79 . Сутність,види і джерела формування доходів.Номінальні й реальні доходи

Дохід — багатогранне економічне поняття, яке застосовується у різних значеннях.

У широкому розумінні дохід розглядається як грошові та натуральні надходження до суб'єктів господарського життя. У вузькому значенні дохід — це потік грошових надходжень в одиницю часу (годину, тиждень, місяць, рік). На відміну від багатства, яке втілюється у запасах активів (будівлях, спорудах, знаряддях праці, цінних паперах, готівкових гропіах і т. ін.), дохід передбачає приплив грошей.

В економічній теорії доходи класифікуються за різними критеріями:

За рівнем формування: — доходи мікроекономічного рівня: заробітна плата, рента, процент, прибуток, амортизація, валовий і чистий дохід підприємства і т. ін.; — доходи макроекономічного рівня: національний дохід; сукупний особистий дохід; дохід кінцевого використання і т. ін. За суб'єктами привласнення: — доходи індивіда; — доходи домогосподарства (сім'ї); — доходи підприємства (фірми); — доходи галузі; — доходи територіальної громади; — доходи держави; — доходи суспільства (національний дохід). Залежно від цін, в яких визначається дохід: — номінальний дохід — визначається в цінах поточного періоду; —реальний дохід — визначається в цінах базового року (або в цінах поточного року за вилученням рівня інфляції). Залежно від включення доходу в ціну товару: — первинні доходи включаються в ціну товару: зарплата, процент, рента, прибуток, амортизація, непрямі чисті податки; — вторинні доходи виникають у зв'язку з перерозподілом первинних доходів: прямі податки, дивіденди, трансфертні виплати державою, підприємством та домогосподарством і т. ін. За джерелом отримання: • Доходи від ресурсу "праця" як такого, що не має відособленого від свого власника існування: — заробітна плата; — доходи працівників колективних підприємств; -доходи від індивідуальної діяльності; — доходи від підсобного господарства; — доходи підприємців. Доходи від власності, яка має відособлене від власника існування: — дивіденди від акцій; — відсотки від паю; — відсотки від банківських вкладів; — доходи від облігацій; — орендна плата тощо. Доходи, що безпосередньо не пов'язані з оцінкою результатів діяльності:— часткова компенсація виплат на освіту; — безоплатне надання послуг з охорони здоров'я; — адресна допомога малозабезпеченим верствам населення; — благодійні послуги; — соціальні пенсії тощо. Доходи, що утворюються внаслідок використання певних факторів виробництва (факторнідоходи): — доходи у вигляді заробітної плати або посадових окладів; — рентний дохід; — процентний дохід, або прибуток на капітал;

80. Форми розподілу доходів:функціональний і персональний.

Під функціональним в економічній теорії розуміють розподіл доходів за факторами виробництва (ресурсами), до них за монетаристською концепцією належать праця, капітал, земля і підприємницькі здібності, а за марксистською — речові фактори (земля і капітал) та особовий (робоча сила). Функціональний розподіл є первинним і тому значною мірою визначає можливості й межі перерозподілу, внаслідок чого формуються кінцеві доходи окремих громадян, сімей і домогосподарств.

В економічній теорії є два принципово різні підходи до виявлення законів функціонального розподілу доходів: марксистський і маржиналістськии.

Марксистська концепція функціонального розподілу доходів ґрунтується на таких засадах: капіталістичний сукупний національний дохід створюється найманою працею і капіталом; — носієм здатності до праці є найманий працівник, який, по-перше, переносить частину минулої, втіленої в засобах виробництва, праці на знову створюваний продукт, а по-друге, створює нову вартість; — новостворена вартість згідно з теорією К. Маркса, результатом тільки найманої праці; результатом капіталу є перенесена вартість, яка входить до структури сукупного суспільного продукту, але не є складовою національного доходу ;

Маржиналістська концепція розподілу факторних доходів ґрунтується на інших засадах, а саме: — власниками економічних ресурсів у ринковій економіці є домогосподарства; — є чотири фактори виробництва, яким відповідають такі форми доходів: • земля створює ренту ;• капітал (інвестиційні ресурси) — процент; • праця — заробітну плату; • здатність до підприємництва — підприємницький дохід, нижньою межею якого є нормальний прибуток ; — величина доходу на кожний із зазначених вище факторів визначається граничним внеском кожного чинника у валовий дохід фірми; такий принцип (закон) розподілу доходів справедливий як для найманих працівників, так і для землевласників, власників капіталу та людей, схильних до підприємництва, оскільки він забезпечує розподіл доходу пропорційно до внеску кожного з факторів. Персональний розподіл доходів – це розподіл доходів між окремими фізичними особами, сім’ями або домогосподарствами. Аналіз персонального розподілу доходів дає можливість виявити фактори, що визначають рівень і структуру доходів окремих сімей. Сімейний дохід – сума доходів свідомо організованої на основі родинних зв’язків та спільності побуту невеликої групи людей, життєдіяльність яких спрямована на реалізацію соціальних, економічних та духовних потреб індивідів, сім’ї, суспільства в цілому.Сімейний дохід – економічна основа відтворення сім’ї. Існують різні джерела формування сімейних доходів: заробітна плата; доходи від власності;доходи від особистого підсобного господарства; доходи ві кооперативної діяльності; державні трансфертні платежі; доходи з інших джерел.