16. Напад гітлер. Німеччини на срср. Події 1941р.

22 червня 1941 року Німеччина напала на Рад. Союз. Ще 18 грудня 1940 р. Гітлер підписав директиву №21 «Барбаросса». Відповідно до цього плану війна повинна була тривати 1,5-2 місяці і за цей час нім. війська мали вийти на рубіж Архангельс-Волга-Астрахань. Фашистська армія налічувала 190 дивізій (157 з них нім.), 47 тис гармат, 4,3 тис танків, 5 тис літаків. Разом з Німеччиною виступили Фінляндія, Угорщина, Румунія, Італія. Чисельність Червоної армії скл. понад 5 млн. людей, у зах.прикордонній смузі зосереджувалось 170 дивізій та 2 бригади, які мали 2,9 млн. людей, 9,2 тис танків, 8,5 тис. літаків, 468 тис. гармат і мінометів. Найбільша част. нім. сил ( група армій «Південь» - 57 дивізій і 13 бригад) мала завдання протягом короткого часу завдати удару у напрямку на Київ, зайняти переправи і підготувати наступ далі на схід. В Україні нім військам протистояли два фронти – Пд.-зах. (генерал Кирпонос) і Південний (Тяленєв), а також Чорноморська флотилія (адмірал Октябрський). У прикордонних боях Червона армія зазнала відчутної поразки. За перші 3 тижні війни вона втратила 850 тис. людей, 3,5 тис. літаків, 6 тис. танків, майже 10 тис. гармат. Німецькі втрати були у 10 разів меншими.

30 червня 1941 року нім. війська увійшли у Львів. Разом з ними увійшли частини ОУН. у цей же день представники укр.. націоналістичних політ. сил на чолі з ОУН прийняли «Акт відновлення Укр.. держави», також декрет, за яким Ярослава Стицька було призначено головою уряду і мав 26 міністрів. Проте Німеччина негативно реагує на акт: Степан Бандера і Ярослав Стицько були інтерновані.

5 липня 1941 року Рад.уряд України прийняв рішення про евакуацію промислових і с/г об’єктів, а також населення України. Було евакуйовано 550 великих заводів, 3,5 млн. людей. У армію було мобілізовано 2 млн. жителів республіки (бл. 200 тис – добровольці), 2 млн. людей будували оборонні споруди.

На 1 листопада 1941 року від насел. України у фонд оборони надійшло бл. 1 млрд. карбованців. 73 дні тривала борона Одеси. Тут загарбники втратили бл. 200 тис людей. Проте, незважаючи на опір Червоної армії, німцям вдалося захопити більшу частину території України, взяти у полон у районі Києва 650 тис. солдат і офіцерів. 25 жовтня 1941 року нім. війська захопили Харків. До кінця 1941 р. німці контролювали територію, де до війни проживало 80 млн. людей або 42% насел. СРСР. Крім того у полон потрапило 3,8 млн. рад. військових, з них 1,3 млн. – українці.

17. Неп і голод 1921-23рр.

У березні 1921 року X з'їзд РКП(б) прийняв рішення про запровадження нової еко­номічної політики (неп). Основною її метою В. Ленін назвав зміцнення союзу робітничого класу й селянства. Нова економічна політика була спробою більшовицької партії зосередити в своїх руках політичну владу, пе­рейти від командно-адміністративних ме­тодів управління економікою, які застосову­валися в роки воєнного комунізму, до ринко­вих механізмів у повоєнний час.

Нова економна політика передбачала заходи: • заміну продовольчої розкладки продподатком. • формування державного сектора в промисло­вості та перехід його на господарський розра­хунок.• створення багатоукладної системи еко­номіки, передача дрібних чи малоприбутко­вих підприємств як організаціям (комнеза­мам, кооперативам, артілям), так і приват­ним особам (нерідко колишнім власникам).• перехід від натуральної оплати праці до гро­шової, залежно від кількості виробленої про­дукції та її якості. •дозвіл оренди землі селянами та залучення найманої праці на селі.

В умовах нової економічної політики швид­ко розвивалися українська промисловість і сільське господарство. 1925 року вони за основ­ними показниками зрівнялися з 1913 роком, а в деяких галузях навіть перевищили його.

Голод 1921-1923 рр. Наприкінці 1921 року значні терени України охо­пив голод. Його причини такі:• післявоєнна розруха сільського господарства • неврожай, спричинений страшною посухою; • примусове вилучення радянською владою хліба в селян; • незацікавленість селян у результатах своєї праці; • скорочення посівних площ.

Урожай 1921 року не міг забезпечити на­віть прожиткового мінімуму. Голодом були охоплені території України з населенням до 5,6 млн. осіб, що