Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
2-Unit 4-6.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
08.11.2018
Размер:
2.34 Mб
Скачать

Table 1. Top ten national advertisers

XI. Write a resume of the text given above.

XII. Read the text and write a précis in English in about 200 words: квіткова промисловість у пошуках «рожевих» прибутків

Наприкінці ХІХ ст. багато заможних родин будували на своїх ділянках теплиці, щоб насолоджуватися виглядом і ароматом свіжозрізаних квітів. Чудові букети прикрашали й офіційний прийом у величезній залі, і пообідній чай у вітальні.

Великомасштабне комерційне квітництво набуло розвитку на початку ХХ ст., коли в людей з’явилася звичка купувати свіжі квіти з будь-якого приводу. Зважаючи на це, квіткова промисловість постійно розширювалася, і комерційні квіткарі стали вирощувати квіти в теплицях, побудованих на околицях великих міст. Незабаром на сцені з’явилися оптові торгівці, що взялися постачати квіти з теплиць у квіткові крамниці міст. Швидкопсувний товар давав змогу вести справу тільки в місцевому масштабі й без великого розмаху. Квіти треба було зрізати, доставити в місто і продати роздрібним торгівцям дуже швидко, щоб до споживача вони потрапили ще свіжими.

Однак поява повітряного транспорту викликала в квітковій промисловості великі позитивні зміни. Можливість швидко перевозити квіти на великі відстані дала змогу підприємцям вирощувати їх у великій кількості в регіонах з теплим кліматом, таких як Каліфорнія і Флорида, і продавати оптовим торгівцям для продажу в будь-якій частині країни.

Ще більшого значення набула для квіткової промисловості поява реактивної авіації. Завдяки їй унаслідок конкурентної боротьби на американському ринку здобули можливість працювати і закордонні квіткарі. Наприклад, більшу частину гвоздик і квітів у бутонах, що продають у квіткових крамницях США, вирощують у Колумбії. Доставка партії квітів літаком з Колумбії на Східне узбережжя США коштує майже стільки, скільки коштуватиме доставка такої самої партії з Каліфорнії. За право продажу своїх квітів на території США колумбійським квіткарям доводиться платити мито, зате робоча сила обходиться їм набагато дешевше ніж їхнім американським ко­легам. Ще однією перевагою колумбійських підприємців є клімат їхньої країни, тепліший за клімат Каліфорнії чи Флориди, де квіткарі нерідко витрачають величезні кошти на опалення теплиць. Серед інших країн, що ведуть конкурентну боротьбу на американському ринку квітів, — Голландія й Ізраїль. У результаті іноземної конкуренції частина американських квіткарів витиснута з ринку, а іншим довелося переходити на вирощування таких видів квітів, які не ввозять з-за границі.

Квіткарі не єдині представники квіткової промисловості, хто натрапляє у своїй діяльності на серйозні проблеми. Роздрібні тор­гівці й оптовики стурбовані тим, що американці купують недостатньо багато квітів. У 1982 р. пересічний американський споживач витратив на квіти близько 20 дол. Оптовики звинувачують за поганий збут роздрібних торгівців. У багатьох крамницях квіти зберігають у холодильниках за прилавком, що, на думку оптовиків, не дозволяє розгледіти товар. Вуличні торгівці, навпаки, показують товар лицем. Квіти розташовано прямо перед очима перехожих, і оптовики пропонують таку саму форму продажу ввести в роздрібних крамницях.

Оптовики запевняють, що зростання квіткової промисловості є малоймовірним доти, доки роздрібні торгівці не почнуть пропагувати квіти як товар повсякденного користування. Сьогодні американці зазвичай купують квіти тільки для офіційних подій на кшталт весілля чи похорону. Один з роздрібних торгівців — аль Фелли з міста Медісон, штат Вісконсин — згодний з оптовиками. Він підрахував, що, якщо кожне з 80 тис. домогосподарств міста раз у тиждень купуватиме один букет квітів вартістю 3 дол., то загальний річний обо­рот місцевих квіткових крамниць становитиме близько 12 млн дол. Фактично ж надходження від продажу квітів за 1980 р. дорівнювали всього тільки сумі порядку 200 тис. дол.

Для збільшення продажу американська квіткова промисловість могла б скористатися прикладом Європи. Кілька років тому в європейських споживачів було сформовано звичку щоденно купувати квіти. «Виховний» процес складався з трьох етапів. По-перше, треба було так налагодити систему розподілу, щоб квіти потрапляли в крамниці швидше ніж раніш. По-друге, роздрібні торгівці скоротили націнки, що залучило більше споживачів і дало можливість їм купувати більше квітів. І нарешті, європейський роздріб став пропонувати більш широке, ніж у США розмаїття квітів. Квіткова промисловість США могла б скористатися прик­ла­дом Європейських країн для вдосконалення своєї маркетингової практики і системи розподілу, оскільки, як влучно зазначив один з оптовиків: «Чи знаєте ви ще яку-небудь галузь, чий товар усі люблять, але ніхто не купує?»