- •Тема : Соціологія як наука План
- •Література
- •Питання для самоконтролю
- •Основні етапи розвитку соціології. Об'єкт і предмет соціології як науки
- •Закони та категорії соціології
- •Функції соціології
- •Методи соціології
- •Місце соціології в системі суспільних наук
- •Найголовніші особливості соціології як науки
- •Історичні передумови виникнення соціології
- •Структура соціологічного знання
- •Основні етапи розвитку соціології
- •Тема: Предмет і завдання курсу соціології План
- •Етапи становлення соціології:
- •Структура і функції соціології
- •Зв'язок соціології з іншими науками
- •Висновки
- •Основні методи збору інформації є такі:
- •Організація соціологічного дослідження
- •Тема: Соціологія Стародавнього світу, Середньовіччя. План
- •Вчення про суспільство у філософських та соціально-політичних концепціях Стародавнього Сходу
- •Загальна характеристика соціальних знань античного світу: Стародавньої Греції та Риму. Платон та його погляди на ідеальну державу
- •Арістотель про соціальні відносини в суспільстві
- •Раціоналізм Сократа
- •Соціальні знання епохи Середньовіччя
- •Тема: Соціальна думка епохи Відродження, Нового часу та Просвітництва План
- •Література:
- •Питання до теми:
- •Соціальні знання епохи Відродження
- •Соціально-політичний утопічний роман
- •Соціальні знання і дослідження Нового часу
- •Соціальні знання епохи Просвітництва
- •Тема: Соціальна думка XIX ст. Класичний період у розвитку соціології (друга половина XIX—початок xXст) План
- •Література:
- •Питання до теми:
- •Три напрями розвитку соціології на початку XIX ст
- •Виникнення соціології як окремої науки. О. Конт
- •Соціологічні погляди г. Спенсера
- •К. Маркс та його вплив на формування соціологічної думки
- •Соціологічна школа е. Дюркгейма
- •Створення соціології на позитивних основах
- •Психологічна школа в соціології: л. Уорд, г. Тард, г. Лебон та інші
- •Витоки соціологічних ідей з прадавніх часів до середини
- •Розвиток української соціологічної думки наприкінці XIX та у XX столітті. Соціологічні погляди м. Драгоманова
- •Соціологія м. Грушевського
- •Соціологічна концепція б. Кістяковського
- •Соціологічні ідеї в. Липинського
- •Тема: Соціологія XX - поч. Ххі ст. План
- •Література:
- •Питання для перевірки:
- •Німецька соціологічна школа: ф. Тьонніс, г. Зіммель, м. Вебер (1864-1920)
- •Погляди італійського соціолога в. Паретто (1848 - 1938)
- •Соціологічні погляди п. Сорокіна
- •Соціологічна думка II половини XX ст
- •Франкфуртська школа в соціології (м. Хоркхаймер, т. Адорно, г. Маркізе і т.Д.)
- •Сучасний стан розвитку соціології
- •Література:
- •Питання до теми:
- •Поняття соціальної структури та її види
- •Соціальна структура сучасного розвиненого суспільства
- •Література:
- •Питання до теми:
- •Проблеми стратифікації суспільства
- •Основні історичні типи соціальної стратифікації
- •Соціальний статус і соціальна мобільність
- •Поняття етносу та основні етапи його розвитку
- •Два підходи до поняття нації
- •Специфіка процесу формування української нації
- •Українське національне відродження та його три фази
- •Специфіка національного відродження в незалежній Україні
- •Дослідження сім'ї в різних соціогуманітарних науках.
- •Соціологія сім'ї та її специфіка
- •Сім'я як мала соціальна група.
- •Сім'я як соціальний інститут.
- •Система категорій соціологічного дослідження сім‘ї
- •Умови дослідження сім'ї
- •Фактор макро- мезо- і мікросередовища
- •Структура сім'ї
- •Типи сімейної структури
- •Форми шлюбу
- •Типи владних структур у сім'ях
- •Типи партнерів у шлюбі
- •Вибір місця проживання
- •Зв'язок елементів структури сім'ї
- •Родовід і наслідування майна
- •Історична соціологія сімї
- •Тенденції розвитку сучасної сім‘ї Революційні зміни в сучасній сім'ї
- •Тенденції розвитку сучасної сім'ї
- •Сучасна сім'я в Україні
- •Становище жінки в сім‘ї
- •Критичні кониепції сучасної сім‘ї
- •Нові форми сім'ї і шлюбу
- •Висновок
- •Тема: Конфлікт як соціальне явище
- •Література:
- •Питання до теми:
- •1. Актуальність теми:
- •Суспільний прогрес та його критерії
- •Ступені суспільного прогресу
- •Суперечливість суспільного прогресу
- •Тема: Еволюція і революція
- •Література:
- •Соціальні зміни
- •Література:
- •Питання для контролю
- •Предмет дослідження соціології особистості
- •Визначення понять "людина", "індивід", "особистість", "індивідуальність"
- •Вихідні принципи розгляду категорій соціології особистості
- •Основні проблеми соціології особистості
- •Основні питання соціології особистості
- •Соціальний статус особистості
- •Соціальна роль особистості
- •Поняття і теорії референтної групи
- •Референтні групи в перехідних типах суспільств
- •Соціальна типологія особистості
- •Література:
- •Питання до теми
- •Виникнення наук про економічну сферу
- •Концепція індустріального та постіндустріального суспільства
- •Концепція наукового менеджменту ф.Тейлора
- •Принципи системи ф.Тейлора
- •Доктрина " людських відносин " е.Мейо
- •Сучасна західна соціологія праці і управління
- •Соціологія праці й управління в колишньому срср
- •Предмет соціології праці й управління
- •Соціально-трудові відносини в економічній системі капіталістичних країн
- •Економічна система демократичних країн соціалістичної орієнтації
- •Економічна система комуністичних країн радянського типу
- •Соціальні процеси в сфері праці
- •Менеджмент як міждисциплінарна наука
- •Проблематика досліджень вітчизняної соціології праці й управління
Закони та категорії соціології
Маючи об'єктом вивчення суспільство, соціологія виявляє у зв'язках, відносинах між людьми багато загально необхідного, незмінного, стійкого, повторюваного. Такі зв'язки та відношення, переважно, причиново-наслідкового характеру, дістали назву закономірних, а в науці позначаються поняттям "соціальний закон".
Соціальні закони - це вираз істотних, необхідних, систематично відновлюваних відносин, як у середині соціальних явищ та процесів, так і між ними. На думку вчених, соціальні закони слід розглядати як об'єктивні правила, основу яких становлять інтереси, мотиви, прагнення людей до задоволення власних потреб у поліпшенні умов існування, у безпеці, у визнанні оточення, у самовираженні й самопізнанні.
На відміну від законів природи, котрі діють із силою природних стихій, особливість соціальних законів полягає в тому, що вони виявляються у свідомій діяльності людей, не втрачаючи при цьому об'єктивності. Тож учені доходять висновку, що в дійсності соціальні закони не є раз і назавжди даними, абсолютно незмінними; вони охоплюють, фіксують певні тенденції ймовірного зв'язку. Найчастіше соціальні закони розглядають як закони-тенденції. Отже, соціальний закон слід тлумачити як фундаментальне поняття соціології, як важливий методологічний орієнтир у людському пізнанні надорганічного світу.
У науці існують різні підходи до структури соціальних законів. Так, ще О. Конт виділяв дві групи законів: закони соціальної статики, що відтворюють функціонування соціальної системи, її окремих складових елементів, та закони соціальної динаміки, що пояснюють соціальний розвиток і соціальні зміни.
Відома також структура соціальних законів за ступенем їхньої дії:
-
загальні, що діють протягом усієї історії, їх ще називають загальносоціологічні;
-
специфічні, що діють на певних історичних етапах розвитку суспільства чи в певних типах суспільств.
Найбільш поширеною в сучасній соціології є думка, згідно з якою виокремлюють п'ять груп законів:
-
закони, що констатують співіснування соціальних явищ (наприклад, якщо має місце ринкова економіка, то наявна соціальна диференціація);
-
закони, що встановлюють тенденції ймовірного зв'язку (приміром, упровадження інформаційних технологій вимагає структурної перебудови економіки);
-
закони функціональні, що встановлюють зв'язки між; основними елементами соціального об'єкта (наприклад, демократичний політичний режим зумовлює політичний і економічний плюралізм);
-
закони, що фіксують причиновий зв'язок між соціальними явищами (наприклад, високоаномічне суспільство спричиняє тенденцію до зростання злочинності в суспільстві);
-
закони, котрі стверджують можливість або ймовірність зв'язків між соціальними явищами (наприклад, рівень злочинності в суспільстві є змінним і коливається разом з економічними циклами).
Пізнання соціальних законів веде до прогнозованості розвитку суспільства, значно посилює роль і значення передбачення в соціології.
До соціальних належать: закони соціальної диференціації, соціальної стратифікації, соціальної інтеграції, соціальної мобільності, глобалізації, соціалізації та ін.
Будь-яка наука - це мислення в поняттях, поняттєве мислення. Поняття (категорії) соціології - це форми мислення, що відображають найбільш суттєві властивості, відносини предметів, явищ і набувають мовного оформлення. Саме за допомогою основних категорій ми можемо розкрити предмет науки, що фактично є поняттєвою (концептуальною) схемою соціальної реальності, відтвореною на теоретичному рівні.
Виділяють декілька основоположних категорій соціології. Виходячи з предмета цієї науки, чільне місце в низці категорій належить поняттю "соціальне"'. Основні значення його такі: відтворення сутності власне суспільного життя; позначення "речовини", що виникає як результат спілкування людей одне з одним, взаємодії груп, інститутів тощо; віддзеркалення відносин рівності чи нерівності індивідів і груп у суспільному житті; фіксація особливого аспекту всіх суспільних відносин, які кваліфікуються як соціально-економічні, соціально-політичні, соціально-культурні тощо.
Серед інших базових категорій виокремлюють такі:
-
соціальна дія - найпростіша одиниця соціальної діяльності людей, що пояснює дії індивіда, орієнтовані на інших людей (соціальні дії завжди взаємні, а не односторонні);
-
соціальна взаємодія - поведінка індивіда чи групи, що відображає характер і зміст відносин між людьми чи групами, які різняться соціальним статусом і роллю;
-
соціальні відносини - певна стійка система зв'язків між індивідами, яка склалася у процесі їхньої взаємодії;
-
соціальна система - структурний елемент соціальної реальності, певне утворення, основними елементами якого є люди, їхні зв'язки та взаємодії, що утворюють єдине ціле;
-
соціальна група - об'єднання людей для здійснення спільної діяльності за умов їхньої взаємодії та комунікації;
-
соціальна спільність - порівняно стійка сукупність людей, що становить певну форму людського співжиття.
Поряд із цими категоріями в соціології широко вживаються і такі: соціальний статус, соціальна роль, соціальна норма, соціалізація, девіація, соціальний контроль, соціальні цінності тощо.