- •1.Становлення і основні етапи розвитку економічної теорії як науки.
- •2.Предмет економічної теорії та еволюція його визначення різними школами.
- •3.Економічні категорії ,закони та та принципи. Пізнання та використання ек законів.
- •5.Функції економічної теорії.
- •6.Економічна теорія як теоретико-методологічна база інших економічних наук
- •7.Виробництво як визначальний фактор потреб суспільства та їх розвитку
- •8.Сутність та структура економічних потреб суспільства
- •9.Економічний закон зростання потреб
- •11.Взаємодія потреб і інтересів як рушійна сила соціально-економічного прогресу
- •12. Формаційний та цивілізаційний підходи до періодизації суспільного розвитку
- •13.Стадії розвитку людської цивілізації
- •14. Економічна система, її сутність, цілі й основні структурні елементи. Типи економічних систем
- •15. Продуктивні сили і економічні відносини як матеріальна основа і соціальна форма організації економічної ситеми
- •16. Власність, її сутність, форми і місце в економічній системі
- •22. Формування інституційних та економічних умов переходу країн до нової системи господарювання.
- •25. Ефективність виробництва, суть, фактори, економічні, соціальні показники.
- •26. Форми організації суспільного виробництва: товарне і натуральне .Суть основні риси.
- •27. Економічні і неекономічн блага. Товар його властивості.
- •28. Закон вартості , його сутність функції .
- •29. Теоретичні концепції виникнення та суть грошей.
- •30. Функції грошей та їх еволюція .
- •31. Грошовий обіг і його закони
- •32. Грошова система, її структурні елементи та основні типи
- •33. Інфляція, її сутність, причини, види та соціально – економічні наслідки
- •34. Ринкове господарство як невід’ємний компонент товарного виробництва
- •35. Сучасний ринок, його сутність, види і структура
- •36. Функції ринку
- •37. Основні суб’єкти ринкової економіки
- •38. Держава як суб’єкт ринкового господарства
- •39. Сутність капіталу. Його матеріально-речовий зміст і соц. Економічна форма.
- •40. Сутність авансованого капіталу. Витрати виробництва, їх сутність, види і фактори, що визначають динаміку
- •41. Прибуток на капітал і фактори, що його визначають. Економічна роль прибутку, його маса і норма
- •42. Кругооборот і оборот промислового капіталу. Основний, оборотний капітал
- •43. Амортизація і відтворення основного капіталу
- •44. Необхідність і сутність інфраструктури ринку та її організаційно
- •45. Природа і генезис торговельного капіталу. Витрати обігу на торговельний прибуток
- •46. Природа і генезис позичкового капіталу. Норма позичкового відсотка
- •47. Кредит як форма руху позичкового капіталу і його основні форми
- •48. Сутність і функції фінансів в ринковій економіці
- •51. Акціонерно – корпоративний капітал. Ринок цінних паперів
- •52. Конкуренція і монополізм як основоположні атрибути ринкової економіки
- •54. Досконала конкуренція. Недосконала конкуренція і її типи
- •55. Сутність, витоки та види монополізму
- •56. Організаційні форми монополістичних структур
- •57. Державна антимонопольна політика
- •58. Аграрні відносини: їх зміст та особливості
- •59. Форми власності на землю, форми господарювання в аграрному секторі економіки
- •62. Агропромислова інтеграція, агропромисловий комплекс
- •63. Державна політика регулювання та підтримки с/г виробництва
- •65. Демонополізація, роздержавлення і приватизація – основа ринкових перетворень економіки.
- •66. Сутність та шляхи структурної перебудови економіки.
- •67. Реформування фінансово-податкової та грошово-кредитної ситсеми.
- •68. Формування відкритої економіки України ти шляхи входження у світове господарство.
- •70. Економічні функції держави в командній, ринковій та перехідній економіці.
- •71. Форм и і методи державного регулювання економіки.
- •72. Бюджетно-податкова система як інструмент економічної політики держави.
- •73. Державний сектор економіки й державне підприємництво як спосіб реалізації економічних функцій держави
- •74. Сутність і багатогранність процесу суспільного відтворення
- •75. Відтворення національного продукту і національного багатства
- •76. Економічне зростання: зміст, типи, чинники
- •7. 7 Циклічність економічного розвитку. Основні характеристики циклів
- •78. Державне антикризове регулювання економіки
- •79 . Сутність,види і джерела формування доходів.Номінальні й реальні доходи
- •80. Форми розподілу доходів:функціональний і персональний.
- •81. Сімейні доходи, їх джерела, структура та диференціація. Крива Лоренца та коефіцієнт Джині
- •82. Зайнятість і безробіття. Ринок праці і відтворення робочої сили
- •83.Роль держави у регулюванні розподілу доходів, забезпеченні зайнятості і соціального захисту населення.
- •84.Сутність, етапи становлення та основні риси і сучасна структура світового господарства
- •85.Національні та інтернаціональні фактори світового економічного розвитку
- •86.Світова торгівля, її сутність та структура. Сучасні тенденції розвитку світової торгівлі
- •87.Світова валютна система. Валютні курси
- •88. Міжнародні кредитні відносини і механізм їх регулювання
- •90. Сучасна глобалізація с/г зв’язків і виникнення загально – цивілізаційних проблем людства
- •92. Необхідність і форми міжнародного співробітництва у вирішенні глобальних економічнх проблем
90. Сучасна глобалізація с/г зв’язків і виникнення загально – цивілізаційних проблем людства
Глобальні проблеми — проблеми, пов'язані з природними, природно-антропогенними, суто антропогенними (у т. ч. економічними, соціальними) явищами, що виникли в процесі розвитку сучасної цивілізації та мають загально- планетарний характер як за масштабами та значенням, так і за способами вирішення, а тому потребують координації зусиль усього світового співтовариства. Найзагальнішою причиною загострення глобальних проблем є криза індустріальної цивілізації внаслідок: безсистемної, безконтрольної, безмежної утилізації природних ресурсів; низького рівня технологічної культури виробництва; максимізації, а не оптимізації темпів економічного зростання; домінування технократичного підходу, послаблення антропогенних засад; масштабного впливу людської діяльності на навколишнє середовище й необмеженого втручання людства у біосферу; поглиблення суперечностей між світовим економічним розвитком і соціальним прогресом і т. д.
Глобалізація відкриває безпрецедентні можливості: Прискорення процесу уніфікації та поширення передових технологій; стійкого функціонування інформаційної мережі; розвитку творчості та нововведень; Економічного зростання на основі інтенсифікації економічного, наукового, культурного розвитку народів; Удосконалення механізму розподілу ресурсів, підвищення ефективності їхнього використання на основі розвитку глобальної конкуренції; Підвищення якості життя, поліпшення добробуту сімей, розширення можливостей вибору та доступу до нових ідей, знань; Посилення міжнародної координації на основі формування економічного середовища, заснованого на уніфікованих принципах і правилах; зменшення загрози міжнародних конфліктів, локальних воєн; Поширення ідей гуманізму, демократії, захисту громадянських прав та основних свобод людини; Об'єднання зусиль людства у вирішенні глобальних проблем. Глобалізація породжує небачені загрози та ризики: Технологічної диференціації, консервації технологічної і соціальної відсталості низки країн внаслідок їхньої неконкурентоспроможності і слабкості власної ресурсної бази; Глобальної нерівності економічного і соціального розвитку, посилення стратифікації та диспропорцій світової економіки; Поглиблення розриву між товарними та фінансовими ринками, посилення турбулентності міжнародних фінансових потоків, загрози глобальних криз; Деградації неконкурентоспроможних виробництв, зростання безробіття, викликаного структурною перебудовою та новими вимогами до якості робочої сили; загострення соціальних проблем, ослаблення національних систем соціального захисту; Загострення конфліктів різного характеру й масштабу, національної та релігійної нетерпимості; створення глобальної мережі злочинного бізнесу, міжнародного тероризму; Втрати національної ідентичності, руйнування звичного способу життя, ціннісних орієнтирів, стандартизації національних культур
91. Взаємопов’язаний характер, економічні основи і шляхи вирішення глобальних проблем людства
Глобальні проблеми:
мають всезагальний, універсальний характер, загальнопланетарний зміст і значення, принципово важливі для долі всього людства; безпосередньо стосуються життєвих інтересів усіх верств населення, усіх країн і народів планети, усіх або значної групи держав; мають взаємопов'язаний характер і суттєво впливають на всі сфери суспільного життя; відображають поглиблення та ускладнення світогосподарських зв'язків; потребують залучення колосальних технологічних, фінансових, трудових, інформаційних ресурсів, невідкладних і рішучих дій на основі колективних і скоординованих зусиль світового співтовариства; можуть бути успішно вирішені за умови створення адекватної моделі гармонійного розвитку людської цивілізації.
За сферами дії глобальні проблеми поділяють на:
Проблеми взаємодії природи і суспільства (надійне забезпечення людства сировиною тощо; раціональне природокористування і збереження навколишнього природного середовища; раціональне використання ресурсів Світового океану, мирне освоєння космічного простору; тощо). Проблеми суспільних взаємовідносин (відвернення світової термоядерної війни і забезпечення стабільності мирного становища; подолання економічної відсталості частини регіонів і країн світу; попередження локальних, регіональних та міжнародних конфліктів; ліквідація наслідків світових та локальних криз тощо). Проблеми розвитку людини і забезпечення її майбутнього (пристосування людини до умов природного і соціального середовища, що змінюється під впливом НТР; подолання епідемій, тяжких захворювань; боротьба з міжнародною злочинністю; проблеми демократизації та охорони прав людини.)
Головна передумова успішного вирішення глобальних проблем — розгляд їх у взаємопов'язаній цілісності, тісному переплетенні економічних, політичних, соціальних, культурних, технологічних, екологічних, психологічних та інших процесів. Передумови вирішення глобальних проблем: Парадигмальний прорив у суспільній свідомості, нові концептуальні підходи до розуміння перспектив розвитку людства; Переосмислення суті економічної безпеки держав, які реалізують різні моделі демократичного суспільства; Синтез, взаємозбагачення і доповнення оцінок, стратегій і програм розвитку світоового співтовариства, які висуваються різними країнами, науковими школами тощо; Перегляд і перебудова системи міжнародних відносин на засадах загальнолюдських цінностей, пріоритетності розвитку творчого потенціалу людської особистості;Об’єднання зусиль і ресурсів людства на основі усвідомлення важливості та невідкладності розв’язання глобальних проблем, єдності інтересів і спільної відповідальності перед майбутніми поколіннями;