97

- -

РОЗДІЛ 3 .Арматура.

Тема 3.1 Загальні відомості про арматуру.

Мета: Ознайомитись з загальними відомостями про арматуру її класифікацією та основними параметрами.

ПЛАН

1. Види арматури.

2. Загальні параметри та умовні позначення арматури.

3. Вимоги до арматури, випробування на герметичність.

Питання 1. Види арматури та класифікація

В санітарно – технічних системах застосовують арматуру, яку за

призначенням поділяють на запірну для виключення трубопроводу та його окремих ділянок; водорозбірну та змішувальну – для розбору холодної та гарячої води у санітарно – технічних приладів; регулюючу – для змінення витрати та тиску робочої рідини в трубопроводах; попереджувальну – для обмеження максимального тиску середи по трубопроводах в одному напрямку; контрольну – для контролю рівня в котлах, баках (контрольні крани, вказівники рівня тиску, трьохходові крани для манометрів).

Для відокремлення конденсатора від пари застосовують різноманітні

конденсатовідводчики, для видалення повятрявідводчики. Рівень води в парових котлах та резервуарах контролюють водомірними та пробно – спускні крани.

Основний засіб виготовлення деталей арматури – лиття. Щоб надати отливкам кінцевий розмір та форму, їх обробляють на метало ріжучих станках. Наприклад в відливках розраховують отвори, нарізають різьбу, фрезерують торці фланців.

За типом з’єднань арматура поділяється на фланцеву, муфтову під приварку.

Конструкція арматури залежить від умов її роботи, призначення та інших факторів. Арматуру виготовляють з сірих та ковких чавунів, сталі, бронзи, латуні та пластмаси.

Вибір матеріалу арматури визначається її призначенням та умовами використання.

В залежності від матеріалу з якого зроблено корпус та ущільнюючі поверхні арматуру фарбують в відповідний ГОСТу колір:

- сірий та ковкий чавун – чорний колір;

- сталь вуглеродіста – сірий колір;

- сталь корозійно – стійка – блакитний;

- сталь легірована – синій колір.

Арматуру, виготовлену з латуні та бронзи, в відокремлені кольори не фарбують.

Питання 2. Основні параметри та умовні позначення арматури.

Маркировку арматури виконують на фірмових табличках, в яких вказують: товарний знак чи найменування заводу – виготовника, умовний тиск Ру, діаметр, умовного проходу Ду (номінальний внутрішній діаметр приєднувального трубопроводу), стрілку яка вказує напрямок потоку рідини, марку чи умовне позначення матеріалу корпусу виготовленого з сталі зі спеціальними властивостями.

Умовне позначення арматури, прийняте центральним конструкторським бюро арматуробудівництва (ЦКБА), складається з послідовно півторюючихся цифр та літер, наприклад 11ч6бк. Перші дві цифри в позначення вказують умовний номер групи арматури, наступні за ними одна чи дві літери вказують матеріал корпусу (сталь: вуглеродіста – с, легірована – лс, корозійностійка – нж; чавун: сірий – ч, ковкий – кч; латунь, бронза – б; алюміній – а; вініпласт – вп; інші пластмаси – п); потім стоять цифри, які вказують конструктивну особистість виробу в межах групи, фігуру виробу; остання літерна характеристика вказує матеріал ущільнюючих поверхонь затвору.

Умовна нумерація груп трубопровідної арматури:

Крани: пробно - спускні – 10;

для трубопроводів – 11;

Вентилі: 13, 14 та 15;

Клапани: зворотні та від’ємні та прийомні з сіткою – 16;

попереджувальні – 17;

зворотні та поворотні – 19;

регулюючі – 25;

Засувки – 30 та 31;

Конденсатовідводчики – 45.

Матеріал ущільнюючих поверхонь позначається наступним образом: латунь, бронза – бр; бабіт – бт; нержавіюча сталь – нж; стеліт – ст; шкіра – к; ебоніт – е; гума – р; ущільнюючі поверхні без вставних кілець – бк.

В умовному позначенні арматури з електроприводом в вибухонебезпечному виконанні в кінці додають літеру Б, наприклад 30ч90брБ, а арматури в тропічному виконанні – літеру Т: 30ч906брТ.

Приклад умовного позначення пробкового проходу сальникового муфтового крану:

11ч6бк,

де 11 – кран для трубопроводу;

ч – корпус виготовлено з сірого чавуну;

6 – різновид крану;

бк – затвор ущільнюється без встановлених кілець.

Питання 3 Вимоги до арматури, випробування на герметичність.

За герметичністю затворів арматуру поділяють на 3 класи: І, ІІ, ІІІ. Кожний клас герметичності затворів арматури характеризується нормованим ГОСТом пропуском середи: повітря, рідини, керосину.

При випробуванні арматури на герметичність повітрям нормована величина корпусу середи кожного класу герметичності затвору залежить від діаметру умовного проходу ДУ та умовного тиску Ру.

При випробуванні на герметичність водою дозволяє мий пропуск робочої середи для арматури І класу с Ду = 50мм дорівнює для вензелів – 0,02см³/хвил та іншої арматури 0,06см³/хвил; арматури ІІ класу – для вентелей – 0,05см³/хвил та для іншої арматури – 0,18см³/хвил; для арматури ІІІ класу – для вентелей 0,2см³/хвил та іншої арматури – 0,6см³/хвил.

При випробуванні арматури на герметичність керосином дозволяється пропуск середи менш в 1,5 рази, ніж при випробуванні водою. Точність вимірювань повинна бути не більш 10%. Якщо при випробуванні водою чи керосином на кінцях ущільнюючих поверхонь затвору з’являється роса, яка з часом випробувань не становиться стікаючими краплями, чи з’являються пухирі, то це не є дефектом.

Питання для контролю знань:

1. Яку арматуру застосовують в санітарно – технічних мережах, як вона

класифікується, де застосовується?

2. Які засоби виготовлення арматури Вам відомі?

3. В який колір фарбують арматуру?

4. Яким чином та як маркірують арматуру?

5. Як поділяється арматура в залежності від герметичності?

6. Яким чином виконується випробування на герметичність арматури?