- •Мета вивчення курсу
- •Лекція № 1. Соціальні технології, їх типологія (2 години).
- •Поняття та сутність соціальних технологій.
- •Структура та основні характеристики соціальних технологій.
- •Класифікація соціальних технологій
- •Лекція № 2. Специфіка технологій соціальної роботи(2 години).
- •Визначення соціальних технологій в соціальній роботі.
- •Критерії ефективності процесу технологізації соціальної роботи.
- •Умови реалізації соціальних технологій в соціальній роботі.
- •Лекція № 3. Комунікативна техніка в соціальній роботі(2 години).
- •Комунікативна техніка - основа професійної діяльності соціального працівника.
- •Компоненти стилю професійної діяльності спеціаліста.
- •Визначення та функції вербальної та невербальної комунікації в соціальній роботі.
- •Лекція № 4. Правовий інструментарій в соціальній роботі (2 години).
- •Державно-правові засади соціальної роботи.
- •Основні нормативні акти щодо питань соціальної роботи.
- •Основні напрямки розвитку законодавчо-правової бази соціальної роботи.
- •Лекція № 5. Медико-соціальні методи в соціальній роботі (2 години).
- •Поняття та форми медико-соціальної допомоги клієнтам.
- •Групи клієнтів, що потребують медико-соціальної допомоги.
- •Медико-соціальні заходи, що організуються в закладах соціального обслуговування населення.
- •Лекція № 6. Соціально-психологічні методи в соціальній роботі (2 години).
- •Галузі психологічної науки, знання яких використовується в соціальній роботі.
- •Психосоціальна робота - нова галузь практичної психології.
- •Лекція № 7. Соціальна діагностика (4 години).
- •Поняття соціальної діагностики.
- •Загальна схема методики виконання соціальної діагностики.
- •Принципи та методи, що використовуються для дослідження соціального об'єкту.
- •Лекція № 8. Соціальна адаптація та соціалізація (3 години).
- •Сутність соціальної адаптації в соціальній роботі.
- •Активний та пасивний типи адаптаційного процесу.
- •Особливості соціальної адаптації клієнтів в закладах соціального обслуговування населення.
- •Етапи адаптаційного процесу у клієнтів в закладах соціального обслуговування.
- •Лекція № 9. Соціальна реабілітація (3 години).
- •Сутність соціальної реабілітації.
- •Мета та завдання соціальної реабілітації.
- •Напрямки соціальної реабілітації: соціально-середовищна орієнтація та соціально-побутова адаптація.
- •Лекція № 10 Соціальна опіка та піклування (3 години).
- •Поняття та сутність опіки та піклування.
- •Категорії громадян, над якими може бути встановлено опіку.
- •Категорії громадян, над якими може бути встановлено піклування.
- •Лекція № 11 Соціальні консультування (4 години).
- •Поняття та принципи соціального консультування.
- •Види консультативної допомоги.
- •Технології соціального консультування.
- •Фактори успішності проведення соціального консультування.
- •Лекція № 12 Інновація в соціальній роботі(3 години).
- •Загальне поняття про інноватику.
- •Основні характеристики нововведення.
- •Типи нововведень.
- •Лекція № 13 Соціальне прогнозування, проектування та моделювання (4 години).
- •Основи прогнозування в соціальній роботі.
- •Сутність соціального проектування.
- •Сутність, види та функції моделей та моделювання.
- •Сутність соціального проектування
- •Технології соціальної роботи з сім'єю (4 години).
- •Поняття сім'ї з точки зору різних наук.
- •Типологія сімей.
- •Види соціальної допомоги сім'ям.
- •Лекція № 15 Технології соціальної робот з дезадантивними дітьми та молоддю (3 години).
- •Поняття та ознаки соціальної дезадаптації.
- •Цілі та завдання закладів для дезадаптованих дітей та підлітків.
- •Проблеми бездоглядності та безпритульності неповнолітніх.
- •Лекція № 16 Технології соціальної робот з клієнтами різного віку (4 години).
- •Проблема вікової типології в соціальній роботі.
- •Технології подолання девіантної поведінки дитини.
- •Програма технології формування та розвитку особистості в соціальній роботі.
- •Лекція № 17 Технології соціальної робот із дітьми, що мають функціональні обмеження (4 години).
- •Поняття та моделі дитячої інвалідності.
- •Діагностика стану дитячої інвалідності.
- •Проблеми інвалідів у різних сферах життя.
- •Лекція № 18 Технології соціальної роботи з військовослужбовцями (3 години).
- •Характеристика військової служби
- •Програма соціальної підтримки та допомоги військовослужбовцям.
- •Форми соціальної роботи з військовозобов'язаною молоддю та членами їх родин.
- •Лекція № 19 Технології соціальної роботи з „дітьми вулиці" (3 години).
- •„Діти вулиці" та їх шлях до вулиці.
- •Соціально-правові основи захисту дітей, що потребують соціально-педагогічної допомоги.
- •Причини виникнення соціального явища - „діти вулиці".
- •Лекція № 20 Технології соціальної роботи з обдарованими дітьми (4 години)
- •Характеристика та ознаки творчої обдарованості.
- •Типологія обдарованості.
- •Особливості творчої обдарованості та її проблеми у дитини.
- •Лекція 21 Технології соціальної роботи з дітьми-сиротами
- •Законодавче визначення сирітства в Україні
- •Особливості відрахування студентів із внз
- •Орієнтовний перелік пільг та гарантій студентам-сиротам
- •Сприяння працевлаштування студентської молоді та сучасні особливості «відпрацювання» випускників-бюджетників.
- •Технологізація соціальної роботи із сиротами у вищій школі
- •II період – основний (найбільш тривалий – II – IV курси)
- •III період – завершальний (кінцевий курс навчання у внз)
- •Основна література
-
Види консультативної допомоги.
У практиці соціальної роботи зустрічається і широко ви¬користовується декілька типів консультування (схема 10.1.):
-
• загальне консультування клієнтів спеціалістами соціальної роботи;
-
• спеціальне консультування клієнтів за направленням соціальних працівників спеціалістами соціальних служб чи закладів;
-
• навчальне консультування спеціалістів соціальних служб і організацій працівниками вищестоящих організацій і закладів. Воно включає роботу з персоналом, роз’яснення змісту законів, соціальної політики, програм, процедур, спрямованих на поліпшення соціального обслуговування населення;
-
• договірне консультування спеціалістами соціальних організацій з різних організаційних, економічних, професійних і інших питань.
За формою розрізняють групове і індивідуальне консультування, за змістом - конкретне і програмне.
Конкретне консультування здійснюється в тих випадках, коли мова йде про вузькоспеціальну проблему індивіда, групи, сім'ї і та ін. При цьому, як правило, відбувається не тільки передача додаткової інформації, що допомагає індивіду по-новому побачити проблему, яка його хвилює, а й надання підтримки клієнту. На практиці нерідко трапляється, що клієнт потребує саме морально-психологічної допомоги для втілення знань, які вже має, у практичну дію.
Програмне консультування можна визначити як двосторонній процес вирішення проблем, в ході якого консультант допомагає закладу чи організації об'єктивно проаналізувати їхню діяльність. У такого роду консультації акцент робиться на способах забезпечення у планах організації реальності заходів, на способах надання діючих соціальних послуг, а не на особистій проблемі окремо взятого клієнта, окремої персони. Іншим різновидом програмної консультації передбачається зосередження основної уваги на організаційних питаннях, наприклад, у випадку напруженості в стосунках між співробітниками, що негативно впливає на результат роботи колективу.
Може існувати ще одна форма консультування - поєднан¬ня конкретного і програмного підходів. Спеціаліст соціальної роботи, який застосовує такий підхід і форму консультування, розпочинає консультацію конкретного типу, допомагаючи співробітникам соціальних закладів у вирішенні проблем окре¬мих клієнтів. Але в ході консультування консультант оператив¬но застосовує як отриману додаткову інформацію, так і конк¬ретні результати, узагальнює їх і переключає увагу на вирішення програмних чи структурних проблем, що стосуються даної ка¬тегорії клієнтів в цілому.
Учені виділяють також 2 види консультування: контактне (очне) та дистантне (заочне). Контактне консультування по¬лягає в тому, що консультант зустрічається з клієнтом і між ними відбувається бесіда. Дистантний вид консультативної діяльності не передбачає прямого спілкування з клієнтом. У даному випадку спілкування відбувається по телефону чи з допомогою листування.
-
Технології соціального консультування.
Контактна бесіда - найбільш поширений вид консультування. Умовно консультативну бесіду можна розділити на чотири етапи.
1. Знайомство, початок бесіди. Успіх бесіди багато в чому залежить від того, наскільки соціальний працівник зможе проявити себе доброзичливим і зацікавленим співбесідником. Оптимальна позиція консультанта у ставленні до клієнта – це позиція рівності.
2. Розпитування клієнта, формулювання і перевірка консультативних гіпотез. Умовно можна виділити декілька напрямів роботи соціального працівника на цьому етапі: а) консультант підтримує контакт з клієнтом; б) консультант стимулює клієнта на подальшу розповідь; в) консультант сприяє цілеспрямованому розвиткові бесіди; г) консультант осмислює те, що говорить клієнт. Через 15-20 хвилин після початку бесіди консультант повинен уже достатньо добре розбиратися в проблемах клієнта, бути готовим до того, щоб перейти до формулювання і перевірки консультативних гіпотез. Друга фаза розпитування - перевірка гіпотези. Якщо в першій фазі консультант задавав загальні питання, що стимулюють клієнта до монологу, то в другій фазі характер питань принципово змінюється. Формулювання стають більш вузькими, спрямованими на уточнення ідей, що виникли у консультанта.
3. Вплив. Найпростіший спосіб впливу - акцентування на суперечностях у розповіді клієнта, переструктурування і пере-формулювання оточуючої його реальності за допомогою комен¬тарів типу: "На початку нашої бесіди ви скаржились на те, що син часто конфліктує з вами, але тільки-що ви розповіли про декілька ситуацій, в яких самі виступали ініціатором конфліктів, а син не лише не старався звинувачувати вас, а, навпаки, шукав шляхів до примирення. Що ви думаєте з цього приводу?" Обговорення інших варіантів поведінки і реагуван¬ня можна почати з питань типу: "Чи не здається вам, що в цій ситуації можна було б поводитися по-іншому?" Мета консуль¬танта - допомогти клієнту сформулювати якомога більше
варіантів поведінки, а потім, уважно аналізуючи їх, вибрати той, що підходить найбільш.
4. Завершення бесіди. Цей етап включає: підведення підсумків бесіди; обговорення питань, що стосуються подаль¬ших стосунків клієнта із соціальним працівником чи іншими необхідними спеціалістами.
Специфічним видом консультативної діяльності є дистантне консультування. Основна його форма - телефонне консуль¬тування (телефон довіри - ТД) дозволяє багатьом громадянам, які не можуть зважитися прямо звернутися до спеціаліста-консультанта або не мають такої можливості, отримати заочно по¬ради і рекомендації з проблем, що їх хвилюють.
Особливістю телефонного консультування є анонімність, що сприяє формуванню у клієнта фантазійного образу консуль¬танта. Відсутність зорових вражень посилює навантаження на звуковий канал сприйняття. Тому особливого значення набу¬вають тон, тембр, швидкість мови, паузи, тривалість мовчання. Основні ж прийоми і методики телефонного консультування (вислуховування, перефразування, резюмування й т.ін.) співпа¬дають з тими, що використовуються в контактному консульта¬тивному процесі.
Алгоритм бесіди по ТД.
1. Знайомство - формується первинний образ співбесідника.
2. Вислуховування - один з методів зняття напруження у клієнта. Мета вислуховування - створення дистанції між клієнтом і проблемою, чому сприяє проговорювання конфлікту.
3. Аналіз проблеми - спільно з клієнтом виділяються елементи проблеми, що потім розподіляються на дві групи: ті, що залежать від наших бажань, зусиль, волі; і ті, що від нашої волі не залежать чи вимагають значних часу і сил. Таким чином виз¬начається мотиваційна вага кожного елемента проблеми.
4.Визначення цілей, усвідомлення мотивів поведінки клієнта.
5. Прийняття рішення - даний етап не є необхідним, тому що лежить за межами компетенції консультанта (за виключенням деяких кризових ситуацій, де є потреба у керівництві клієнтом).
Правила і принципи ведення бесіди по ТД.
-
не беріть слухавку відразу. Оптимальний варіант інтервалу між сигналом і зняттям слухавки - 2-3 сек. Менший інтервал може збентежити клієнта, більший змусить нерішучого повісити слухавку;
-
починайте мовний контакт, вимовляючи оповіщувальну формулу, що прийнята на вашому ТД;
-
не кладіть слухавку першим, навіть якщо вже попрощалися з клієнтом. Розмова може мати продовження, і взагалі, клієнт не повинен чути коротких гудків;
-
не нашкодьте! Якщо сумніваєтесь, використовуйте більш обережний, м'який варіант висловлювань;
-
пам'ятайте, що ви не несете відповідальності за життя співбесідника;
-
не говоріть постійно за словами клієнта:"Так, так". Ви потрібні для того, щоб він зміг побачити свою проблему "чужими очима", з деякої відстані;
-
нав'язуючи свою думку чи відстоюючи свою правоту, ви самостверджуєтеся, і тільки.