Специфіка національного відродження в незалежній Україні

Своєрідність ситуації в Україні полягає в тому, що досягнен­ня де-юре (тобто в юридичному сенсі) мети національного відродження — проголошення української самостійної неза­лежної держави — аж ніяк не означає остаточного розв'я­зання завдань всіх трьох фаз національного відродження. В Україні не можна вважати вповні завершеною академічну фазу, бо накопичення знань українського народу про себе нині лише розпочалося і триває. Мова йде не лише про повернення та очищення від фальсифікацій наукових здо­бутків старої української історіографічної, історіософічної, етнографічної, соціологічної та інших науцСлід нарощува­ти науковий потенціал сучасних соціогуманітарних дисцип­лін з метою одержання достовірної наукової інформації про націо- і державотворчі процеси, які відбуваються в Ук­раїні нині. На часі сьогодні й вирішення багатьох завдань культурницької фази: відродження культурних традицій, істо­ричної свідомості, повернення в повному обсязі комуніка­тивних функцій української мови в усіх регіонах України та на всіх щаблях суспільного життя — від Верховної Ради до школи та дошкілля, витворення й досягнення структурної повноти сучасної української культури"! Нарешті, не зніма­ються з порядку денного завдання наповнення реальним змістом політичного самоврядування і суверенності, розбу­дова політико-правних форм національної свідомості як в окремих осіб спільноти, так і українського народу в цілому. Варто прислухатись до думки зарубіжних вчених україн­ського походження, які вважають, що в сучасній Україні ще немає і теоретичної політології українського питання, точ­ного соціологічного аналізу суспільно-політичної, економіч­ної і особливо національної дійсності. Натомість в західній науковій (зокрема політологічній) думці високо цінується со­ціологія, її аналітичні і прогностичні функції та зростаюча роль у політиці, в діяльності з великими людськими масами.

Тема: соціологія сім'ї

План

1. Сім'я як соціальний інститут і мала соціальна група.

2. Система категорій соціального дослідження сім'ї.

3. Тенденції розвитку сучасно сім'ї.

Література:

1. Кратний словарь по социологии - М. 1988.

2. Маяковський М.С. Соціологія семи - М. 1989

3. Піча В. М. Соціологія сім'ї - Львів 1995

4. Смелзер Н. Соціологія - М. 1994

5. Современная западная социология: Словарь - М. 1990

6. Соціологія наука об обществе - Харьков 1996

7. США: Проблемы семьи - М. 1990

8. Якуба Е.А. Социология - Харьков 1995

Питання для самоконтролю

1. Визначення сім'ї. Дослідження сім'ї в різних соціогуманітарних дисциплінах.

2. Сім'я як мала соціальна група.

3. Сім'я як соціальний інститут.

4. Умови життя сім'ї.

5. Структура сім'ї та її типи.

6. Форми шлюбу. Типи владних структур у сім'ях. Типи партнерів у шлюбі.

7. Функції сім'ї.

8. Історична соціологія сім'ї.

9. Революційні зміни в сучасній сім'ї. 10.Тенденції розвитку сучасної сім'ї.

10. Сучасна сім'я в Україні.

11. Становище жінки в сім'ї.

12. Критичні концепції сучасної сім'ї'.

13. Нові форми сім'ї і шлюбу.

14. Сім'я та її майбутнє.

Ця тема є перехідною від соціального аналізу особистості до вивчення соціальних спільнот, бо сім'я є найбільш давньою природною формою з'єднання людей, заснованою на кровноспоріднених зв'язках, і найпростішою вихідною спільнотою. Соціологія сім'ї розглядається як спеціально соціологічна дисципліна, яка вивчає формування, розвиток і функціонування сім'ї та шлюбно-родинних відносин в конкретних культурних і соціально-економічних умовах.

Центральною рядоутворюючою категорією цієї галузі соціологічного знання є поняття сім'ї.