- •Конспект лекцій
- •Лекція 1. Загальна характеристика спеціалізованих комп’ютерних систем (скс)
- •Проблеми розробки математичного та програмного забезпечення скс
- •Особливості архітектури скс
- •Основні функції ос
- •Контрольні запитання
- •Випадкові процеси з дискретним і безперервним часом. Марківський ланцюг
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •3, Лекція 3 .Математична модель для оцінки часу виконання програми
- •Контрольні запитання
- •4.Лекція 4 Потоки подій
- •Потік подій. Найпростіший потік і його властивості.
- •Пуассоновські потоки подій і безперервні Марковські ланцюги.
- •Граничні ймовірності станів.
- •Контрольні запитання
- •Граф процесу загибелі та розмноження у загальному вигляді. Граничні ймовірності станів моделі.
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •6Лекція 6.. Теорія масового обслуговування. Завдання теорії
- •Умовні позначення видів моделей масового обслуговування.
- •Контрольні запитання
- •Багатоканальна смо з відмовами.
- •Контрольні запитання
- •Багатоканальна смо з очікуванням
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •9. Лекція 9. Багатоканальна смо з очікуванням та нетерплячими заявками
- •Змістовна постановка задачі
- •Вирішення задачі
- •Контрольні запитання
- •Основні характеристики смо.
- •Багатоканальні замкнуті смо
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •11 Лекція11.
- •Смо з відмовами.
- •Одноканальна смо з очікуванням.
- •Задача про простій верстатів.
- •Контрольні запитання
- •2. Характеристики вихідних потоків інформації
- •3. Диспетчерські програми операційної системи
- •Використання динамічних пріоритетів
- •Контрольні запитання
- •Висновки
- •14. Лекція 14. Вкладені ланцюги Маркова
- •Метод вкладених ланцюгів Маркова
- •Задача простою верстатів
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •2. Приклад вирішення задачі методом динаміки середніх
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •17. Лекція 17.
- •Рекомендована література.
Багатоканальна смо з відмовами.
Стани системи пронумеруємо по числу зайнятих каналів (всього n каналів).
S0 – всі канали вільні;
S1 – зайнятий один канал, інші вільні;
∙
∙
∙
Sk – зайнято k каналів.
∙ ∙ ∙ ∙ ∙ ∙ ∙ ∙ ∙ ∙ ∙
Sn – зайнято n каналів (тобто всі)
Процес, що протікає в СМО, являє собою окремий випадок загибелі й розмноження. Для знаходження граничних імовірностей стану можемо скористатися рішенням, отриманому в загальному виді для загибелі й розмноження. Після відповідних підстановок отримуємо:
Звичайно в теорії СМО відношення позначаютьі називають«наведеною інтенсивністю». Її фізичний зміст визначає середнє число заявок, що приходять у СМО за середній час обслуговування однієї заявки.
З урахуванням формули для Р0 і Рk можна переписати як
Ці формули називаються формулами Эрланга. Вони визначають граничні ймовірності стану системи залежно від величини .
Визначимо характеристики ефективності СМО:
- відносну пропускну здатність q;
- абсолютну пропускну здатність А;
- імовірність відмови Рвід.
Заявка одержить відмову, якщо всі канали зайняті, тобто
Цікавою характеристикою є середнє число зайнятих каналів. Позначимо його, як k.
можна одержати величину k інакше, через абсолютну пропускну здатність.
Дійсно, А – середнє число заявок, що обслуговуються за одиницю часу, а один зайнятий канал в одиницю часу в обслуговує в середньому заявок. Звідси середнє число заявок каналів можна визначити як
Повторимо розгляд попереднього приклада. ,, але замість одного каналу візьмемо три.
Одержимо:
Цікавий результат:
1. У сталому режимі в середньому в СМО буде зайнятий лише один, як і раніше, канал, але ціною двох що простоюють ми досягнемо високого рівня ефективності обслуговування 0,91 замість 0,455, тобто майже кожний з видів буде обслужений.
Контрольні запитання
Який граф випадкового процесу відповідає одноканальній СМО з відмовами.
Які основні характеристики одноканальної СМО з відмовами.
Який граф випадкового процесу відповідає багатоканальній СМО з відмовами.
Що визначають формули Ерланга.
Які основні характеристики багатоканальної СМО з відмовами.
Рекомендована література
Е.С. Вентцель. Исследование операций. «Сов. радио» М., 1972.
8. Лекція 8.
СМО з очікуванням
План лекції
Одноканальна СМО з очікуванням
Багатоканальна СМО з очікуванням
Одноканальна СМО з очікуванням
Потік заявок з інтенсивністю λ, один канал (обслуговуючий прилад). Інтенсивність обслуговування – μ, тобто в середньому безупинно зайнятий канал буде видавати μ обслужених заявок в одиницю часу.
Якщо заявка надходить у момент, коли канал зайнятий, вона стає в чергу й очікує обслуговування. Припустимо, що число місць очікування в черзі - mn, якщо заявка прийшла в момент, коли всі місця в черзі зайняті, вона залишає систему.
Пронумеруємо стан системи за числом заявок, які перебувають у системі (очікують у черзі й обслуговуються).
Граф станів системи наведений вище. Стан S0 і S1 характерні тим, що черги немає. У стані Sm+1 m заявок чекають у черзі, одна обслуговується. Граф станів випадкового процесу відноситься до класу «загибелі й розмноження». Інтенсивності потоків, що переводять систему за стрілкою зліва направо λ , а справа наліво - μ.
Використовуючи загальне рішення, отримане нами для «загибелі й розмноження», можна записати:
P1=(λ / μ)P0 ;
P2=(λ / μ)2P0;
. . . . . . . . . . .
Pк=(λ / μ)к0;
. .. . . . . . . . . . . . . .
Pm+1=(λ / μ)m+1P0;
P0 =1/(1+(λ / μ) +(λ / μ)2 +...+(λ / μ)m+1 ).
Або з обліком , що λ / μ=S
P1=ρP0
P2=ρ2 P0
. . . . . . . . . .
Pк=ρдо P0
. . .. . . .. . . .
P m+1 = ρm+1P0
P0 =[1+ ρ+ ρ2 + ... +ρm+1]-1
Помітимо, що в знаменнику вираз для P0 стоїть геометрична прогресія з першим членом рівним 1 і множником ρ. Використовуючи вираз для суми членів геометричної прогресії, одержимо:
P0 = 1/ (( 1-1- ρm+2 )/( 1-1- ρ))=( 1-1- ρ)/( 1-1- ρm+1).
Або остаточно одержимо наступні вирази для граничних імовірностей стану:
P0 =( 1-1- ρ)/( 1-1- ρm+2 )
P1=ρP0
P2=ρ2 P0
. . . . . . . . . .
Pк=ρдо P0
. . .. . . .. . . .
P m+1 = ρm+1P0
Звернемо увагу на те, що вираз для P0 буде справедливим тільки для ρ не рівне 1. При ρ =1 виникає невизначеність 0/0.
Розкриваючи невизначеність одержимо:
P0=1/(m+2).
Визначимо характеристики СМО:
Ротк - імовірність відмови;
q - відносна пропускна здатність:
А - абсолютна пропускна здатність;
r - середня довжина передачі;
Z - середнє число заявок пов'язаних із системою.
Очевидно, що
Ротк = Рm+1 = (ρm+1 ( 1-1- ρ ))/( 1-1- ρm+2 )
Відносна пропускна здатність
q= 1- Ротк = 1-1- (ρm+1 ( 1-1- ρ ))/( 1-1- ρm+2 )
Абсолютна пропускна здатність
Середня кількість заявок, що знаходяться у черзі визначиться як
r = 1Р2 + 2Р3 + …+ (k - 1)Pk + ..... + m Pm+1 = 1 ρ2 P0 + ρ3 P0 + ... + ( k-1) ρk P0 + ... +m ρm+1P0 .
якщо винести ρ2P0 за дужки, одержимо
r = ρ2P0 (1 + 2 ρ + ... +( k-1) ρ k-2 + ... + m ρm-1)
У розрахунках можна користуватися й цим виразом. Але можна задатися метою його спростити.
Звернемо увагу на те, що вираз в дужках не що інше як похідна від виразу
∑ = ρ + ρ2 + … + ρk-1 + …ρm , а його можна перетворити по формулі суми членів геометричної прогресії :
∑ = , а потім
продиференціювавши по ρ одержимо :
то для r одержимо :
r = ρ2P0 або підставивши вираз для P0
r = ρ2
Середнє число заявок, пов'язаних із системою, визначиться по теоремі додавання математичних очікувань як:
θ= М(R)+M(Ω)= r+ ω , де
ω - середнє число заявок під обслуговуванням. Випадкова величина Ω може приймати тільки 2 значення 0 і 1.0 - якщо канал вільний і 1 у противному випадку.
Канал вільний з імовірністю Р0 і зайнятий з імовірністю 1-Р0. звідси математичне очікування не буде дорівнює:
ω=0 Ро +1( 1-ро)=
цікавою характеристикою є також середній час очікування заявки в черзі – tож.
Заявка приходить у систему в деякий момент часу. З імовірністю Р0 канал обслуговування не зайнятий і вона не буде ставати в чергу. Час очікування дорівнює нулю. З імовірністю Р1 вона прийде в систему, коли обслуговується канал – то заявка, але перед нею немає черги й вона буде чекати початку свого обслуговування на протязі часу 1/μ, (тобто на протязі часу обслуговування однієї заявки). З імовірністю Р2 перед нею в черзі буде стояти ще одна заявка й час очікування в середньому буде 2/μ і т.д. З імовірністю Рк заявка, що прийшла, застане в системі К заявок і буде в середньому чекати до к/μ.
З імовірністю Рm+1 , то виявиться, що в черзі m заявок і ще одна обслуговується, заявка не чекає й залишає систему, тобто
tоч= Р1(1/μ)+ Р2 (2/μ)+...+ Рk (k/μ)+...+ Рm (m/μ)
Підставляючи вираз для одержимо:
tоч = або
tоч =
Якщо порівнювати вирази, отримані для r і t , виявиться що:
tоч = 1/ρμ= r/λ
Інакше кажучи, середній час очікування дорівнює середньому числу заявок у черзі, діленому на інтенсивність потоку заявок.
Представляє також інтерес середній час перебування заявки в системі tсист .
Ця випадкова величина складається із двох доданків:
Точ – очікування заявки в черзі;
Тобсл. - часу обслуговування, т.т
Тсист = Тож + Тобсл
По теоремі додавання математичних очікувань:
tсист = tоч + tобсл
Випадкова величина Тобсл дорівнює часу обслуговування, якщо заявка обслуговується й дорівнює нулю, якщо вона одержує відмову, тобто вона дорівнює:
tобсл = q*1/μ= q/ μ.
Звідси
tсист= r/λ+ q/ μ
Приклад:телефонна станція має один канал обслуговування, але має три місця для запам'ятовування номера запиту. Якщо в черзі вже перебуває три запити, черговий запит одержує відмову.
Нехай потік заявок має інтенсивність λ =1 (один у мінуту). Тривалість розмови 1,25 хв. у середньому . Визначимо:
- імовірність відмови;
- відносну й абсолютну пропускну здатності;
- середнє число дзвінків, що коштують у черзі;
- середнє число «дзвінків», що перебувають на станції (включаючи ті, що обслуговуються);
- середній час очікування в черзі.
Наведена інтенсивність:
μ= 1/1,25=0,8;
ρ= λ/μ= 1/0,8=1,25.
Р0 = ( 1-1,25)/( 1-3,05)=0,122;
Р1 = 1,25 * 0,122=0,152;
Р2 = 1,252* 0,122=0,191;
Р3 = 1,253* 0,022;
Р4 = 1,254*0,122=0,297.
Ротк =0,297
q = 1-1- Ротк =0,703
А= λ q= 0,703 разм./хв.
R =
Середній час очікування в черзі
tож = r/λ =1,56 хв.
Якщо звернутися до обчислювальної системи має сенс розглянути випадок, коли . Для цього звернемося до формул для граничних імовірностей стану. При цьому звернемо увагу на те, що знаменник у вираженні для Р0 буде являти собою суму нескінченного числа членів геометричної прогресії. ця сума сходиться тільки тоді, коли прогресія нескінченно спадаюча, т.т якщо . Т.т. це умова, коли в СМО існує граничний сталий режим.
При такого режиму не існує й черга приросте нескінченно.
Припустимо, що ρ=λ/μ<1.
Спрямуємо в раніше виведених формулах . Одержимо:
Р0 = 1-1- ρ
Р1 = ρ( 1-1- ?)
Р2 = ρ2( 1-1- ρ)
. . . . . . . . . ..
Рк = ρдо ( 1-1- ρ)
При відсутності обмежень по довжині черги кожна заявка, що прийшла в систему, буде обслужена. Тому q=1, А= λ q= λ.
Середнє число заявок у черзі при буде
r = ρ2/( 1-1- ?)
Середнє число заявок у системі при
θ= r + ρ=
Середній час очікування в черзі tож при
tож = 1/μ* ρ /( 1-1- ρ)
Середній час перебування заявки в СМО дорівнює середньому часу очікування плюс середній час обслуговування - 1/ μ
tсист = 1/μ* ρ /( 1-1- ρ)+ 1/ μ = 1/ ( 1-1- ρ) μ