- •1.Становлення і основні етапи розвитку економічної теорії як науки.
- •2.Предмет економічної теорії та еволюція його визначення різними школами.
- •3.Економічні категорії ,закони та та принципи. Пізнання та використання ек законів.
- •5.Функції економічної теорії.
- •6.Економічна теорія як теоретико-методологічна база інших економічних наук
- •7.Виробництво як визначальний фактор потреб суспільства та їх розвитку
- •8.Сутність та структура економічних потреб суспільства
- •9.Економічний закон зростання потреб
- •11.Взаємодія потреб і інтересів як рушійна сила соціально-економічного прогресу
- •12. Формаційний та цивілізаційний підходи до періодизації суспільного розвитку
- •13.Стадії розвитку людської цивілізації
- •14. Економічна система, її сутність, цілі й основні структурні елементи. Типи економічних систем
- •15. Продуктивні сили і економічні відносини як матеріальна основа і соціальна форма організації економічної ситеми
- •16. Власність, її сутність, форми і місце в економічній системі
- •22. Формування інституційних та економічних умов переходу країн до нової системи господарювання.
- •25. Ефективність виробництва, суть, фактори, економічні, соціальні показники.
- •26. Форми організації суспільного виробництва: товарне і натуральне .Суть основні риси.
- •27. Економічні і неекономічн блага. Товар його властивості.
- •28. Закон вартості , його сутність функції .
- •29. Теоретичні концепції виникнення та суть грошей.
- •30. Функції грошей та їх еволюція .
- •31. Грошовий обіг і його закони
- •32. Грошова система, її структурні елементи та основні типи
- •33. Інфляція, її сутність, причини, види та соціально – економічні наслідки
- •34. Ринкове господарство як невід’ємний компонент товарного виробництва
- •35. Сучасний ринок, його сутність, види і структура
- •36. Функції ринку
- •37. Основні суб’єкти ринкової економіки
- •38. Держава як суб’єкт ринкового господарства
- •39. Сутність капіталу. Його матеріально-речовий зміст і соц. Економічна форма.
- •40. Сутність авансованого капіталу. Витрати виробництва, їх сутність, види і фактори, що визначають динаміку
- •41. Прибуток на капітал і фактори, що його визначають. Економічна роль прибутку, його маса і норма
- •42. Кругооборот і оборот промислового капіталу. Основний, оборотний капітал
- •43. Амортизація і відтворення основного капіталу
- •44. Необхідність і сутність інфраструктури ринку та її організаційно
- •45. Природа і генезис торговельного капіталу. Витрати обігу на торговельний прибуток
- •46. Природа і генезис позичкового капіталу. Норма позичкового відсотка
- •47. Кредит як форма руху позичкового капіталу і його основні форми
- •48. Сутність і функції фінансів в ринковій економіці
- •51. Акціонерно – корпоративний капітал. Ринок цінних паперів
- •52. Конкуренція і монополізм як основоположні атрибути ринкової економіки
- •54. Досконала конкуренція. Недосконала конкуренція і її типи
- •55. Сутність, витоки та види монополізму
- •56. Організаційні форми монополістичних структур
- •57. Державна антимонопольна політика
- •58. Аграрні відносини: їх зміст та особливості
- •59. Форми власності на землю, форми господарювання в аграрному секторі економіки
- •62. Агропромислова інтеграція, агропромисловий комплекс
- •63. Державна політика регулювання та підтримки с/г виробництва
- •65. Демонополізація, роздержавлення і приватизація – основа ринкових перетворень економіки.
- •66. Сутність та шляхи структурної перебудови економіки.
- •67. Реформування фінансово-податкової та грошово-кредитної ситсеми.
- •68. Формування відкритої економіки України ти шляхи входження у світове господарство.
- •70. Економічні функції держави в командній, ринковій та перехідній економіці.
- •71. Форм и і методи державного регулювання економіки.
- •72. Бюджетно-податкова система як інструмент економічної політики держави.
- •73. Державний сектор економіки й державне підприємництво як спосіб реалізації економічних функцій держави
- •74. Сутність і багатогранність процесу суспільного відтворення
- •75. Відтворення національного продукту і національного багатства
- •76. Економічне зростання: зміст, типи, чинники
- •7. 7 Циклічність економічного розвитку. Основні характеристики циклів
- •78. Державне антикризове регулювання економіки
- •79 . Сутність,види і джерела формування доходів.Номінальні й реальні доходи
- •80. Форми розподілу доходів:функціональний і персональний.
- •81. Сімейні доходи, їх джерела, структура та диференціація. Крива Лоренца та коефіцієнт Джині
- •82. Зайнятість і безробіття. Ринок праці і відтворення робочої сили
- •83.Роль держави у регулюванні розподілу доходів, забезпеченні зайнятості і соціального захисту населення.
- •84.Сутність, етапи становлення та основні риси і сучасна структура світового господарства
- •85.Національні та інтернаціональні фактори світового економічного розвитку
- •86.Світова торгівля, її сутність та структура. Сучасні тенденції розвитку світової торгівлі
- •87.Світова валютна система. Валютні курси
- •88. Міжнародні кредитні відносини і механізм їх регулювання
- •90. Сучасна глобалізація с/г зв’язків і виникнення загально – цивілізаційних проблем людства
- •92. Необхідність і форми міжнародного співробітництва у вирішенні глобальних економічнх проблем
83.Роль держави у регулюванні розподілу доходів, забезпеченні зайнятості і соціального захисту населення.
Соціальна політика - це заходи держави, спрямовані на пом'якшення нерівності в розподілі доходів, що є неминучою характерною рисою ринкової економіки. Вона спрямована на послаблення диференціації доходів і майна, пом'якшення суперечностей між учасниками ринкової економіки і запобіганню соціальних конфліктів на економічному ґрунті.
Тому важливим завданням соціальної політики є адресна (тобто призначена для конкретних груп населення) соціальна підтримка зі сторони держави, в першу чергу найменш захищених верств. Для того, щоб допомогти цим людям, гарантувати їм необхідні засоби, існує соціальна галузь економіки, яка називається соціальним забезпеченням. На організації соціального забезпечення держава покладає турботу про ті категорії населення, які в законодавчому порядку мають право на довготривалу або постійну допомогу у зв'язку з віком, інвалідністю, обмеженою працездатністю, відсутністю інших джерел існування.
Найбільш поширений вид соціального забезпечення - пенсійне забезпечення.
Держава надає також значну допомогу безробітним. Перш за все вона проявляється у вигляді виплати офіційно зареєстрованим безробітним державної допомоги по безробіттю. Кошти фонду спрямовуються на фінансування професійної орієнтації населення, професійного навчання вивільнюваних працівників і безробітних, що сприяє їх працевлаштуванню та організації додаткових робочих місць.
В умовах переходу до ринкової економіки відбувається різке збільшення диференціації доходів населення і гостро проявляється проблема соціального захисту населення від зростання цін. Для того, щоб ріст цін на товари і послуги не призводив до катастрофічного зниження споживання і життєвого рівня, частково здійснюється індексація доходів. Це означає, що заробітна плата, пенсії, стипендії, інші види доходів збільшуються в міру зростання роздрібних цін.
Індексація доходів населення застосовується в різних країнах, хоч, наприклад, у Франції і Німеччині відмовсь від індексації доходів населення, вважаючи, що її негативні наслідки для економіки переважають позитивні. Проте в умовах значного зростання роздрібних цін протягом останніх років індексація доходів населення неминуча і виправдана. Але певна нерівність все ж повинна зберігатися, зрівняльний розподіл суперечить ринковим принципам.
84.Сутність, етапи становлення та основні риси і сучасна структура світового господарства
Світове господарство - це політико-економічна і економіко-географічна система, яка характеризується розвитком і територіальним розміщенням планетарного господарства, його галузей, а також окремих країн і великих регіонів. Найбільш переконливим аргументом єдності світового господарства є реальність міжнародного територіального поділу праці, спеціалізація господарства країн світу і формування єдиного світового ринку.
Особливістю світового господарства є його цілісність, яка забезпечується механізмом міжнародних відносин. Цілісність склалася завдяки взаємозв'язаним процесам — утворенню нових незалежних держав та інтеграції їх економік, під впливом яких формувалася сучасна політична карта світу. Цю цілісність підтримує діяльність міжнародних організацій та потужних транснаціональних корпорацій (ТНК).
Світове господарство має властивості, які не притаманні жодному з національних господарств. На відміну від територіально визначених, більш-менш однорідних за рівнем розвитку, більшою чи меншою мірою керованих національних господарських систем (комплексів) світова економіка має різнорівневу за розвитком, багатополюсну за просторовою організацією, асиметричну (через нерівноправність відносин) будову.
Стандартне визначення світового господарства як сукупності національних господарств, що беруть долю в міжнародному поділі праці і зв'язаних міжнародними відношеннями, несе занадто вузьке навантаження і не враховує навіть у малій мірі роль просторові і просторової ієрархії у формуванні і функціонуванні світового господарства.
Відповідно до марксистської доктрини ( у котрої третинному сектору, як нематеріальному виробництву, узагалі не були місця) сфера матеріального виробництва ділиться на чотири сектора: сільське і лісове господарство, добувна промисловість, обробляюча промисловість і вантажний транспорт (іноді включався пасажирський транспорт загального користування). Таким чином, транспорт також розглядалася яка галузь матеріального виробництва. Цим як би підкреслювалася виробнича детермінованість господарства. У сучасних умовах, коли на передній план усе більш виступають соціальні проблеми, структура господарства розглядається вже інакше. Первинний сектор - це галузі, безпосередньо зв'язані з природними ресурсами, - видобувна промисловість, сільське, лісове, рибне господарства; вторинний сектор - обробна промисловість, націлена на виготовлення кінцевого продукту; третинний сектор, або сфера послуг, - невиробнича сфера діяльності, спрямована на створення умов для функціонування господарства і життєдіяльності населення.