- •2. Боротьба українського народу проти загарбників на фронті і в тилу ворога (1941 – 1945 рр.)
- •3. Буржуазна революція 1848 р. Австрії та її вплив на західноукраїнські землі
- •6. Головні військові операції на Східному фронті і визволення України
- •7. Завершення Другої світової війни. Вклад українського народу у перемогу над ворогом.
- •10. Західноукраїнські землі в другій половині XIX – початку XX ст.: політичний і соціально-економічний розвиток.
- •11. Західноукраїнські землі в 1900-1914 рр.
- •12. Західноукраїнські землі у 1920-1930-х рр.
- •15. Ліквідація царизмом Запор Січі і доля коз.
- •16. Напад гітлер. Німеччини на срср. Події 1941р.
- •17. Неп і голод 1921-23рр.
- •23. Початок української революції (лютий-жовтень 1917р)
- •24. Проголошення і програма дій унр
- •20. Пожвавлення суспільно-політичних та національно-визвольних рухів у другій половині хіх ст.
- •21. Політика українізації
- •22. Початки національного відродження на західноукраїнських землях., „Руська трійця”
- •18. Обмеження автономії України у складі Московської держави у XVII-XVIII ст.
- •19. Пилип Орлик та його Конституція
- •13. Кирило-Мефодіївське товариство.
- •14. Колективізація с/г і голод 1932-1933 рр.
- •8. Зародження українського соціалізму
- •9. Західноукраїнська Народна Республіка.
- •4. Визвольні та національні рухи кінця хvііі початку хіх ст.
- •5. Гетьманування I. Мазепи.
- •25. Промисловий переворот та капіталістичні зрушення на укр. Землях у другій половині хіх ст.
- •26. Розвиток освіти, науки, культури Закарпаття XVIII – першої половини XIX ст.
- •27. Розвиток укр. Культури у XVIII першій половині XIX ст.
- •31.Соціально-економічний розвиток українських земель у 18ст.
- •35.Україна в роки Першої світової війни.
- •36.Українська держава гетьмана п.Скоро-падського.
- •39. Утворення срср та зміни держ-правового статусу урср
- •40. Утворення усрр.
- •2. Боротьба українського народу проти загарбників на фронті і в тилу ворога (1941 – 1945 рр.)
- •41. Фашистський окупаційний режим на Україні.
- •42. Характерні риси тоталітарного варіанту української культури 20-30рр.XX ст.
- •37. Українська Культура другої половини XIX - початок XX ст. : її визначні діячі.
- •38. Унр часів Директоріїю
- •34. Україна в роки першої російської революції 1905—1907 рр.
- •28. Руїна козацької державності після смерті б. Хмельницького
- •29.Соціалістична індустріалізація промисловості України
- •30. Соціально-економічний розвиток укр. Земель на початку хх ст. Столипінська реформа
23. Початок української революції (лютий-жовтень 1917р)
Перша світова війна призвела до загострення соціально-економічних, політичних і національних суперечностей у Російській імперії. Перемога Лютневої революції 27 лютого 1917 р. привела до падіння самодержавства (Микола ІІ зрікся престолу). Тимчасовий уряд очолив князь Георгій Львов. Але поряд із цим органом активно діяла Петроградська Рада. В Україні замість старих органів влади виникають губернські. міські й повітові управління. У містах і селах утворюються Ради робітничих і солдатських та Ради селянських депутатів. Перебіг доволі хаотичних і стійких подій під час зміни влади зумовив активізацію національного руху в Україні. Національні політичні сили були роздроблені, і для їхньої консолідації необхідно було створити український керівний центр. Так в Україні виникла і згодом стала впливовим центром влади Українська Центральна Рада (УЦР). УЦР, створена 3-4 березня 1917 р. в Києві на зборах представників Товариства українських поступовців (ТУП) і українських соціал-демократів, стала представницьким органом українських демократичних сил, що очолив національно-демократичну революцію в Україні. Важливу роль у її створенні, зміцненні та визначенні основних напрямків діяльності відіграли три провідні українські партії: Українська партія соціалістів-революціонерів, Українська соціал-демократична робітнича партія та Українська партія соціалістів-федералістів. Посаду голови УЦР обійняв М. Грушевський.
Безпосередніми наслідками Лютневої революції 1917 р. для України були посилення політичної боротьби; вихід на політичну арену широких народних мас; перетворення армії на впливовий фактор внутрішнього життя тощо.
Невдачі наступу російських військ влітку 1917 р. на Південно-Західному фронті поглибили загальну кризу в країні і викликали масові виступи робітників. Чим більше ускладнювалося становище і посилювалось протистояння між масовими організаціями трудящих і Тимчасовим урядом, тим більше зміцнювалися більшовицькі позиції. Більшовики прагнули захопити владу в Радах, розглядаючи їх як органи своєї влади. Тому вони висували гасло „Вся влада Радам”. Майстерно маневруючи, використовуючи слабкі місця опонентів, вони цілеспрямовано вели пропаганду за проведення соціалістичної революції.
25 жовтня (7 листопада) 1917 р. більшовики шляхом перевороту захопили владу і в Петрограді. Тимчасовий уряд був повалений. Вони одразу ж проголосили „Декрет про мир”, де містилися зобов'язання негайно укласти сепаратний мир з німцями, та „Декрет про землю”, за яким поміщицька земля мала бути націоналізована без будь - якого викупу на користь поміщиків і розділена між селянами за трудовим принципом.
30 жовтня під керівництвом більшовиків робітники Київського заводу „Арсенал” та інших підприємств підняли повстання проти органів Тимчасового уряду. Центральна Рада спочатку стала на очікувальну позицію. Але у вирішальний момент, незважаючи на свої антибільшовицькі настрої і вбачаючи головного суперника в Тимчасовому уряді, який ставив їй перепони у відбудові Української державності, підтримала повстанців, підкріпивши їх вісьмома тисячами бійців. Військові сутички, у яких перші дві сторони серйозно підірвали свої сили, дозволили УЦР, що опиралася на власні військові формування, прийти до влади.