розчаровані, коли бачать урізання та додачі в будь-яких випадках, в жодний спосіб не пов‘язані з результатами діяльності. Таким зв‘язком можуть виступати системи обліку витрат. Проте, як зазначалося, системи обліку витрат коштують дорого. Тому багато органів влади починають розробляти системи бюджету на основі результатів діяльності.
Аналіз витрат часто здійснюється з періодичним залученням консультантів з бухгалтерських фірм або внутрішніх підрозділів з використанням більш неформальних методів, які ґрунтуються на існуючих бюджетних та бухгалтерських даних. Методи “калькуляційних відомостей” передбачають огляд операцій за такими документами, як: контракти, закупівельні відомості, рахунки та платіжні відомості.
Моніторинг і оцінка
Як уже зазначалося, важливу роль для бюджетного управління має моніторинг і оцінка. Це стосується як фіскальних, так і фізичних показників діяльності. Для міського голови, ради і відповідних управлінь важливо встановлювати цілі послуг (наприклад, вивіз сміття) і здійснювати моніторинг досягнення цієї мети. Моніторинг може мати форму: звітів про етапи виконання, опитувань або отриманих скарг. Це внутрішня перевірка фактичних результатів здійснення видатків – чи правильно розміщено кошти з метою досягнення найвищого рівня послуг, чи вони просто надані для виплати зарплати.