75. Відтворення національного продукту і національного багатства

Переважна більшість сучасних економістів відстоюють позицію, що будь-яка суспільно корисна праця є продуктивною працею, оскільки створює національне багатство безпосередньо або опосередковано, а також сприяє підвищенню добробуту людей. Отже, національний продукт створюється в усіх галузях та сферах економічної діяльності.

Результати суспільного відтворення відображає ціла низка показників. Розглянемо окремі з них.

Валовий внутрішній продукт – загальна ринкова вартість усіх кінцевих товарів і послуг, створених на території певної країни протягом визначеного періоду (найчастіше одного року).

Проаналізувати результати суспільного відтворення дає змогу система національних рахунків, створена за такими методологічними принципами.

Концепція господарського кругообороту, за якою в економічній системі відбувається постійний рух потоків ресурсів і товарів, що обслуговуютьться потоками витрат і доходів.

Розширине трактування продуктивності праці, коли продуктивною вважається будь-яка діяльність, визнана суспільством як необхідна, що приносить дохід.

Використання поняття «додана вартість».

Відтворення національного багатства.

Про результати розширеного відтворення економічний потенціал певної країни найповніше дає уявлення національне багатство.

Національне багатство – це сукупність створених та нагромаджених у країні працею всього суспільства матеріальних благ , розвіданих природних ресурсів, досягнутого рівня освіти людей, їхнього досвіду, майстерності, творчих здібностей, які призначені для розширеного відтворення з метою підвищення добробуту нації.

Найважливішими складовими національного багатства є: Створений і накопичений країною виробничий( основний і оборотний) капітал: основний капітал – це засоби праці (будівлі, машини, обладнання); оборотний – предмети праці (матеріали, паливо,, сировина). Невиробничий капітал (житлові будинки, культурно-освітні та спортивні заклади); Майно населення- будинки, автомобілі;Різноманітні запаси – готова продукція, страхові й резервні запаси; Залучені в процес виробництва природні ресурси – земля, ліси, розвідані корисні копалини; Нематеріальні складові_ накопичений досвід людей, їхні здібності, культурні цінності. Від ефективного використання національного багатства залежить економічний і соціальний прогрес суспільства.

76. Економічне зростання: зміст, типи, чинники

Довгострокове економічне зростання є однією з цілей макроекономічної політики держави. Економічне зростання визначається з двох позицій:

як поступальний приріст реального обсягу ВВП, ВНП або національного доходу (НД) за рахунок збільшення обсягів використовуваних ресурсів і (або) кращого їх використання без порушення рівноваги у короткострокових періодах; як реальний приріст ВВП (ВНП чи НД) на одну особу.

Розрізняють три типи економічного зростання: — екстенсивний, який здійснюється шляхом збільшення обсягів залучених до процессу виробництва ресурсів; — інтенсивний, який здійснюється шляхом ефективнішого, продуктивнішого використання ресурсів на основі науково-технічного прогресу та кращих форм організації виробництва; — змішаний, який поєднує інтенсивні й екстенсивні типи.

Оскільки в економіці, як і в інших системах, чистих форм майже не існує, то будь-яке економічне зростання можна вважати змішаним. Залежно від того, які фактори превалюють, можна говорити про переважно інтенсивний чи екстенсивний типи.

Для вимірювання економічного зростання використовують

показники: абсолютного приросту реального обсягу виробництва, темпу приросту.

Умовно всі чинники економічного зростання поділяють на три групи:

чинники попиту, які забезпечують зростання сукупних витрат, що сприяє збільшенню обсягів виробництва і доходу;

чинники пропозиції, що є визначальними в більшості моделей і мають складну структуру, яка включає: природні ресурси у їх якісному та кількісному вираженні; обсяг і якість капіталу; чисельність і якість трудових ресурсів; технологічний рівень; інституційні чинники; інформаційне забезпечення; організаційні чинники тощо;

чинники розподілу, які стосуються як розподілу ресурсів, що суттєво впливає на чинники пропозиції, так і розподілу національного продукту та доходу, що впливає на сукупний попит.

Джерелами економічного зростання є:

— економічні ресурси, що пропонуються їх власниками; — зростання продуктивності ресурсів на основі розвитку НТП.