2. 3.1.4. Використання методики перевірки оборотів і залишків на рахунках

Необхідно нагадати, що це бухгалтерська методика.

Частково визначеному питанню присвячений окремий МСА 510 «Перше завдання: залишки на початок періоду».

Метою цього МСА є встановлення стандартів і надання рекомендацій щодо залишків на початок періоду, якщо аудиторська перевірка фінансових звітів здійснюється вперше, або якщо аудиторська перевірка фінансових звітів за попередній період здійснювалась іншим аудитором.

Поради цього МСА слід враховувати і в тих випадках, коли аудитор дізнається про непередбачені обставини та зобов’язання, що існують на початок періоду.

При виконанні перших завдань з аудиту аудитор повинен отримати достатні та відповідні аудиторські докази того, що:

1. a)        Залишки на початок періоду не містять викривлень, які суттєво впливають на фінансові звіти поточного періоду;

1. b)       Залишки на кінець попереднього періоду були правильно перенесені на початок поточного періоду, або, при потребі, повторно підраховані;

2. c)        Постійно використовується відповідна облікова політика, або зміни в обліковій політиці, відповідно враховуються та адекватно подаються і розкриваються.

Методика перевірки оборотів і залишків (сальдо) повинна розроблятись за наступною схемою:

1. 1.        Перелік нормативних документів, що регулюють порядок відображення господарських операцій за конкретним рахунком.

2. 2.        Опис існуючих альтернативних облікових рішень щодо того чи іншого об’єкту.

3. 3.        Звітність підприємства, у якій знаходиться об’єкт за даним рахунком бухгалтерського обліку.

4. 4.        Регістри синтетичного і аналітичного обліку за даним об’єктом: які застосовує підприємство і які є згідно законодавства.

5. 5.        Зведені та первинні документи за даним об’єктом: які застосовує підприємство і які є згідно законодавства.

6. 6.        Класифікатор типових та можливих порушень за обєктом.

7. 7.        Тести на відповідність.

8. 8.        Перелік аудиторських процедур (інакше – конкретні дій аудитора щодо виконання).

9. 9.        Послідовність виконання аудиторських процедур, які об’єднуються у програму перевірки.

10. 10.    Використання аналітичних методівпри проведенні перевірки.

11. 11.    Використання персонального комп’ютера у перевірці.

 

2. 3.1.5. Використання комп’ютерних технологій в аудиті

На закінчення теми зупинимось на методах аудиту, які можуть застосовуватись при використанні комп’ютера – комп’ютеризованих методах аудиту (КМА).

Перевагами застосування комп’ютерної техніки при здійсненні аудиту є:

• -           зменшення кількості даних, що обробляються вручну;

• -           економія часу на використання одноманітних прийомів порівняння фактичних даних з обліковими;

• -           зберігання і багаторазове використання отриманих даних;

• -           здійснення попередньої оцінки результатів робіт за відхиленнями;

• -           здійснення в автоматичному режимі перевірки тотожності чи взаємної ув’язки показників різних фіорм звітності.

Аудитор повинен оцінити обсяг впливу системи електронного обміну даними (ЕОД) на процес аудиту. Завдання аудиту не змінюються в середовищі ЕОД, але обробка, зберігання і взаємозв'язок інформаційних потоків, а також система управління і внутрішнього контролю, які використовуються клієнтом, зазнають впливу комп'ютерної техніки.

Внаслідок цього, середовище ЕОД може впливати на: процедури, які виконуються аудитором з метою досягнення розуміння системи обліку і управління клієнта; оцінку властивого ризику та ризику управління, через котрі аудитор оцінює свій аудиторський ризик; планування аудиту та ефективність тестів управління і незалежних процедур перевірки.

На сьогоднішній день всі програми, якими може користуватися аудитор при проведенні перевірки, можна згрупувати:

• -           бухгалтерські програми - для ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (1С, Парус, Бест-Звіт тощо);

• -           інші програми - економічні, соціальні тощо, які не є бухгалтерськими (Ехcеl, Word, Acces тощо);

• -           аудиторські комп’ютерні програми (ІТ:Аудит:Аудитор (Росія); Аудит ХР: Комплекс Аудит (Україна)).

Умовами використання комп’ютерної техніки в діяльності аудитора є:

• -           наявність комп’ютера;

• -           вміння аудитора працювати з персональним комп’ютером;

• -           наявність програмного забезпечення, здатного реалізувати моделі обробки інформації, доступність його для користувачів-аудиторів;

• -           наявність програмного забезпечення організації і проведення аудиту та бухгалтерських програм, що найчастіше застосовуються;

• -           наявність набору автоматизованих прийомів контролю та довідкової бази нормативних документів;

• -           розроблені макети вихідних документів.