- •1.Становлення і основні етапи розвитку економічної теорії як науки.
- •2.Предмет економічної теорії та еволюція його визначення різними школами.
- •3.Економічні категорії ,закони та та принципи. Пізнання та використання ек законів.
- •5.Функції економічної теорії.
- •6.Економічна теорія як теоретико-методологічна база інших економічних наук
- •7.Виробництво як визначальний фактор потреб суспільства та їх розвитку
- •8.Сутність та структура економічних потреб суспільства
- •9.Економічний закон зростання потреб
- •11.Взаємодія потреб і інтересів як рушійна сила соціально-економічного прогресу
- •12. Формаційний та цивілізаційний підходи до періодизації суспільного розвитку
- •13.Стадії розвитку людської цивілізації
- •14. Економічна система, її сутність, цілі й основні структурні елементи. Типи економічних систем
- •15. Продуктивні сили і економічні відносини як матеріальна основа і соціальна форма організації економічної ситеми
- •16. Власність, її сутність, форми і місце в економічній системі
- •22. Формування інституційних та економічних умов переходу країн до нової системи господарювання.
- •25. Ефективність виробництва, суть, фактори, економічні, соціальні показники.
- •26. Форми організації суспільного виробництва: товарне і натуральне .Суть основні риси.
- •27. Економічні і неекономічн блага. Товар його властивості.
- •28. Закон вартості , його сутність функції .
- •29. Теоретичні концепції виникнення та суть грошей.
- •30. Функції грошей та їх еволюція .
- •31. Грошовий обіг і його закони
- •32. Грошова система, її структурні елементи та основні типи
- •33. Інфляція, її сутність, причини, види та соціально – економічні наслідки
- •34. Ринкове господарство як невід’ємний компонент товарного виробництва
- •35. Сучасний ринок, його сутність, види і структура
- •36. Функції ринку
- •37. Основні суб’єкти ринкової економіки
- •38. Держава як суб’єкт ринкового господарства
- •39. Сутність капіталу. Його матеріально-речовий зміст і соц. Економічна форма.
- •40. Сутність авансованого капіталу. Витрати виробництва, їх сутність, види і фактори, що визначають динаміку
- •41. Прибуток на капітал і фактори, що його визначають. Економічна роль прибутку, його маса і норма
- •42. Кругооборот і оборот промислового капіталу. Основний, оборотний капітал
- •43. Амортизація і відтворення основного капіталу
- •44. Необхідність і сутність інфраструктури ринку та її організаційно
- •45. Природа і генезис торговельного капіталу. Витрати обігу на торговельний прибуток
- •46. Природа і генезис позичкового капіталу. Норма позичкового відсотка
- •47. Кредит як форма руху позичкового капіталу і його основні форми
- •48. Сутність і функції фінансів в ринковій економіці
- •51. Акціонерно – корпоративний капітал. Ринок цінних паперів
- •52. Конкуренція і монополізм як основоположні атрибути ринкової економіки
- •54. Досконала конкуренція. Недосконала конкуренція і її типи
- •55. Сутність, витоки та види монополізму
- •56. Організаційні форми монополістичних структур
- •57. Державна антимонопольна політика
- •58. Аграрні відносини: їх зміст та особливості
- •59. Форми власності на землю, форми господарювання в аграрному секторі економіки
- •62. Агропромислова інтеграція, агропромисловий комплекс
- •63. Державна політика регулювання та підтримки с/г виробництва
- •65. Демонополізація, роздержавлення і приватизація – основа ринкових перетворень економіки.
- •66. Сутність та шляхи структурної перебудови економіки.
- •67. Реформування фінансово-податкової та грошово-кредитної ситсеми.
- •68. Формування відкритої економіки України ти шляхи входження у світове господарство.
- •70. Економічні функції держави в командній, ринковій та перехідній економіці.
- •71. Форм и і методи державного регулювання економіки.
- •72. Бюджетно-податкова система як інструмент економічної політики держави.
- •73. Державний сектор економіки й державне підприємництво як спосіб реалізації економічних функцій держави
- •74. Сутність і багатогранність процесу суспільного відтворення
- •75. Відтворення національного продукту і національного багатства
- •76. Економічне зростання: зміст, типи, чинники
- •7. 7 Циклічність економічного розвитку. Основні характеристики циклів
- •78. Державне антикризове регулювання економіки
- •79 . Сутність,види і джерела формування доходів.Номінальні й реальні доходи
- •80. Форми розподілу доходів:функціональний і персональний.
- •81. Сімейні доходи, їх джерела, структура та диференціація. Крива Лоренца та коефіцієнт Джині
- •82. Зайнятість і безробіття. Ринок праці і відтворення робочої сили
- •83.Роль держави у регулюванні розподілу доходів, забезпеченні зайнятості і соціального захисту населення.
- •84.Сутність, етапи становлення та основні риси і сучасна структура світового господарства
- •85.Національні та інтернаціональні фактори світового економічного розвитку
- •86.Світова торгівля, її сутність та структура. Сучасні тенденції розвитку світової торгівлі
- •87.Світова валютна система. Валютні курси
- •88. Міжнародні кредитні відносини і механізм їх регулювання
- •90. Сучасна глобалізація с/г зв’язків і виникнення загально – цивілізаційних проблем людства
- •92. Необхідність і форми міжнародного співробітництва у вирішенні глобальних економічнх проблем
3.Економічні категорії ,закони та та принципи. Пізнання та використання ек законів.
Результатом дослідження предмету „економ.теорія” різними методами є створення категорій,законів та принципів.
Економічні категорії — абстрактні, логічні, теоретичні поняття, які в узагальненому вигляді виражають родові ознаки певних економічних явищ і процесів. Наприклад: товар, власність, капітал, прибуток, ринок, попит, заробітна плата, робоча сила та ін. Економічні закони відображають найсуттєвіші, стійкі, такі, що постійно повторюються, причинно-наслідкові взаємозв'язки і взаємозалежності економічних процесів і явищ.
Економічні принципи — теоретичні узагальнення, що містять допущення, усереднення, які відображають певні тенденції розвитку економічної системи. Принципи пов'язані з економічними законами, але на відміну від них обєктивно у природі не існують. Економічні закони у своїй сукупності поділяють на: Всезагальні. – функціонують у всіх ек системах (закон зростання продуктивності праці, закон зростання потреб, закон нагромадження, закон відтворення). Загальні. – функціонують у кількох ек. Системах, де існують для них відповідні ек умови (закон ринкової економіки)..Специфічні. – функціонують у межах лише однієї ек. Системи. Об’єктивний характер ек законів не виключає їх пізнання та використання у практиці господарювання.
Пізнання економічних законів – з’ясування причинно-наслідкових зв’язків, що існують у тих чи інших ек процесах.
Форми пізнання та використання ек законів: Емпірична, коли люди, не знаючи сутності ек законів, використовують їх несвідомо, інтуїтивно у своїй практичній діяльності. Наукова, коли люди, пізнавши і розкривши сутність ек законів, використовують їх свідомо, а отже, більш ефективно у своїй ек діяльності.
Ек закони використовуються на певних рівнях, а саме: науково-теоретичний. На основі результатів наукового аналізу ек процесів та явищ відкриваються та формулюються ек закони, дається тлумачення їх і створюються концепції розвитку економіки.2. державно-управлінський. Державна влада, спираючись на закони ек теорії і провідні концепції, розробляє відповідні правові закони та положення, визначає програми ек розвитку та форми і засоби виконання їх.3. господарсько-практичний. Використання ек законів у практиці господарювання ек суб’єктів.У сфері ек життя суспільства крім ек законів, діють ще і суб’єктивно - психологічні. Вони безперечно впливають на економіку. Суб’єкти ек діяльності – люди, наділені свідомістю. Здійснюючи ек діяльність, вони виявляють певну волю, визначають свої потреби та інші аспекти поведінки у сфері економіки, тобто формують певну ек психологію, певний ек спосіб мислення. Особливо важлива роль цього фактора за умов ринкової економіки, коли кожен її суб’єкт самостійно приймає рішення щодо своїх дій у цій сфері. На їх поведінку істотно впливають психологічні закони.
4 . Методи пізнання економічних процесів і явищ та їхня класифікація.
Економічна теорія використовує широкий спектр прийомів і способів дослідження свого предмета, які й визначають зміст її методу. Метод економічної теорії — це сукупність прийомів, засобів і принципів, за допомогою яких досліджуються категорії і закони функціонування та розвитку економічних систем.До методів економічної теорії належать: Діалектика як метод — загальний для всіх наук метод пізнання, у тому числі і для економічної теорії. Він базується на використанні законів і принципів філософії, сутність яких полягає у пізнанні економічних явищ і процесів. Наукова абстракція як метод полягає в поглибленому пізнанні реальних економічних процесів шляхом виокремлення основних, найсуттєвіших сталих сторін певного явища. Результатами застосування методу наукової абстракції є формування понять, категорій, виявлення і формування економічних законів. Аналіз і синтез як метод дослідження застосовується в єдності двох його складових. При аналізі об'єкт дослідження розумово або фактично розкладається на складові, кожна з яких вивчається окремо; при синтезі відбувається об'єднання різних елементів, сторін об'єкта в єдине ціле з урахуванням взаємозв'язків між ними. Індукція і дедукція. Індукція — це метод пізнання від окремого до загального, від знання нижчого ступеня до знання вищого ступеня. Дедукція — метод пізнання від загального до одиничного. Метод індукції і дедукції забезпечує діалектичний зв'язок одиничного, особливого і всезагального. Економічне моделювання — це формалізований опис і кількісне вираження економічних процесів і явищ, структура якого абстрактно відображає реальну картину економічного життя. Метод якісного і кількісного аналізу. Він передбачає чітке виявлення якісної визначеності економічного явища і підкрес- лення тих складових, елементів, які піддаються кількісному виміру, вивчення динаміки процесу; виявлення факторів, що впливають на його зв'язки в системі. Метод порівняння. Для визначення схожості та відмінності господарських явищ використовують метод порівнянь. Необхідність порівняння як загальнонаукового методу зумовлена тим, що в економічному житті ніщо не може бути оцінено саме по собі. Будь-яке явище пізнається у порівнянні.