- •Тема : Соціологія як наука План
- •Література
- •Питання для самоконтролю
- •Основні етапи розвитку соціології. Об'єкт і предмет соціології як науки
- •Закони та категорії соціології
- •Функції соціології
- •Методи соціології
- •Місце соціології в системі суспільних наук
- •Найголовніші особливості соціології як науки
- •Історичні передумови виникнення соціології
- •Структура соціологічного знання
- •Основні етапи розвитку соціології
- •Тема: Предмет і завдання курсу соціології План
- •Етапи становлення соціології:
- •Структура і функції соціології
- •Зв'язок соціології з іншими науками
- •Висновки
- •Основні методи збору інформації є такі:
- •Організація соціологічного дослідження
- •Тема: Соціологія Стародавнього світу, Середньовіччя. План
- •Вчення про суспільство у філософських та соціально-політичних концепціях Стародавнього Сходу
- •Загальна характеристика соціальних знань античного світу: Стародавньої Греції та Риму. Платон та його погляди на ідеальну державу
- •Арістотель про соціальні відносини в суспільстві
- •Раціоналізм Сократа
- •Соціальні знання епохи Середньовіччя
- •Тема: Соціальна думка епохи Відродження, Нового часу та Просвітництва План
- •Література:
- •Питання до теми:
- •Соціальні знання епохи Відродження
- •Соціально-політичний утопічний роман
- •Соціальні знання і дослідження Нового часу
- •Соціальні знання епохи Просвітництва
- •Тема: Соціальна думка XIX ст. Класичний період у розвитку соціології (друга половина XIX—початок xXст) План
- •Література:
- •Питання до теми:
- •Три напрями розвитку соціології на початку XIX ст
- •Виникнення соціології як окремої науки. О. Конт
- •Соціологічні погляди г. Спенсера
- •К. Маркс та його вплив на формування соціологічної думки
- •Соціологічна школа е. Дюркгейма
- •Створення соціології на позитивних основах
- •Психологічна школа в соціології: л. Уорд, г. Тард, г. Лебон та інші
- •Витоки соціологічних ідей з прадавніх часів до середини
- •Розвиток української соціологічної думки наприкінці XIX та у XX столітті. Соціологічні погляди м. Драгоманова
- •Соціологія м. Грушевського
- •Соціологічна концепція б. Кістяковського
- •Соціологічні ідеї в. Липинського
- •Тема: Соціологія XX - поч. Ххі ст. План
- •Література:
- •Питання для перевірки:
- •Німецька соціологічна школа: ф. Тьонніс, г. Зіммель, м. Вебер (1864-1920)
- •Погляди італійського соціолога в. Паретто (1848 - 1938)
- •Соціологічні погляди п. Сорокіна
- •Соціологічна думка II половини XX ст
- •Франкфуртська школа в соціології (м. Хоркхаймер, т. Адорно, г. Маркізе і т.Д.)
- •Сучасний стан розвитку соціології
- •Література:
- •Питання до теми:
- •Поняття соціальної структури та її види
- •Соціальна структура сучасного розвиненого суспільства
- •Література:
- •Питання до теми:
- •Проблеми стратифікації суспільства
- •Основні історичні типи соціальної стратифікації
- •Соціальний статус і соціальна мобільність
- •Поняття етносу та основні етапи його розвитку
- •Два підходи до поняття нації
- •Специфіка процесу формування української нації
- •Українське національне відродження та його три фази
- •Специфіка національного відродження в незалежній Україні
- •Дослідження сім'ї в різних соціогуманітарних науках.
- •Соціологія сім'ї та її специфіка
- •Сім'я як мала соціальна група.
- •Сім'я як соціальний інститут.
- •Система категорій соціологічного дослідження сім‘ї
- •Умови дослідження сім'ї
- •Фактор макро- мезо- і мікросередовища
- •Структура сім'ї
- •Типи сімейної структури
- •Форми шлюбу
- •Типи владних структур у сім'ях
- •Типи партнерів у шлюбі
- •Вибір місця проживання
- •Зв'язок елементів структури сім'ї
- •Родовід і наслідування майна
- •Історична соціологія сімї
- •Тенденції розвитку сучасної сім‘ї Революційні зміни в сучасній сім'ї
- •Тенденції розвитку сучасної сім'ї
- •Сучасна сім'я в Україні
- •Становище жінки в сім‘ї
- •Критичні кониепції сучасної сім‘ї
- •Нові форми сім'ї і шлюбу
- •Висновок
- •Тема: Конфлікт як соціальне явище
- •Література:
- •Питання до теми:
- •1. Актуальність теми:
- •Суспільний прогрес та його критерії
- •Ступені суспільного прогресу
- •Суперечливість суспільного прогресу
- •Тема: Еволюція і революція
- •Література:
- •Соціальні зміни
- •Література:
- •Питання для контролю
- •Предмет дослідження соціології особистості
- •Визначення понять "людина", "індивід", "особистість", "індивідуальність"
- •Вихідні принципи розгляду категорій соціології особистості
- •Основні проблеми соціології особистості
- •Основні питання соціології особистості
- •Соціальний статус особистості
- •Соціальна роль особистості
- •Поняття і теорії референтної групи
- •Референтні групи в перехідних типах суспільств
- •Соціальна типологія особистості
- •Література:
- •Питання до теми
- •Виникнення наук про економічну сферу
- •Концепція індустріального та постіндустріального суспільства
- •Концепція наукового менеджменту ф.Тейлора
- •Принципи системи ф.Тейлора
- •Доктрина " людських відносин " е.Мейо
- •Сучасна західна соціологія праці і управління
- •Соціологія праці й управління в колишньому срср
- •Предмет соціології праці й управління
- •Соціально-трудові відносини в економічній системі капіталістичних країн
- •Економічна система демократичних країн соціалістичної орієнтації
- •Економічна система комуністичних країн радянського типу
- •Соціальні процеси в сфері праці
- •Менеджмент як міждисциплінарна наука
- •Проблематика досліджень вітчизняної соціології праці й управління
Література:
-
Черниш Н. Соціологія: курс лекцій. – Львів, 1996, кн 3, с.
-
Соціологія: підручник для студентів ВНЗ/ за ред. Городяненка В. – К., 2003, с.
-
Соціологія: курс лекцій: Навчальний посібник для студентів ВНЗ /за редакцією Пічі В. – Львів, 2002, с. 159-183
-
Соціологія. Навчальний посібник / Упорядник П.П. Марчук. – Тернопіль, 1998, с. 226-242
Питання для контролю
-
Предмет дослідження соціології особистості.
-
Визначення понять «людина», «індивід», «особистість», «індивідуальність».
-
Вихідні принципи розгляду категорій соціології особистості.
-
Основні проблеми соціології особистості.
-
Основні питання соціології особистості.
-
Соціальний статус особистості.
-
Соціальна роль особистості.
-
Теорії і поняття референтної групи.
-
Референтні групи в перехідних типах суспільств.
Предмет дослідження соціології особистості
Соціологія особистості— це одна з спеціальних соціологічних теорій, предметом дослідження якої є особа як об'єкт і суб'єкт соціальних відносин на рівні її взаємозв'язків з соціальними спільнотами. Саме' особистість з'єднує всі ланки суспільного життя: макро-, мезо- і мікросередовище, робить їх полем своєї творчої активності і осередками розгортання внутрішніх потенцій.
Звичайно, може виникнути питання: людину вивчає і досліджує багато інших наук; в чому ж полягає відмінність саме соціологічного розуміння людини? Філософію цікавить людина з точки зору її становища у світі передусім як суб'єкта пізнання і творчості. Психологія аналізує людину як усталену цілісність психічних процесів, властивостей і відносин: темпераменту, характеру, здібностей, волевих властивостей, тощо. Тобто психологія шукає стабільні характеристики психіки, які забезпечують незмінність людської природи. Історики, навпаки, проявляють інтерес до того, як під впливом культурно-історичних факторів змінюється людська істота. Якщо економіка припускає, що людина здатна на раціональний вибір, то психологія виходить з того, що мотиви людської поведінки здебільшого ірраціональні й незбагненні.
На відміну від цих наук соціологія розглядає людину як надзвичайно пластичну істоту, здатну до значних соціальних адаптацій, але водночас виділяє в людині соціально-типові характеристики — риси, якими наділені певні типи людей.
Визначення понять "людина", "індивід", "особистість", "індивідуальність"
Термін «людина» вживається як родове поняття, що вказує на приналежність до людського роду — вищої сходинки розвитку живої природи на нашій планеті. Тобто поняття людини вказує на якісну відмінність людей від тварин, на людину — продукт природи, і служить для характеристики всезагальних, притаманних всім людям якостей і особливостей, що знаходить свій вияв у назві «homo sapiens», або «людина розумна».
Термін «індивід» вживається у значенні «конкретна людина», одиничний представник людського роду, коли необхідно підкреслити, що йдеться не про все людство загалом і не про будь-яку людину в ньому.
Термін «особистість» служить для характеристики соціального в людині. Якщо «людина» — це перш за все продукт природи, то «особистість» — продукт суспільства. Але було б спрощенням розглядати людину лише як продукт суспільного розвитку. В соціології, особливо сучасній, людина-особистість трактується переважно як суб'єкт суспільних процесів, тобто їх активний діяч і творець. Ця активна творча діяльність стає можливою і продуктивною завдяки оволодінню особистістю успадкованою від попередніх поколінь культурою. Водночас, як слушно зазначає відомий харківський соціолог О. Якуба не можна відмовлятись від урахування біологічних особливостей людини, здатних опосередковано впливати на формування соціальних властивостей індивіда. Особистість, на її думку, доцільно визначити як усталений комплекс якостей і властивостей людини, які набуваються під впливом відповідної культури суспільства і конкретних соціальних груп та спільнот, до яких вона належить і у життєдіяльність яких включається. Тому предметом дослідження в соціології виступає «homo socius»— «людина соціальна».
Термін «індивідуальність» означає те особливе і специфічне, що вирізняє одну людину з-поміж інших, включно з її природними і соціальними, фізіологічними і психічними, успадкованими і набутими якостями. Але і у випадку вживання цього терміну соціологію цікавить не сама по собі неповторність та індивідуальність, а її вплив на соціальні процеси та місце в них.