39. Сутність капіталу. Його матеріально-речовий зміст і соц. Економічна форма.

Капітал — виробниче відношення між найманими працівниками і капіталістами, за якого знаряддя праці, певні матеріальні блага, мінові вартості є засобом привласнення частини чужої неоплаченої праці.

Матеріально – речовий зміст капіталу формують речові та особисті, фінансові та інтелектуальні фактори товарного виробництва, його продукти (товари і послуги), які обслуговують процес творення економічних благ та їх просування у сфері виробництва, обміну, споживання.

Соціально – економічну сферу капіталу визначає взаємодіючий рух підприємницької та особистої власності економічних суб’єктів у процесі їх виробничо - господарської, комерційної діяльності та отримання відповідних доходів.

За джерелами формування: власний, залучений; За напрямами інвестування: речовий, людський; За сферами застосування: промисловий, торговельний, позичковий; За способом обороту та перенесенням вартості: основний, оборотний; За значенням у створенні та при розподілі доходу: реальний, фіктивний; За формами функціонування: індивідуальний, колективний, суспільний; За масштабами функціонування: національний, міжнародний; За роллю у створенні дод.вартості: постійний, змінний.

40. Сутність авансованого капіталу. Витрати виробництва, їх сутність, види і фактори, що визначають динаміку

Авансований промисловий капітал вкладається у засоби виробництва і робочу силу. Робоча сила – здатність людини до праці, сукупність її фізичних і розум. здібностей. Засоби виробництва: предмети праці – об’кти цілеспрямованої діяльності людини, що є матеріальною основою створюваного продукту; засоби праці – річ або комплекс речей, якими людина діє на предмети праці (інструменти, обладнання).

Витрати виробництва – вартісна оцінка затрат економічних ресурсів, здійснених підприємцями задля виробництва продукції. Зовнішні (явні, експліцидні) – на оплату економічних ресурсів, постачальники яких не є власниками фірми (на придбання сировини, палива, обладнання); внутрішні (неявні, імпліцидні) – на використання власних (неоплачуваних) ресурсів.

Витрати фірми в довгостроковому періоді: витрати в часовому інтервалі, достатньому для зміни всіх зайнятих ресурсів; в короткостроковому періоді: витрати в часовому інтервалі, протягом якого хоча б один вид ресурсів залишається незмінним. Бувають: - постійні витрати (FC): мають місце незалежно від зміни обсягів виробництва; - змінні (VC): безпосередньо пов’язані зі зміною обсягів виробництва; - сукупні (TC): на придбання та використання всіх факторів виробництва, ТС=FC+VC; - середні (АТС): середня величина витрат на виробництво одиниці продукції, АТС=ТС/Q; - граничні (МС): приріст витрат на виробництво ще однієї додаткової одиниці продукції.

41. Прибуток на капітал і фактори, що його визначають. Економічна роль прибутку, його маса і норма

Прибуток на капітал – це різниця між валовим доходом і загальними витратами на виробництво і реалізацію продукції. Прибуток виникає у сфері обігу, а його безпосереднім джерелом є зовнішня торгівля.

Д. Рікардо визначив прибуток як частину вартості, що залишається після врахування заробітної плати; Сей поділяв прибуток на процент та підприємницький дохід; Міль аналізував прибуток як винагороду підприємця за утримання від споживання; Маркс досліджував прибуток як результат неоплаченої праці найманих робітників, похідну та перетворену форму додаткової вартості, що виступає як породження всього авансованого капіталу.

Маса прибутку – абсолютний розмір прибутку в грошовому вираженні. Норма прибутку характеризує ступінь прибутковості капіталу і визначається як відсоткове відношення маси прибутку до всього авансованого капіталу. П’=(П/К)*100%, де П’-норма прибутку, П – маса прибутку, К – величина авансованого капіталу.

Економічна роль прибутку виявляється в тому, що він: - є рушійною силою функціонування і розвитку економіки, основним спонукальним мотивом підприємницької діяльності; - сприяє найефективнішому розподілу і використанню ресурсів, упровадженню досягнень НТП, скороченню витрат, поліпшенню якості продукції і її споживчих властивостей; - є джерелом розширення суспільного виробництва, примноження національного багатства та задоволення соціальних потреб суспільства.