Суперечливість суспільного прогресу

Хоча прогрес і є основним напрямком суспільного розвитку, проте прогресивний хід історії не відбувається прямолінійно і тим більше - безболісно. За кожен крок в своєму прогресивному розвитку людство платило надзвичайно велику ціну. Розвиток вільної індивідуальності відбувався не інакше, як за рахунок інших індивідів. А тому прогрес по самій своїй суті є явищем суперечливим.

Суперечливість суспільного прогресу вражаюча. Ми милуємося видатними творіннями архітектури, але знаємо, що багато з них зведені на людських кістках. Для нас стає звичною думка про заселення космічного простору, але ми не можемо не пам'ятати, скільки людських життів коштувало освоєння космосу. Ми в захопленні від розвитку науки і техніки, але в багатьох випадках він руйнує природні основи життя суспільства. Постіндустріальне суспільство немислиме без комп‘ютеризації, широкого використання інформаційної техніки в різних видах діяльності людини, що безмежно розширює її творчі можливості, але постійна робота з комп'ютерами сприяє різним захворюванням. Саме в 20 столітті в свідомості людей утверджується ідея самоцінності людського життя, і в той же час ми спостерігаємо наростання зневаги до нього у вигляді поширення наркоманії, алкоголізму, злочинності...

Оскільки прогрес суперечливий, то необхідно звести до мінімуму його негативний вплив на людину. Ось чому прийняття будь-якого рішення, чи то політичного, чи то технічного, завжди повинно аналізуватись з точки зору того, як його реалізація відобразиться на самій людині. Якщо будуть враховуватись тільки позитивні наслідки будь-яких прогресивних нововведень і замовчуватися або приховуватися негативні наслідки, то такі добрі наміри можуть створити людині умови, непридатні для повноцінного життя. Про це нас застерігає Чорнобиль. А тому прогрес в будь-якій сфері життя суспільства повинен мати перш за все людський вимір. Прогресивним можна вважати лише те, що сприяє утвердженню вільної людини, не спричиняє руйнувань природних умов її буття.

Поряд з прогресом існує і такий напрямок суспільних змін, як регрес, для якого характерний перехід від вищого до нижчого. Якщо вищим критерієм суспільного прогресу є вільна індивідуальність, то регресивним слід вважати такий тип розвитку суспільства, який призводить до придушення свободи людини, до втрати нею своєї індивідуальності. Всі відомі нам тоталітарні режими 20 століття були регресивними, реакційними, оскільки обмежували право людини на свободу життя, слова, переконання.

Регрес завжди пов'язаний з консервацією, або поверненням до тих соціальних структур, які себе пережили. А тому, щоб заставити людей жити «по-старому», реакційні режими вдаються до застосування сили армії, поліції, тотального контролю за життям людей, політичної цензури тощо. Проте регрес, як правило, веде до історичного тупику, в нього немає майбутнього, свідченням цього може бути і крах тоталітарних режимів в нашому столітті.

Тема: Еволюція і революція

План

1.Соціальні зміни.

2.Еволюція і революція як форми розвитку суспільства. 3.Соціальні катаклізми чи локомотиви історії.