28. Руїна козацької державності після смерті б. Хмельницького

Смерть Хмельницького стала поворотним моментом в історії Укр. нац революції.

У жовтні 1657 р в Корсуні Генеральна козацька рада визнала гетьманом І. Виговського. Він розгорнув активну державну діяльність. І. Виговський відкинув ідею спадкоємного гетьманату, тобто монархічну модель управління. З ідеї олігархічної республіки логічно випливала ставка гетьмана на шляхетство та козацьку старшину, які у цей час намагалися відмежувати від решти козацтва, сконцентрувати в своїх руках велике землеволодіння та консолідувати в окремий привілейований клас. Така внутрішня політика гетьмана вела до послаблення центральної влади, посилення позиції козацької старшини та шляхти, порушення соціальної рівноваги в суспільстві, зростання масового невдоволення і до вибуху соціальної боротьби.

Наприкінці 1657 р проти політики І. Виговського активно виступили народні маси під гаслом повернення козацьких вольностей – права вільно варити горілку, вільно переходити на Запорожжя, а також вибирати гетьмана „Чорною радою”. Під час цього повстання швидко з’явилися нові претенденти на булаву – Мартин Пушкар і Яків Барабаш. Але І. Виговський зумів перебороти повстанців.

29.Соціалістична індустріалізація промисловості України

XIV з’їзд ВКП(б) проголосив курс на індустріалізацію.

Процес індустріалізації в Укр. в принципових рисах збігався із загальносоюзними тенденціями, але мав і свої особливості.

Інвестування в промисловість республіки значної частини коштів. За роки першої п’ятирічки на промислову модернізацію Укр. виділено понад 20% загальносоюзних капіталовкладень.

Побудова і реконструкція в Укр. на поч. індустріалізації крупних промислових об’єктів.

Нерівномірність процесу модернізації промислового потенціалу республіки. На поч. індустріалізації необхідно було зміцнити базу для розгортання процесу модернізації.

Поява у республіканському промисловому комплексі нових галузей. У харчовій промисловості Укр. виникли нові галузі.

Модернізація легкої та харчової промисловості значно відставала від важкої індустрії внаслідок менших масштабів капітального будівництва і недостатньої сировинної бази.

Витіснення приватного сектора в економіці Укр. йшло вищими темпами, ніж в СРСР в цілому.

Індустріалізація вивела Укр. на якісно новий рівень промислового розвитку, докорінно змінивши структуру господарства.

Індустріалізація стимулювала негативні тенденції у господарстві Укр.

Наслідки індустріалізації були суперечливими і неоднозначними. З одного боку, це позитивні зрушення: вихід Укр. на якісно новий рівень промислового розвитку, прогресивні зміни у структурі господарства на користь промисловості. З іншого – індустріалізація стимулювала появу багатьох негативних тенденцій: домінуюче, привілейоване становище виробництва, побудова і реконструкція підприємств-монополістів, заморожування значних коштів у незавершених об’єктах.