-
1.1.3 Мета і завдання аудиту
Метою аудиту є висвітлення аудитором висновку про те, чи відповідає облік та фінансова звітність в усіх суттєвих аспектах інструкціям, які регламентують порядок їх ведення та подання.
За результатами аудиту складається аудиторський висновок про реальний фінансовий стан суб’єкта господарювання.
Отже, результатом проведення аудиту є складання аудиторського висновку про фінансовий стан суб’єкта господарювання, що перевіряється та надання рекомендацій клієнту щодо виправлення визначених помилок з ведення обліку та складання звітності.
Виходячи з мети аудиту, його основними завданнями є збір та обробка достовірної інформації про фінансово-господарську діяльність суб`єкта господарювання та формування на цій основі аудиторських висновків – інакше – безпосередньо здійснення аудиторської перевірки (аудиту) ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності клієнтом.
Крім того, аудит має адекватно відображати всі аспекти діяльності суб’єкта, що перевіряється. А для того, щоб скласти достовірний аудиторський висновок, аудитор повинен отримати безумовну гарантію того, що інформація, яка міститься у бухгалтерській звітності, бухгалтерських регістрах та первинних документах, наданих клієнтом, достатня та достовірна. Тому в процесі аудиторської перевірки виникають питання аудиторського ризику та аудиторських доказів для підтвердження аудиторської думки.
Крім основних, аудит може вирішувати і наступні функціональні завдання (як правило, ці завдання є супутніми аудиту послугами, які на замовлення клієнта у письмовій формі виконує аудитор (аудиторська фірма)):
-
- коригування і санація;
-
- оперативного контролю та аналізу;
-
- стратегічного аналізу;
-
- аудиту договірних і статутних зобов’язань тощо.
-
1.1.4 Види аудиту та їх особливості
Для того, щоб розглянути види аудиту, необхідно їх класифікувати, тобто згрупувати за певними ознаками (рис. 1.1.).
Рис.
1.1. Класифікація видів аудиту
-
1.1.5 Предмет і об’єкти аудиту
Центральним питанням методології проведення аудиту є вибір головних, суттєвих напрямків і об’єктів аудиторської перевірки.
Загальновідомо, що відправним пунктом у вивченні будь-якої науки є визначення її предмета, тобто з’ясування того, чим вона займається, що вивчає та коло основних питань, які нею вирішуються.
Пригадаємо, що головною метою аудиту є оцінка ведення бухгалтерського обліку й складання фінансової звітності та вираження думки відносно них.
Загалом, предмет аудиту включає контрольний перегляд здійснених господарських операцій з метою підтвердження повноти, достовірності та об’єктивності інформації, що надається користувачам.
Предмет будь-якої науки конкретизується його об’єктами.
Можна виділити сукупний об’єкт аудиту та окремі об’єкти аудиту.
Об’єкти аудиту багатогранні та перелічити їх повністю достатньо складно. Тому більш детально розглянемо їх класифікацію тільки за однією з ознак – за видами(табл. 1.1.).
Таблиця 1.1.
Класифікація об’єктів аудиту за видами
|
Групи |
Об’єкти |
|
За об’єктами обліку |
|
|
ресурси |
майно підприємства – активи (необоротні й оборотні) та джерела формування майна – пасиви (капітал й зобов’язання) за конкретними складовими: грошові кошти, виробничі запаси, основні засоби, власний капітал, довгострокові та поточні зобов’язання тощо, як в цілому, так і за видами (наприклад: грошові кошти в касі, грошові кошти на поточному рахунку в банку, інші грошові кошти тощо) |
|
господарські процеси |
постачання, виробництва, реалізації |
|
економічні результати діяльності |
собівартість, продуктивність праці, доходи, витрати, фінансові результати, прибуток, збиток тощо |
|
За об’єктами управління |
|
|
організаційні форми управління |
організаційна структура виробництва, структура апарату управління тощо |
|
методи управління |
система мотивації праці тощо |
|
функції управління |
внутрішній аудит, облік за видами, аналіз за видами, планування тощо |
Визначивши, що відноситься до об’єктів аудиту, необхідно з’ясувати, хто є суб’єктами аудиту, інакше – хто саме і здійснює аудиторські перевірки.