- •1Часо-просторові параметри західноєвропейського Відродження. Термінологія, пов’язана з цим періодом.
- •2Перехід від теоцентричної до антропоцентричної картини світу як світоглядне ядро Відродження.
- •3Відновлення в правах матеріально-чуттєвого аспекту світу та людини.
- •4Роль античності в становленні культури Ренесансу.
- •5Поняття ренесансного гуманізму та індивідуалізму.
- •6Типологічні риси літератури європейського Відродження.
- •7Періодизація Відродження в Італії.
- •8Поетична творчість Петрарки як родоначальника європейської лірики нового часу.
- •9.Історія створення , структура та змістове наповнення збірки Петрарки «Канцоньєре».
- •10. Новаторство Бокаччо-новеліста. Поєднання в «Декамероні» фольклорної традиції з новим гуманістичним світобаченням.
- •11. «Звільнений Єрусалим» т.Тассо як ідейно-естетичний підсумок італійського Відродження.
- •12. Суспільно-духовні обставини перебігу Відродження в Німеччині. Зв’язок німецького гуманізму з ідеями Реформації.
- •13. Визначальні риси проблематики та поетики бюргерської літ-ри Німеччини. «Корабель дурнів» с. Бранта.
- •14. Майстерзингерська лірика г. Сакса: тематика та естетика.
- •15. Діяльність німецьких гуманістів. Ульріх фон Гуттен та «Листи темних людей» в боротьбі проти обскурантизму та невігластва.
- •16. Еразм Роттердамський – найвпливовіший мислитель Європи початку XVI ст. «Похвала глухості».
- •17. Культурно-історичні умови становлення Відродження у Франції.
- •18. Діяльність гуртка Маргарити Наваррської. Порівняльний аналіз «Гептамерону» та «Декамерону» Дж. Бокаччо.
- •19. Діяльність поетів «Плеяди» з реформування французької мови та поезії.
- •20. Зіставлення поетичного спадку п.Де Ронсара та ж. ДюБелле: тематика, стиль, атмосфера.
- •23. Реабілітація матеріально-тілесного начала в романі ф. Рабле
- •24. Специфіка розвитку ренесансних тенденцій в літературі іспанії (суспільно-історичні та культурно-психологічні чинники)
- •28. Соціально психологічні передумови виникнення жанру пікарескного роману. Композиційно стильові особливості жанру
- •29. Загальна характеристика творчого шляху сервантеса
- •30. «Дон Кіхот» як перший роман нового типу.
- •35.Утопія в ренесансній літ..
- •37.Розвиток англійської драматургії Відродження до Шекспіра.
- •36.Жанр сонету в літ. Європ Відродження….
- •39.Традиційна періодизація творчості Шекспіра.
- •40.Сонети Шекспіра як вершина сонетної лірики Ренесансу.
- •41.ГоловнісюжетнітасвітоглядніпараметрикомедійноїтворчостіШекспіра. Аналіз однієї з прочитаних комедій.
- •42. Криза ренесансного гуманізму в зрілих трагедіях Шекспіра. Аналіз однієї з трагедій
- •43. Філософська глибина та універсальне бачення образу Гамлета
- •44.Застосування поліметодологічних підходів до інтерпретації творчості Шекспіра (на пр. Одного з творів)
- •45. Сімнадцяте століття як окрема культурна епоха в історії Європи.
- •46.Філософсько-естетичні підвалини класицизму. Зв’язок цього напряму з суспільно-політичним життям Франції у хvii ст. Формулюваня норм класицистичного мистецтва у праці н. Буало
- •47. Конфлікт між обов’язком та почуттям(розумом) та пристрастю в трагедії Корнеля «Сід»
- •48. Модифікація класицистичної парадигми в драматургії Корнеля та Расіна
- •49. Комедійна творчість ж б Мольєра як синтез народних сміхових традицій з настановами класицизму
- •50. Тартюф як універсальний тип святенника
- •52. «Максими» Ларашфуко, Характери «Лабрюєра», «Думки»Паскаля
- •53Мистецька модель хаотичного світу в літ.Бароко
- •54.Релігійно-містичне підґрунтя драматургії п.Кальдерона. Життя є сон
- •55.Переплетення реалістичних та барокових елементів в романі Вигадливий симпліциссімус
- •56. Внутрішні особливості англійської метафізичної поезії
- •57. Художній світ поеми Мільтона Втрачений рай
- •58. Виявлення суперечливості ідейної позиції Мільтона Втрачений рай
- •59. Специфіка трактування Мільтоном біблійних сюжетів
- •60.Англійська драматургія після Шекспіра
15. Діяльність німецьких гуманістів. Ульріх фон Гуттен та «Листи темних людей» в боротьбі проти обскурантизму та невігластва.
Серед найвідоміших Е.Ротт., Йоган Рейхлін та Ульріх фон Гуттен. Еразм Р.письменник, теолог, філософ, перекладач нідерландського відродження. Йоган Рейхлін – нім.філософ гуманіст. Разом з Е.Р голова нім гуманізму, противник Лютера. Вивчав іудейські книги, через що проти нього виступила церква. Люди почали писати листи в його підтримку. Видає книгу «листи знаменитих людей». На яку гуманісти зробили пародію. З’являється анонімна містифікована сатира «Листи темних людей». Одним із основних авторів вважається Ульріх фон Гуттен – нім. гуманіст. Він енергійно пропагував античну спадщину, захищав свободу слова від нападок обскурантів - «цензорів наук», славив силу розуму і волі людини у боротьбі за земне щастя. «Листи темних людей» - анонімно видана в Німеччині книга в двох частинах (1515 і 1517 рр..), що містила в собі сатиру, спрямовану проти схоластики і кліру. Вона стала важливою культурною подією свого часу. У ній пародії на листування неосвічених, розумово і морально убогих ченців і теологів. Ортуін Грацій та інші супротивники Рейхліна і гуманізму окреслювалися як «темні люди», повні амбіцій і відвертої люті до вільної думки. Серед прийомів – пародія на богословську мову, алюзії, цитати, але всі афоризми перекручені чи неправильно вказаний автор, сатира в назві персонажів – ціцькосмоктун, свіжо пиріжок, сатира на еротичну тему особливо пов’язана з ченцями.
16. Еразм Роттердамський – найвпливовіший мислитель Європи початку XVI ст. «Похвала глухості».
Еразм Р.письменник, теолог, філософ, перекладач нідерландського відродження. Еразм був найвизначішим знавцем латини своєї епохи. Працею життя Еразма було видання класичного тексту Біблії грецькою мовою. Розробив доктрину християнського гуманізму. Разом з Мором – ідея про створення республіки вчених. В 1511 році Еразм видав написану ним двома роками раніше книгу «Похвала Глупоті», яка стала найвідомішим твором автора. Мова ведеться від імені богині Глупоти, яка на всі лади вихваляється тим впливом і шаною, яке вона здобула в суспільстві. Еразмова сатира висміює усі сфери та явища тодішнього життя. Еразм Ротердамський був одним із найвизначніших мислителів епохи, що передувала реформації церкви, людиною великої вченості й знань, останньою в історії «людиною, яка знала все». Його праця над Біблією й критичні твори підготували перехід до нових часів і сприяла затвердженню принципів гуманізму.
17. Культурно-історичні умови становлення Відродження у Франції.
Відродження у Франції мало не міський, а аристократичний хар-р, тому що Франциск І (роки правління 1515-1547) був покровителем мистецтв та наук. В. зазнало значний вплив італійської культури через торгівлю, війну та ін. ФВ мало особливі стосунки з Реформацією. На долі французького гуманізму позначився також рух релігійної реформи, очолений згодом Жаном Кальвіном. Винятково важливим фактором розвитку і формування гуманізму був вплив на нього літературної національної традиції і сатиричної літератури, що створювалася в ході класової боротьби народних мас. У балаганних виставах, карнавальних процесіях, анекдотах, фарсах гостро висміювались церковна служба, проповіді; розбещені ченці, тупоголові богослови, нікчемні рицарі. Усе це зумовило розквіт гуманізму протягом перших десятиліть XVI ст. Прихильники кальвіністської віри у Франції, гугеноти - народні маси міст, що виступали супроти феодальної та зародків капіталістичної експлуатації, частина родового дворянства й феодальної знаті, міські верхи (переважно з міст південних та західних провінцій), які чинили спротив централізації, що проводилась абсолютизмом. Боротьба гугенотів з католиками вилилась у т. зв. релігійні війни 16 ст., по закінченні яких гугеноти отримали свободу віросповідання (хоча католицизм й залишився панівною релігією). Відношення до гугенотів французької держави 17 — 18 ст. неодноразово змінювалось, однак лише Велика французька революція прирівняла гуґенотів у правах з католиками. В період ФВ католики масово приймали гуманістичні ідеї, а потім більшість з них і кальвінізм, тобто ставали гугенотами.
Відродженню у Франції характерна багатоманітність, яскравість культурних проявів.