Концепція індустріального та постіндустріального суспільства

Після Другої світової війни західна соціологічна думка активно розробляє ще одну концепцію , а саме індустріального і постіндустріального суспільства . Серед її авторів Р.Арон , У.Ростоу , Дж. Гелбрейт , Д .Белл . Основна ідея цієї концепції полягає у тому , що сучасний стан економічної системи докорінно відрізняється від традиційного капіталістичного стану :

• не є змінюється основна форма власності ( з приватної на акціонерну , коли капіталісти вже окремими власниками ; через придбання акцій підприємств навіть простий робітник може стати співвласником ; отже , відбувається свого роду " розпорошення власності "

• функція власності відокремлюється від функції влади ( управління економічними процесами переходить до рук адміністративної та науково-технічної еліти);

• економіка змінює свою структуру ( від товарного виробництва до виробництва послуг ; нині в розвинутих промислових країнах у безпосередньому виробництві зайнято лише близько 15 % працездатного населення , решта працює у сфері послуг , комунікації тощо).

Все це спричиняє і якісні зміни у стані суспільства : відповідно перетворюється соціальна структура в напрямку більшої мобільності і можливості переходу з однієї страти (прошарку чи групи ) до іншої , соціальні відмінності між людьми все більше трансформуються у професійні , класові конфлікти - у договірні соціальні відносини , що піддаються полагодженню та регулюванню , і т . ін.

Концепція наукового менеджменту ф.Тейлора

Така прикладна галузь соціології виникає на поч. 30-х років XIX ст.на основі концепції раннього наукового менеджменту ( від англ. Management -управління ), засновником якої вважають відомого американського інженера -дослідника й організатора виробництва Ф. Тейлора ( 1856-1915 ). На його переконання , управління має бути системою , заснованою на певних наукових принципах . Організацію виробництва й управління ним необхідно проектувати , нормувати і стандартизувати так само , як і техніку виробництва . Крім того , праця робітника має бути досконала до дрібниць , позбавлена простоїв або зайвих рухів , близька до автоматичної . Тому Тейлор провадив ретельні дослідження процесу праці, встановлював її чіткий регламент , добирав і спеціально тренував робітників для виконання різних видів робіт при надзвичайно високих темпах праці.

Принципи системи ф.Тейлора

Основні принципи системи Тейлора такі :

- запровадження наукової організації праці, виробленої на базі емпіричних досліджень ;

• звільнення робітників , які працювали не на повну потужність , з роботи і прийняття на роботу ретельно відібраних найкращих робітників та їх подальше професійне навчання ;

• співробітництво адміністрації з робітниками в розв'язанні виробничих завдань ;

• одинакова відповідальність за справи на виробництві як адміністрації , так і робітників .

Запровадження системи Тейлора на американських підприємствах на поч. XX ст.. стало причиною швидкого зростання інтенсивності праці, підвищення її продуктивності, а отже , і зростання прибутків власників підприємств . Водночас практичне застосування цієї системи означало поширення експлуатації найманої робочої сили , ставлення до робітників як до придатків машин . перетворення їх на " дресированих мавп " . Тому не дивно , що під тиском опору робітників , а також внаслідок бурхливого розвитку науки й техніки у передвоєнні роки ця система була змушена поступитися місцем новим системам і концепціям як у виробничій практиці, так і в соціологічній науці.