2. Формальні і неформальні групи, їх характеристика, основні показники і фактори які впливають на ефективність функціонування

В теорії управління розподіляють групи, які є основою будь-якого колективу, на формальні і неформальні.

Головна відмінність формальної групи полягає у тому, що вона завжди виникає за ініціативою адміністрації і входить підрозділом до організаційної структури і штатного розкладу підприємства. Існують різні типи формальних груп (Табл.9.).

Таблиця 9. Характеристика груп

Групи	Характеристика
Формальні	Утворені за волею керівника і можуть бути трьох типів: командні групи керівників, виробничі групи і комітети
Командна група керівника і функціональна група	Керівник і його безпосередні підлеглі (заступники), які в свою чергу є також керівниками (президент і віце-президенти)
Робоча (виробнича) група	Складається з осіб, які разом працюють над одним і тим же завданням
Комітети	Група внутрі організації, якій делегуються повноваження, для виконання певного завдання, або комплексу завдань
Спеціальні комітети	Тимчасова група, яка формується для виконання певої цілі, для вивчення конкретних проблем
Постійні комітети	Перманентно існуючі в організації групи, які мають конкретну мету (рада идректорів, правління, ревізійна комісія і т.ін.)
Неформальні	Утворюються спонтанно, за бажанням і інтересами людей, які в них взаємодіють для досягнення певніх цілей

Дамо більш детальну характеристику різних груп колективу і їх показників:

1. Група керівників (команда) - складається з керівника підприємства (його підрозділу) і безпосередніх заступників і помічників керівника.

2. Функціональна група - єднає у собі керівника і спеціалістів функціонального підрозділу (відділу, бюро, групи, служби), які реалізують загальну функцію управління і мають близькі професійні цілі і інтереси.

3. Виробнича група - має у своєму складі керівника і працівників, зайнятих здійсненням певного виду робіт на низовому рівні управління (ланка, бригада, ділянка). Члени групи сумісно працюють над одним завданням, стимулюються за кінцевий результат, а відмінності між ними пов’язані з розподілом видів робіт між членами групи залежно від кваліфікації робітників.

4. Комітет - це група всередині підприємства, якій делегуються повноваження вищою ланкою керівництва для виконання будь-якого проекту чи завдання. Головна відмінність комітету від інших формальних структур полягає у груповому прийнятті рішення, що іноді є найбільш ефективним засобом вирішення складних проблем і досягнення цілей.

Формальні групи виникають за волею керівництва і тому у певній мірі є консервативними, тому що найчастіше вони залежать від особистості керівника і людей, які працюють в даній групі. Але як тільки вони виникають, вони стають соціальним середовищем, в якому люди починають взаємодію між собою за іншими законами, створюючи неформальні групи.

Неформальні групи - це вільно утворені малі соціальні групи людей, які вступають в постійну взаємодію для здійснення визначених цілей.

Неформальні групи створюються не керівництвом шляхом розпоряджень і формальних постанов, а членами організації залежно від їх взаємних симпатій, загальних інтересів, однакових прихильностей і таке інше. Ці групи існують в усіх організаціях, хоча вони не відображені в структурних схемах. Неформальні групи мають свої неписані правила і норми поведінки, люди добре знають, хто входить в їх неформальну групу, а хто ні. В неформальних групах складається визначений розподіл ролей і позицій, ці групи мають явно чи неявно визначеного лідера. В багатьох випадках неформальна група може мати на свого члена вплив, однаковий або більший, за формальну структуру.

Вирішуючи проблеми управління групами керівництво організації як правило вирішує проблеми підвищення ефективності управління колективом в цілому. Основна увага при цьому повинна приділятись визначенню основних показників груп і факторів які на них впливають (Табл.10.).

Таблиця 10. Фактори і показники які впливають на ефективність функціонування групи

Фактори і показники	Рекомендації
Розмір групи	Ідеальна група 3-9 чоловік. Збільшення розміру групи веде до її неформального розподілу і складнощів в управлінні
Склад групи	Ступінь подібності особистостей і точок зору при прийнятті рішень. Рекомендують, щоб група складалась з неподібних особистостей
Групова поведінка	Наявність певних правил і норм поведінки, яких рекомендують дотримуватись, щоб уникнути виникнення конфліктних ситуацій
Згуртованість	Міра тяжіння членів групи один до одного і до групи в цілому. Слід підтримувати
Групова одностайність	Тенденція до придушування окремою особистістю різних поглядів членів групи. Слід уникати
Конфліктність	Можливість виникнення внутрігрупових спорів і конфліктів. Рекомендується використовувати різні методи управління конфліктною ситуацією
Статус членів групи	Старшинство в посаді, назва посади, розміщення кабінету, освіта, соціальний талант, інформованість і накопичений досвід
Ролі членів групи	Характер поведінки кожного члена групи. Існують цільові і підтримуючі ролі

Комітети, як і формальні групи відіграють специфічну роль в процесі управління організацією. Коли варто використовувати комітет (рис.27.)?

Рисунок 27. Випадки використання комітетів в діяльності і управлінні організацією

Використовуючи комітети не слід забувати про певні помилки, які призводять до зниження ефективності функціонування комітетів і організації в цілому (Рис.28.)

Рисунок 28. Помилки у використанні комітетів