Інформаційні джерела :

1, 5, 7, 10, 11, 12, 17, 23, 24, 25, 28, 30, 31, 38, 41, 43, 44, 45, 46, 47, 50, 52, 53, 54, 56, 58, 61, 64, 66, 70, 71, 74

[Вверх] [Вниз]

Тема 4. Аудиторський ризик і оцінювання системи внутрішнього контролю Методичні рекомендації

Виходячи з того, що аудиторська діяльність завжди сполучена із ризиком неврахування всіх суттєвих моментів діяльності клієнта, які впливають на ведення обліку та складання фінансової звітності, у зв’язку з чим можливо висловлення неправильної думки та надання необ’єктивного висновку за результатами перевірки.Тому, дуже важливо навчитись визначати та оцінювати суттєвість в аудиті. І, після цього, з’ясовувати ризик. За цим, значну увагу треба приділити саме аудиторському ризику, його складовим та методиці визначення.Під час вивчення цієї теми слід розглянути види перекручень в обліку та звітності, яких законодавство визнає шість. Особливо необхідно зупинитись на сутності та причиних виникнення шахрайства і помилки.Крім того, для зменшення аудиторського ризику та уникнення перекручень, аудитору треба оцінити систему внутрішнього контролю на підприємстві за певними критеріями. Більш детально про внутрішній аудит як один з елементів внутрішнього контролю буде розглянуто у Модулі ІІІ

 

1. 4.1. Методичні поради до вивчення теми Перелік питань

1. 4.1.1.                   Поняття суттєвості в аудиті та методика її оцінювання.

1. 4.1.2.                   Сутність аудиторського ризику.

2. 4.1.3.                   Складові аудиторського ризику та методика його визначення.

3. 4.1.4.                   Види перекручень в обліку та звітності.

4. 4.1.5.                   Шахрайство та помилка: сутність та причини виникнення.

5. 4.1.6.                   Вивчення та оцінювання системи внутрішнього контролю.

 

1. 4.1.1. Поняття суттєвості в аудиті та методика її оцінювання

Суттєвості присвячений окремий МСА 320 з однойменною назвою «Суттєвість в аудиті».

Метою цього МСА є встановлення стандартів і надання рекомендацій щодо поняття суттєвості та її взаємозв’язків з аудиторським ризиком.

У означеному МСА суттєвість розглядається відносно певної економічної інформації та говориться про те, що суттєвістю є відображена в абсолютних одиницях можливість інформації вплинути на рішення її користувачів.

Суттєвість в аудиті передбачає, що аудитор не повинен перевіряти всю діяльність підприємства або всю його звітність з точністю до одиниці, в якій вона складена, але зобов’язаний встановити її достовірність в усіх суттєвих відносинах.

Суттєвість залежить від величини суми статті або значущості помилки, допущеної за певних обставин у зв’язку з пропуском або неповним відображенням.

Так, критерії суттєвості, які наводяться в економічній літературі, можливо узагальнити у таблиці 4.1:

Таблиця 4.1

Приклади критеріїв суттєвості, що наводяться в економічній літературі

Показник	% від показника
Для статей Балансу:
-        власний капітал	5
-        загальна вартість активів	1-2
Для показників Звіту про фінансові результати
-        товарооборот	0,5-1
-        валовий прибуток	1-2
-        прибуток до оподаткуваня	5

Способи розрахунку рівня суттєвості в аудиті залежать від виду компанії – чи є вона публічною або непублічною.

Так, для публічних компаній, акції яких обертаються на ринку цінних паперів, рівень суттєвості розраховується у межах 5-10% від обраної критичної компоненти.

Для всих інших (непублічних) компаній рівень суттєвості розраховується:

• -                      2% від оборотних активів або статутного капіталу;

• -                      10% від нерозподіленого прибутку;

• -                      0,5-3% від виручки від реалізації продукції з використанням «плинної шкали».

Аудитор повинен оцінювати суттєвість:

а) визначаючи характер, розрахунок часу та обсяг аудиторських процедур;

б) оцінюючи наслідки викривлень.

Так, викривлення (похибка) вважається несуттєвим, коли вплив кількісних факторів, що викривлені, на фінансові звітність нижче 5%.

Якщо вплив цих факторів на Звіт про фінансові результати є у межах від 5 до 10%, а на Баланс – вище 10%, то подібні викривлення і ризик отримання цих викривлень є суттєвими.

Між суттєвістю і аудиторським ризиком є зворотній зв'язок, тобто, чим вище рівень суттєвості, тим нижче аудиторський ризик, і навпаки.

Аудитор враховує зворотній взаємозв'язок між суттєвістю й аудиторським ризиком при визначенні характеру, розрахунку часу та обсягу аудиторських процедур. Наприклад, якщо після планування конкретних аудиторських процедур аудитор визначає, що прийнятний рівень суттєвості нижчий, то аудиторський ризик підвищується.

Оцінка суттєвості є професійним судженням аудитора.