25. Промисловий переворот та капіталістичні зрушення на укр. Землях у другій половині хіх ст.

Промисловий переворот характеризувався переходом від мануфактури до машинної індустрії, найхарактерніші ознаки: застосування у виробництві парових двигунів і системи машин та верстатів. На великих капіталістичних підприємствах – заводах і фабриках – для підвищення продуктивності праці застосовували досягнення науки і техніки. Економічний розвиток визначали у галузі важкої промисловості – вугільна, залізорудна, металургійна, машинобудівна. Почав зростати прибуток кам’яного вугілля, залізної руди, заліза, сталі. Почали виникати заводи і фабрики. Для розгортання широкомасштабної машинної індустрії знайшлися капітали. Основним джерелом фінансування стали урядові субсидії, викупні платежі, іноземні інвестиції.

Але незавершеність реформ 60-70 р та особливості соц-економ становища різних регіонів Укр. в складі Рос імперії зумовили перехід аграрного сектора на капіталістичний. Він здійснювався двома шляхами: прусським і американським. Прусським шляхом йшла правобережна та лівобережні губернії. У тих районах діяла відробіткова система, яка вела до прогресуючого розорення і кабали основної маси селянства.

Значні зміни відбулися у сфері землеволодіння і –користування. Поміщицька земля продавалася. Почав формуватися високий рівень концентрації землі, докорінний перерозподіл земельної власності.

Бурхливо розвиваючись, капіталізм стимулював появу в сфері с\г виробництва низки прогресивних тенденцій та явищ – застосування техніки в землеробстві, використання вільнонайманої праці, зростання посівних площ.

26. Розвиток освіти, науки, культури Закарпаття XVIII – першої половини XIX ст.

Кінець XVIII- перша половина XIX ст. ознаменувалася глибокими зрушеннями не лише в економіці, соц устрої, але і в галузі освіти, науки і культури.

Освіта. Питання освіти набувало у період культурно-національного відродження першорядного значення. Розвиток школи дещо активізувався наприкінці XVIII ст. У селах і містах створювалися елементарні школи різного типу. Майже у всіх школах навчалися з букварів, виданих у Росії та на Україні. Але шкільна справа занепадала на поч. XIX ст. бо угорська держава, проводячи колоніальну політику не відпускала коштів на освіту, а сільські общини не могли утримувати школи. Церква прибирала школи до своїх рук і запроваджувала в них реакційні реформи навчання.

Наука. Значний вклад у розвиток науки вносила частка інтелігенції, яка емігрувала до Росії і України. Деякі успіхи на ниві освіти, певне послаблення у XVIII першій пол XIX ст. католицької реакції та піднесення в умовах кризи феодалізму демократичного руху, розширення культурних і політичних зв’язків з Росією і Україною обумовили розвиток науки в краї. Певне значення для розвитку науки мали бібліотеки, створені в монастирях, в яких зосереджувалася значна частина світських книг. Недоліком у діяльності представників науки Закарпаття було те, що, виступаючи від імені народу, вони практично не відбивали його соціальних вимог. На поч. ХІХ ст. все аполітичнішим став вплив реакційного слов’янофільства і москвофільства.

Культура. Багаті традиції культури, передові ідеї укр. нар. культури знайшли своє відображення у народній творчості, у споруджених трудящими будівлями, у виготовлених речах із дерева, каменю, заліза тощо. Проходив розвиток усної народної творчості. Кращі зразки УНР побачив світ у рукописних збірках, написаних на поч. ХІХ ст. УНР Закарпаття мала багато спільних рис з фольклором того часу всієї України і Росії. Традиції народної культури Закарпаття чітко проявлялися в архітектурних пам’ятках Закарпаття.