36.Жанр сонету в літ. Європ Відродження….

Соне́т (італ. sonetto — звучати) — ліричний вірш, що складається з чотирнадцяти рядків п’ятистопного або шестистопного ямба, власне, двох чотиривіршів (катрени) з перехресним римуванням та двох тривіршів (терцети) з усталеною схемою римування: абаб, абаб, ввд, еед або (рідше) перехресною абаб, абаб, вде, вде чи абаб, абаб, ввд, еед і т.п.Припускають, що зародкові початки сонета губляться в поезії провансальських трубадурів, але постав він в Італії. Першими сонетами вважають твори Ф. да Барберіні й А. да Темпо. Остаточної форми йому надав, встановив чисельність рядків і порядок рим Ф. Петрарка (1304 — 1374). Сонет проходить через всю історію європейської та світової літератури, розкриваючись у поезії П. Ронсара у Франції (16 ст.) та В. Шекспіра в Англії (17 ст.). Сонет виник в Італії в сер. 13 в. І його розквіт пов'язаний з творчістю Данте і Петрарки. Тут склався так званий італійський зразок сонета, що з 2 катренів (строфа з 4-х рядків з перехресною римою) і 2 Терцет (строфа з 3 рядків). У 16 в. перейшов з італійської поезії у французьку і досить швидко поширився по всій Європі. До епохи Відродження остаточно визначилися два типи сонетного канону - французький і італьянскій.Композіція сонета передбачає сюжетно-емоційний перелом (італ. Вольта), який в «континентальному» сонеті доводиться, як правило, на перехід від катренів до Терцет, а в шекспірівському сонеті - найчастіше або на 8-й, або на 13-й вірш.Складна композиція, що утворюється з 14 сонетів (в яких перший рядок кожного наступного є повторенням останнього рядка попереднього сонету) і завершується п'ятнадцятим (маґістралом), укладеним послідовно з перших рядків усіх попередніх сонетів — називається вінком сонетів.Канонічними формами сонета визнані: «французька», «англійська» та «італійський» необхідно зазначити, що існують відступу від неї, які різноманітні. Нетрадиційні розміри, нетрадиційні римування. Одна з найбільш відомих різновидів - нетрадиційний обсяг, так званий сонет з кодою («з хвостом») .. Томас Уайетт перекладав Петрарку і писав наслідування його сонетів, обравши, ймовірно, під впливом творчості французьких поетів схему авви авви CDD ЦСЄ. Правда сонети Уайетт відрізняються від сонетів Петрарки, в яких присутні яскраві почуття, любов до божественної жінці [2, с.285] Він по -. Іншому зображує переживання і томління, ліричний герой сонета максимально приземлений, а предмет його пристрасті - звичайна жінка. Інтонація Уайетт наближена до розмовної мови, причому досить часто зустрічаються відступи від розміру і перебивки рітма.Однім з найбільших майстрів сонетної форми був Вільям Шекспір. Усього Шекспіром було написано 154 сонетів, і бомльшая їх частина була створена в 1592 - 1599 роках. Вперше вони були надруковані без відома автора в 1609 році. Два з них були надруковані ще в 1599 році в збірці «Пристрасний пілігрим». Весь цикл сонетів розпадається на окремі тематичні групи.

39.Традиційна періодизація творчості Шекспіра.

Найвищим досягненням англійської й усієї європейської літератури доби Відродження була творчість Вільяма Шекспіра (1564-1616). Спадщина геніального митця набула світового значення, опліднювала творчий розвиток народів світу усіх наступних століть, зберегла свою актуальність до нашого часу і ніщо не говорить про можливість втрати нею своєї притягальної сили в майбутньому.Літературна спадщина Шекспіра складається з 37 п'єс, поем «Венера та Адоніс» і «Зганьблена Лукреція» та 154 сонетів. Уже в XX ст. на підставі незаперечних фактів учені встановили, що Шекспір брав участь у написанні п'єси «Томас Мор», яка була витвором групи письменників - сучасників драматурга. Не всі твори публікувались за життя письменника. Перша збірка, до якої входило 36 п'єс, була видана його друзями, акторами Джоном Хемінгом і Генрі Конделом тільки у 1623 р. Цю збірку з уваги на її формат (повний друкований аркуш) прийнято називати «фоліо».Драматичні твори Шекспіра всіх періодів написані білим віршем, але використовується в них і проза. Чергування вірша і прози продумане, зумовлене як характером життєвого матеріалу, так і естетичними завданнями.Протягом усієї творчості розвивався й змінювався світогляд Шекспіра, отже, і характер його творів. На цій підставі вчені поділяють творчий шлях митця на три періоди.Перший період (1590-1600). У творах цього періоду переважає оптимістичне, радісне сприйняття життя. Шекспір не уникає змалювання темних, негативних рис дійсності, життєвих, соціальних суперечностей, але він впевнений, що зло можна подолати, вірить у торжество розумного і доброго. В цей період написані драми-хроніки, ранні трагедії, поеми, комедії і сонети. Твори першого періодуДати Хроніки Комедії Трагедії1590 Генріх VI, ч. 2.1591 Генріх VI, ч. 3.1592 Комедія помилок .1593ГенріVI,ч1 Приборкання непокірної1594 Річард III Два веронці Марні зусилля коханн Тіт Андронік Ромео і Джульєтта1595 Річард II Сон літньої ночі 1596Король Джон Венеціанський купець 1597Генріх ІV, ч. 1Багато галасу даремно1598 Генріх ІV, ч 2 Генріх VВіндзорські витівниці Як вам це подобається Юлій ЦезарДванадцята ніч Другий період творчості Шекспіра збігається з поглибленням соціально-політичних суперечностей у країні. Уже на рубежі XVI-XVII ст. політика королівської влади набувала відверто реакційного характеру, становище народу погіршувалося, зростала пауперизація; пуританська буржуазія, набираючи все більшої сили, відверто вороже ставилася до гуманізму. життєстверджуючого погляду на світ.Твори другого періодуДати Трагедії Комедії1601 «Гамлет» 1605 «Король Лір» 1606 «Макбет» Він був певний тільки одного: людям потрібне інше життя, ніж те, на яке вони засуджені, вони варті того, щоб нові обставини були для них створені, і запорукою такої можливості є те краще, що було в людській природі. Це й виражене в його останніх п'єсах».