- •Тема : Соціологія як наука План
- •Література
- •Питання для самоконтролю
- •Основні етапи розвитку соціології. Об'єкт і предмет соціології як науки
- •Закони та категорії соціології
- •Функції соціології
- •Методи соціології
- •Місце соціології в системі суспільних наук
- •Найголовніші особливості соціології як науки
- •Історичні передумови виникнення соціології
- •Структура соціологічного знання
- •Основні етапи розвитку соціології
- •Тема: Предмет і завдання курсу соціології План
- •Етапи становлення соціології:
- •Структура і функції соціології
- •Зв'язок соціології з іншими науками
- •Висновки
- •Основні методи збору інформації є такі:
- •Організація соціологічного дослідження
- •Тема: Соціологія Стародавнього світу, Середньовіччя. План
- •Вчення про суспільство у філософських та соціально-політичних концепціях Стародавнього Сходу
- •Загальна характеристика соціальних знань античного світу: Стародавньої Греції та Риму. Платон та його погляди на ідеальну державу
- •Арістотель про соціальні відносини в суспільстві
- •Раціоналізм Сократа
- •Соціальні знання епохи Середньовіччя
- •Тема: Соціальна думка епохи Відродження, Нового часу та Просвітництва План
- •Література:
- •Питання до теми:
- •Соціальні знання епохи Відродження
- •Соціально-політичний утопічний роман
- •Соціальні знання і дослідження Нового часу
- •Соціальні знання епохи Просвітництва
- •Тема: Соціальна думка XIX ст. Класичний період у розвитку соціології (друга половина XIX—початок xXст) План
- •Література:
- •Питання до теми:
- •Три напрями розвитку соціології на початку XIX ст
- •Виникнення соціології як окремої науки. О. Конт
- •Соціологічні погляди г. Спенсера
- •К. Маркс та його вплив на формування соціологічної думки
- •Соціологічна школа е. Дюркгейма
- •Створення соціології на позитивних основах
- •Психологічна школа в соціології: л. Уорд, г. Тард, г. Лебон та інші
- •Витоки соціологічних ідей з прадавніх часів до середини
- •Розвиток української соціологічної думки наприкінці XIX та у XX столітті. Соціологічні погляди м. Драгоманова
- •Соціологія м. Грушевського
- •Соціологічна концепція б. Кістяковського
- •Соціологічні ідеї в. Липинського
- •Тема: Соціологія XX - поч. Ххі ст. План
- •Література:
- •Питання для перевірки:
- •Німецька соціологічна школа: ф. Тьонніс, г. Зіммель, м. Вебер (1864-1920)
- •Погляди італійського соціолога в. Паретто (1848 - 1938)
- •Соціологічні погляди п. Сорокіна
- •Соціологічна думка II половини XX ст
- •Франкфуртська школа в соціології (м. Хоркхаймер, т. Адорно, г. Маркізе і т.Д.)
- •Сучасний стан розвитку соціології
- •Література:
- •Питання до теми:
- •Поняття соціальної структури та її види
- •Соціальна структура сучасного розвиненого суспільства
- •Література:
- •Питання до теми:
- •Проблеми стратифікації суспільства
- •Основні історичні типи соціальної стратифікації
- •Соціальний статус і соціальна мобільність
- •Поняття етносу та основні етапи його розвитку
- •Два підходи до поняття нації
- •Специфіка процесу формування української нації
- •Українське національне відродження та його три фази
- •Специфіка національного відродження в незалежній Україні
- •Дослідження сім'ї в різних соціогуманітарних науках.
- •Соціологія сім'ї та її специфіка
- •Сім'я як мала соціальна група.
- •Сім'я як соціальний інститут.
- •Система категорій соціологічного дослідження сім‘ї
- •Умови дослідження сім'ї
- •Фактор макро- мезо- і мікросередовища
- •Структура сім'ї
- •Типи сімейної структури
- •Форми шлюбу
- •Типи владних структур у сім'ях
- •Типи партнерів у шлюбі
- •Вибір місця проживання
- •Зв'язок елементів структури сім'ї
- •Родовід і наслідування майна
- •Історична соціологія сімї
- •Тенденції розвитку сучасної сім‘ї Революційні зміни в сучасній сім'ї
- •Тенденції розвитку сучасної сім'ї
- •Сучасна сім'я в Україні
- •Становище жінки в сім‘ї
- •Критичні кониепції сучасної сім‘ї
- •Нові форми сім'ї і шлюбу
- •Висновок
- •Тема: Конфлікт як соціальне явище
- •Література:
- •Питання до теми:
- •1. Актуальність теми:
- •Суспільний прогрес та його критерії
- •Ступені суспільного прогресу
- •Суперечливість суспільного прогресу
- •Тема: Еволюція і революція
- •Література:
- •Соціальні зміни
- •Література:
- •Питання для контролю
- •Предмет дослідження соціології особистості
- •Визначення понять "людина", "індивід", "особистість", "індивідуальність"
- •Вихідні принципи розгляду категорій соціології особистості
- •Основні проблеми соціології особистості
- •Основні питання соціології особистості
- •Соціальний статус особистості
- •Соціальна роль особистості
- •Поняття і теорії референтної групи
- •Референтні групи в перехідних типах суспільств
- •Соціальна типологія особистості
- •Література:
- •Питання до теми
- •Виникнення наук про економічну сферу
- •Концепція індустріального та постіндустріального суспільства
- •Концепція наукового менеджменту ф.Тейлора
- •Принципи системи ф.Тейлора
- •Доктрина " людських відносин " е.Мейо
- •Сучасна західна соціологія праці і управління
- •Соціологія праці й управління в колишньому срср
- •Предмет соціології праці й управління
- •Соціально-трудові відносини в економічній системі капіталістичних країн
- •Економічна система демократичних країн соціалістичної орієнтації
- •Економічна система комуністичних країн радянського типу
- •Соціальні процеси в сфері праці
- •Менеджмент як міждисциплінарна наука
- •Проблематика досліджень вітчизняної соціології праці й управління
Соціологічні погляди г. Спенсера
До засновників соціології як окремої науки відносять також і видатного англійського мислителя Г. Спенсера (1820 - 1903). Його погляди формувались під впливом ідей дарвінізму, мальтузіанства, класичної політичної економії.
З працями Конта Спенсер познайомився тоді, коли його власні погляди вже в основному склалися. Високо оцінюючи ідеї Конта, Спенсер водночас не погоджувався з контівським розумінням смислу і закономірностей суспільного розвою. Щодо суспільства в цілому, доводив він, можна вести мову не про прогрес, як такий, а про соціальну еволюцію як частковий прояв еволюції універсальної, космічної. Закони еволюції проявляються у процесах диференціації та інтеграції. Певна рівновага між диференціацією та інтеграцією в суспільному житті здійснюється завдяки механізмові суспільного поділу праці та наявності специфічних суспільних органів - установ, інститутів. Застосувавши порівняльно-історичний метод, Спенсер проаналізував функції та еволюцію таких інститутів, як родинні, ритуальні, політичні, церковні, професійні та промислові. При цьому він дійшов висновку, що в суспільному розвитку може мати місце як прогрес, так і регрес і що вести мову про якісь універсальні, загальні для всього людства епохи чи «щаблі» прогресу навряд чи можливо. Спенсер вважав, що будь-яке свідоме втручання у перебіг процесів суспільної еволюції з метою їх прискорення або зміни в бажаному напрямі може завдати людям шкоди. Цим пояснюється його негативне ставлення до будь-яких теорій чи практичних спроб революційної перебудови суспільного устрою.
Суспільство він розглядає як цілісну структуровану систему, що підпорядкована об'єктивним законам еволюції. Соціальна еволюція не ліквідовує багатоманітності суспільних явищ, а сприяє їх прояву. Тому суспільний розвій не мислимий без діяльності вільних індивідів, благо яких є вищою метою існування суспільства.
К. Маркс та його вплив на формування соціологічної думки
Третім відомим мислителем праці, якого вплинули на формування соціологічної думки, був німецький філософ, економіст, політичний діяч Карл Маркс (1818 - 1883). Його погляди склалися під впливом філософії Гегеля, англійської політичної економії та поширених тоді соціалістичних вчень. В ідейно-теоретичному плані Маркс виступає своєрідність антиподом Конта і Спенсера. Він був байдужий до питань можливості чи неможливості існування соціології як окремої науки і ніде й ніколи не вдавався до їх обговорення. Разом із своїм однодумцем Ф. Енгельсом всіх був палким прихильником соціалістичних ідей і прагнув практично втілити їх в життя революційним шляхом. Своє розуміння соціалізму він називав науковим, а погляди інших соціалістів - утопічними. Маркс був переконаний, що вчинив «революційний переворот у поглядах на суспільство», однак він мав на увазі при цьому не створення нової науки - соціології, а нове тлумачення ряду явищ суспільного життя, таких як релігія, ідеологія, масова свідомість, політичні та правові відносини. Йдеться насамперед про існування певного роду залежності між цими явищами і економічними відносинами та відповідними інтересами людей. Економічні або виробничі відносини він розглядав як певний відповідник рівню розвою продуктивних сил, т.б. рівень продуктивності суспільної праці. Отже, Маркс розглядає економічну структуру суспільства, спосіб виробництва, як свого роду основу, а всі інші елементи соціальної структури, інститути і цінності - як її похідні. Така залежність, на думку Маркса, має універсальний характер, і проявляє себе найбільше в буржуазному суспільстві. Він переконаний, що специфіка буржуазного суспільства зумовлена незнаним раніше впливом промислового виробництва. Він загострював всю увагу на боротьбі і конфліктах між найманими робітниками і капіталістами. Дані конфлікти не можна вирішити в рамках існуючої соціальної системи. Тому неминучою є її ліквідація і заміна більш досконалою системою, яка ґрунтується на принципово інших економічних засадах. Процес заміни соціальних систем (економічних, соціальних формацій) для Маркса така ж сама об'єктивна необхідність, як для Спенсера закон соціальної еволюції. Але на противагу Спенсеру він прихильник свідомого втручання у перебіг соціальних процесів, їх підштовхування і прискорення революційним шляхом. Тому Марксова соціологія є теорією революції, закликом до насильницької зміни існуючого соціального ладу.