- •1.Вимоги до методів контролю навколишнього середовища та їх метрологічні характеристики.
- •2. Вплив антропогенних факторів на розвиток природи.
- •3. Загальні показники стану природних об’єктів та критерії забруднення. Інтегральні та індивідуальні показники якості.
- •4. Класифікація методів контролю навколишнього середовища, коротка характеристика.
- •8.Проблеми та перспективи розвитку методів контролю об'єктів навколишнього середовища.
- •9. Роль методів контролю для розв’язання екопроблем.
- •10. Складові навколишнього середовища. Природні об’єкти, класифікація, особливості, розвиток природи
- •11. Електрохімічні методи контролю за станом довкілля. Різновиди та їх використання.
- •12. Форми знаходження хімічних інгредієнтів у навколишньому середовищі.
- •14.Характеристика хімічного складу та динаміки змін складу атмосфери та атмосферних опадів.
- •15.Хімічний склад та властивості об'єктів довкілля,що впливають на способи їх контролю.
- •16. Хімічні інгредієнти – консервативні та неконсервативні, природні та антропогенні, токсичні та нетоксичні.
- •17.Використання хімічних методів для аналізу онс .Коротка характеристика аналітичних можливостей гравіметрії та титреметрії.
- •18. Підготовка проб до аналізу (Пробопідготовка). Методи розділення та концентрування.
- •19. Атомно-емісійна спектрометрія в контролі за елементним складом онс.Спектрографічні,спектрометричні,аес-ізп методи та полум'яна фотометрія.
- •20. Перевірка правильності результатів контролю та статистична обробка даних. Стандартні зразки об’єктів довкілля.
- •21.Атомно-абсорбційна спектроскопія. Апаратне оформлення, аналітичні можливості використання та метрологічні характеристики.
- •22. Автоматизація хімічних методів контролю. Індикаторні (експрес) методи контролю , індикаторні трубки. Папірці. Апаратура можливості використання.
- •24. Електрохімічні методи контролю за станом довкілля. Різновиди та їх використання.
- •25.Потенціометрія (іонометрія), як експрес метод контролю за станом природних об’єктів. Можливості, використання, характеристики.
- •26. Види проб та техніка їх відбору. Зберігання, консервація,транспортування проб.
- •27. Газова хроматографія в контролі обєктів нпс. Обладнання нерухомі та рухомі фази.
- •28. Люмінесцентні методи контролю нпс. Використання, можливості, характеристики.
- •29. Хроматограма,її параметри. Методи кількісного та якісного хроматогрофічного аналізу.
- •30.Хроматографічні методи контролю за станом онс,принцип хроматографії,класифікація.
- •31. Вольтамперометричні методи контролю онс. Полярографія та інверсійна вольтамперометрія. Можливості, використання, характеристики.
- •32.Спектрофотометрія,фотометрія,колориметрія в аналізі онс.Можливості,характеристики.
- •33.Детектори рідинної хроматографії. Аналітичні можливості, використання та можливі характеристики.
- •34.Рідинна колонкова хроматографія низького тиску як метод розділення та пробо підготовки.
- •35. Методи визначення іонного складу вод та ґрунтів.
- •36.Високоефективна рідинна хроматографія,особливості методу,апаратура,сорбенти. Нормально-фазовий та зворотно-фазовий варіанти.
- •37.Методи визначення хск та бск5
- •38.Хромато-мас-спектрометрія при вирішенні проблем ідентифікації речовин та контролю за вмістом суперекотоксикантів в об'єктах довкілля.
- •39.Вплив різних факторів на ефективність розділення методом газової хроматографії. Використання,можливості та характеристики методу.
- •40.Автоматизовані системи контролю за станом навколишнього середовища.
- •41. Методи контролю за вмістом різних форм Нітрогену в од
- •42.Тонкошарова хроматографія.Сорбенти для тшх. Обладнання, аналітичні можливості,використання та метрологічні характеристики.
- •43.Підготовка проб до аналізу (Пробопідготовка)
- •44.Методи визначення радіонуклідів в об'єктах довкілля.
- •45.Консервація,зберігання,транспортування проб.
- •46.Методи визначення синтетичних поверхнево-активних речовин.
- •47.Методи контролю вмісту важких металів в об'єктах довкілля.
- •48.Методи визначення пестицидів у грунтах,водах та рослинах.
17.Використання хімічних методів для аналізу онс .Коротка характеристика аналітичних можливостей гравіметрії та титреметрії.
Аналітичний контроль об'єктів навколишнього середовища базується на зіставленні результатів хімічного аналізу з нормованими величинами концентрацій контрольованих речовин. У нашій країні – це ГДК , встановлювані гигиенистами . Якщо існує ГДК якого-небудь речовини, то повинна бути розроблена методика визначення цього речовини з межею виявлення в 2-5 разів нижче ГДК. На Україні і в Росії для вод різного типу нормується близько 1500 речовин. Значить,в розпорядженні контрольних служб має бути стільки ж методик. Уреальному житті, як правило, контролюють не більше 10 компонентів, тому завдання контролю сотень і тисяч компонентів нереальна. Крім того, вода,наприклад, може містити ненормовані компоненти і невідомі речовини. При встановленні ГДК можливі помилки. Токсичні компоненти в суміші можуть надавати неаддитивну (синергетичне)дію. Все це призводить до того, що покомпонентний контроль
токсикантів в об'єктах довкілля не забезпечує надійного контролю якості навколишнього середовища.
Методологія аналітичного контролю об'єктів довкілля зводиться до наступного:
1. Використання на перших етапах узагальнених сумарних показників, тестів, які служать для відбору проб, які потребують більш детальному (лабораторному) дослідженні. Цю процедуру називають скринінгом.
До узагальненими показниками відносяться: ГПК, БПК, загальний вуглець,
розчинений органічний вуглець, розчинений кисень. Останнім час запропоновано також визначати загальний і органічний азот,органічний хлор, фосфор і сірку. Для цього створені нові автоматичні методи і аналізатори.
2. Найбільш загальним підходом при скринінгу є використання
біотестів . Їх застосовують у багатьох випадках , деякі біотести введені
в нормативні документи . Однак біотести тривалі, тому однією з
головних завдань екоаналітікі є розробка експресних біотестів .
3. Вибір оптимальних методів для масового екоаналітичного контролю проб.
Гравіметричний метод кількісного аналізу (ваговий аналіз) базується на точному вимірюванні маси досліджуваної речовини або компонента суміші, який виділено в хімічно чистому вигляді, або у вигляді хімічної сполуки точно відомого складу. Великою перевагою методу є найвища точність 0,01 – 0,005%, але водночас великий недолік методу – довготривалість аналізу.
Гравіметричний аналіз (ваговий) є одним з найважливіших методів кількісного аналізу. Він відіграв велику роль при встановленні законів постійності складу, кратних відношень, періодичного закону. Його застосовують при визначенні хімічного складу найрізноманітніших природних і технічних об’єктів, гірських порід і руди, мінералів, металів, сплавів, силікатів та інших неорганічних і органічних речовин.
Гравіметричні методи аналізу дозволяють з відносно високою точністю визначати в даному зразкові аналізованої речовини кількісний вміст окремих компонентів або (якщо дано розчин) концентрацію їх в розчині. Гравіметричний аналіз придатний для визначення багатьох металів (катіонів) і неметалів (аніонів), складових частин сплавів, руд, силікатів, органічних сполук і т.д.
Істотним недоліком є довга тривалість визначення, яке набагато перевищує тривалість визначень, виконуваних за посередництвом титриметричних методів.
Однак гравіметричні методи, які характеризуються високою точністю, повністю зберегли своє значення при арбітражних аналізах і широко використовуються у науково-дослідних роботах для порівняння аналітичних даних, отриманих різними методами. За допомогою гравіметричного аналізу визначення проводять з точністю до 0,01-0,005%, що перевищує точність титриметричних методів.
Титриметричний метод аналізу (титриметрія) – це кількісний метод аналізу, що ґрунтується на точному вимірюванні об’єму стандартного розчину, який витрачається на титрування точно взятого об’єму розчину речовини, що визначається.- висока експресність; Переваги
- простота і доступність вимірювальних прибрів;
- зручність виконання;
- достатня точність;
- можливість автоматичного та дистанційного аналізу;
- похибка вимірювань 1…2% (у спеціальних мовах 0,2%);
До недоліківможна віднести те, що зміна температури на 1ºС викликає зміну електропровідності на 2…3%. Тому температуру потрібно підтримувати постійною, оскільки термостатичність підвищує точність методу.