4. Невербальні комунікації і їх практичне використання в діяльності менеджера

Наблизившись до ХХІ сторіччя ми стаємо свідками виникнення нової спеціальності – вченийй-невербаліст.

Зда.ться майже неймовірним, що за мільони або більше років еволюції лбдини невербальні аспекти комунікацій почали активно вивчатись тільки в 60-ті роки ХХ сторіччя і що суспільство взнало про мову жестів тільки з робіт Джуліуса Фаста, книга якого біла опублікована в 70-му році.

Чарлі Чаплін і багато інших акторів німого кіно були піонерами невербальної комунікації. Кожен актор кваліфікувався як гарний або поганий згідно з тим, як він вмів використовувати жести або інші сигнали і повідомляти щось з екрану.

Можливо найбільш важливою роботою по мові жестів, що була зроблена до ХХ сторіччя, була робота Чарльза Дарвіна «Виражение эмоций животными и человеком», яка вийшла в світ в 1872 році. З того часу вчені зафіксували і винайшли майже мільйон невербальних сигналів.

Професор Бердвістел провів дослідження і за його підрахунками людина говорить в день 10-11 хвилин, а середнє речення звучить близько 2,5 секунд, при цьому вербальний компонент складає 35%, а невербальний – 65%.

Більшість дослідників прийшли до висновку, що за допомогою слів передається в основному інформація, а за допомогою жестів – різне ставлення до цієї інформації, а іноді жести можуть навіть замінювати слова – наприклад “вбивчий погляд”.

Тому, якщо бути уважним то можна побачити і навчитись розуміти мову жестів. Справа в тому, що людина, це та ж сама тварина, яка найчастіше не задумуються над тими жестами, які вона робить під час розмови, і може так статись, що говорить вона одне, а її жести показують, що вона має на увазі зовсім інше.

В зв,язку з цим існує таке поняття, як чуттєвість, інтуїція, сприйняття – т.т. вміння розпізнавати жести.

Жінки як правило в цілому найбільш сприйнятливі ніж чоловіки, тобто володіють “жіночою” інтуїцією. Жінки володіють вродженим почуттям бачити і розшифровувати невербальні сигнали і звертають більшу увагу на різні дрібні деталі ніж чоловіки.

Були проведені певні дослідження з метою визначення, чи є невербальні сигнали вродженими, або придбаними, чи передаються вони генетично або якось інакше.

Таким чином було встановлено, що невербальні комунікації – це передача і донесення змісту інформації без використання слів як системи кодування. В практичній психології їх розглядають як мову тіла і мову обличчя. З позицій менеджменту це поняття є значно ширшим. Основні типи невербальних комунікацій, які зустрічаються в діяльності менеджера можна розглянути в таблиці 5.

Таблиця 5.Основні типи невербальних комунікацій

Типи невербальної комунікації	Приклади
Рухи тіла і міміка (мова тіла і мова обличчя)	Жести, вираз обличчя, рухи очей, пози, доторки
Особисті фізичні якості (мова тіла)	Побудова тіла, вага, ріст, колір волосся, колір шкіри, запах тіла, мускулатура
Мова	Якості голосу, грамотність, швидкість мови, сміх
Використання середовища	Спосіб використання і відчуття зовнішнього середовища, манери розміщення себе в середовищі, почуття своєї і чужої території, дистанційна близькість в спілкуванні
Фізичне середовище	Дизайн приміщення, меблі і інші об’єкти, декорації, чистота, освітлення, шум
Час	Запізнення, прихід раніше, примушування себе чекати, культура часу, співвідношення часу і статусу