3.Поняття стресів, причини їх виникнення і методи управління

Слово “стресс” походить від англійського слова “stress”- напруга. Як науковий термін це поняття було введено в практику менеджменту канадським фізіологом Ганс Селье. На його думку стресс– це фізіологічна реакція організму у відповідь на зовнішнє фізичне або емоційне подразнення.

Г.Селье в результаті своїх досліджень прийшов до висновку, що стресс – це таке явище, яке є характерним для будь-якого організму. Існує дві діаметрально протилежні реакції організму – негативна – дистресс і позитивна – еустресс. Відповідно до цього, надмірний стресс має назву дістресс. Це такий стан людини, при якому в значній мірі падає життєва активність, дезорганізується поведінка. У випадку позитивної реакції організму виникає стресс – напруга, яка мобілізує і активізуї зусилля людини щодо досягнення важливих життєвих цілей.

Природа стресу переважно психологічна. Для нього характерні три фази: хвилювання, опір і виснаження. Встановлено, що сила стресу залежить від багатьох причин (Табл..16.)

Таблиця 16. Причини стресу

№№	Причини	Характеристика
1.	Політичні фактори	Нестабільність економічна, політична
2.	Соціально-економічні факори	Рівень життя, заробітна плата, місце і роль в суспільстві і т.ін.
3.	Організаційні фактори	Пов,язані з роботою: страх пипустити помилку, страх не виконати роботу, страх втратити роботу, страх втратити власне “я”, страх втратити авторитет і т.ін.
4.	Особисті фактори	Особисте життя людини: хвороби, втрата близької людини, розлучення, проблеми в сім,ї і т.ін.

Крім того, сила стресу залежить від характеру професії, від віку і т.ін. Встановлено, що чоловіки отримують найчастіше стрес на роботі, а жінки в сім,ї. Вік стресу – 35-40 років, так звана “криза середини життя”, адже саме в цей час людина переглядає своє життя, свої життєві концепції. У зв,язку з цим виділяють два поняття – стресовий і нестресовий стиль життя (Табл.17.)

Таблиця .17. Стресовий і не стресовий стилі життя

Стресовий	Нестресовий
1. Відчуває хронічний стрес	1. Припускає наявність “творчого стресу” в певний період напруженої діяльності
2. потрапляє в одну або декілька стресових ситуацій які не припиняються	2. Має певні “шляхи спасіння”, які дозволяють хоча б на деякій час розслабитись
3. Складно вирішує стресові міжособистістні взаємостосунки	3. Відстоює власні права і потреби, встановлює не стресові взаємостосунки з колегами, обачно обирає друзів
4. Має не цікаву роботу	4. Має цікаву роботу яка забезпечує винагороду
5.Турбується щодо майбутніх неприємних подій	5. Врівноважує неприємні події корисними цілями і позитивними подіями
6. Має згубні звички	6. Слідкує за здоров,ям
7. Захоплений одним видом діяльності	7. Захоплюється різними видами діяльності
8. Не вміє відпочивати	8. Вміє організувати свій відпочинок
9. Не має почуття гумору	9. Має гарно розвинене почуття гумору
10. Сприймає стресові ситуації пасивно, страждає мовчки	10. Намагається змінити напружені ситуації, вміє емоційно розряжатись

Існує досить велика кількість порад щодо управління стресами. Наприклад, для людей , які страждають від надмірного стресу на роботі можна порадити:

1. Розробити пріоритети в роботі

2. Навчитись говорити “ні”, коли досягнуто межі після якої вже просто неможливо взяти на себе додаткову роботу

3. Налагодити ефективні взаємостосунки з керівником, особливо в тих випадках, коли його можна назвати “складним або важким керівником”

4. Відстоювати свої позиції і обговорювати з керівником критерії оцінки своєї роботи

5. Знаходити кожень день час для відпочинку.

В тому випадку, коли ви керівник, слід дотримуватись таких правил для без стресового управління людьми:

1. Роботу для підлеглих підбирати відповідно до їх здібностей, потреб і схильностей

2. Дозволяти підлеглим відмовлятись від виконання завдання, якщо вони мають для цього підстави

3. Чітко встановлювати конкретні повноваження

4. Забезпечувати відповідну винагороду за ефективну роботу

5. Обговорювати з підлеглими складні питання.