Створення соціології на позитивних основах

Найбільш впливовими парадигмами захід соціології доби її становлення стають парадигми позитивістського напрямку, а пізніше психологізму. Великого поширення набувають концепції де суспільне життя пояснюється по аналогії з явищами природи. Це характерно для праць представників географічної, расово-антропологічної, біорганічної та соціально-дарвіністської шкіл соціології. Так, прихильники географічної школи (Ф. Ратцель, К. Рімтер та ін.) зосереджують увагу на вивченні впливу різних чинників навколишнього середовища (рельєфу, клімату, географічного розташування) на культуру і суспільне життя. Теоретики расово-антропологічного напряму (А. Гоібіно, X. Чемберлен) прагнуть виявити зв'язок між соціальною поведінкою людей та їх біологічною спадковістю. Представники біорганічної шкали (А. Шеффле, Р. Ворса) при поясненні суспільних явищ вдавались до прямих уподібнень їх біологічним явищам і процесам (концепції суспільного організму, суспільного тіла, суспільної тканини). Значного поширення у соціології кінця XIX ст. набули ідеї соціального дарвінізму (А. Смолл, Л. Гумплович). Суспільні явища вони розглядали під кутом зору боротьби за існування між різними спільнотами. Соціальне життя у такому випадку не що інше як безперервна низка конфліктів між етносами, націями, класами.

Загалом доробок представників позитивістської соціології є досить значним. Ці мислителі чимало зробили для перетворення соціології у самостійну науку, виявили і описали безліч невидимих ниточок, якими суспільне життя пов'язане з навколишнім органічним світом. Однак вони часто втрачали почуття міри і досить некритично вживали природничо-наукові поняття, внаслідок чого чітка межа між природними і суспільними явищами практично зникала.

Психологічна школа в соціології: л. Уорд, г. Тард, г. Лебон та інші

Зростаючі кризові явища у позитивістської соціології змушували шукати інші підходи в розумінні соціального. Одним з них стає соціологічний психологізм, психологізм у соціології. Його представники підкреслюють обмеженість позитивістських теорій, їх відрив від антропологічної, т.б. пов'язаної з людиною проблематики, недооцінку в них специфіки суспільства й суспільного пізнання. Особливо яскраво антипозитивістська скерованість соціологічного психологізму проявляється по відношенню до соціології Конта, який нехтує психологією як наукою і заперечує право її на існування. Соціологічний психологізм можна також розглядати як спробу вироблення альтернативи стосовно до марксистської соціології шляхом підвищеної уваги до проблем людини і світу людей, чого так бракувало марксизмові.

На думку представників соціологічного психологізму, надмірна натуралізація соціальних явищ позитивістами не дозволяє враховувати найбільш важливий фактор суспільного буття - роль людської психіки і свідомості. Вони припускають можливість повного або часткового зведення соціальних явищ до дії тих чи інших психічних чинників.

Основні течії соціологічного психологізму:

соціетивні - суспільне життя подається як результат свідомого начала; психіка людини розглядається як продукт суспільства.

групові - соціальні процеси і явища пояснюються через дію психології соціальних груп.

індивідуалістичні — вважають, що сфера соціального зумовлена дією індивідуальних психічних факторів і тому повинна досліджуватись через аналіз психіки індивіда.

Тема: Розвиток соціологічної думки в Україні

План

1. Витоки соціалістичних ідей з прадавніх часів до середини ХІХ ст.

2. Соціологічні погляди Драгоманова

3. Соціологія М. Грушевського

4. Соціологічна концепція Б. Кістяковського

5. Соціологічні ідеї В. Липинського

Література:

1. Соціологія: курс лекцій /за редакцією Пічі В. – Львів, 2002, с. 53-73.

2. Соціологія: підручник для студентів ВНЗ/ за ред. Городяненка В. – К., 2003, с. 79-99

3. Соціологія: навчальний посібник. – Тернопіль, 1998, с.55-77

Питання до теми:

1. Розкрийте особливості розвитку самосвідомості людей часів Київської Русі.

2. Який внесоку розвиток соціологічної думки в Україні XVII-XVIII ст. зробила Києво-Могилянкська академія?

3. Охарактеризуйте соціологічні погляди М. Драгоманова.

4. Яким був вплив М. Грушевського на розвиток соціологічної думки в Україні?

5. Які умови запропонував Б. Кістяковський для досягнення науковості в соціології?

6. Які основні соціологічні ідеї В. Липинського? Охарактеризуйте їх.