- •1.Вимоги до методів контролю навколишнього середовища та їх метрологічні характеристики.
- •2. Вплив антропогенних факторів на розвиток природи.
- •3. Загальні показники стану природних об’єктів та критерії забруднення. Інтегральні та індивідуальні показники якості.
- •4. Класифікація методів контролю навколишнього середовища, коротка характеристика.
- •8.Проблеми та перспективи розвитку методів контролю об'єктів навколишнього середовища.
- •9. Роль методів контролю для розв’язання екопроблем.
- •10. Складові навколишнього середовища. Природні об’єкти, класифікація, особливості, розвиток природи
- •11. Електрохімічні методи контролю за станом довкілля. Різновиди та їх використання.
- •12. Форми знаходження хімічних інгредієнтів у навколишньому середовищі.
- •14.Характеристика хімічного складу та динаміки змін складу атмосфери та атмосферних опадів.
- •15.Хімічний склад та властивості об'єктів довкілля,що впливають на способи їх контролю.
- •16. Хімічні інгредієнти – консервативні та неконсервативні, природні та антропогенні, токсичні та нетоксичні.
- •17.Використання хімічних методів для аналізу онс .Коротка характеристика аналітичних можливостей гравіметрії та титреметрії.
- •18. Підготовка проб до аналізу (Пробопідготовка). Методи розділення та концентрування.
- •19. Атомно-емісійна спектрометрія в контролі за елементним складом онс.Спектрографічні,спектрометричні,аес-ізп методи та полум'яна фотометрія.
- •20. Перевірка правильності результатів контролю та статистична обробка даних. Стандартні зразки об’єктів довкілля.
- •21.Атомно-абсорбційна спектроскопія. Апаратне оформлення, аналітичні можливості використання та метрологічні характеристики.
- •22. Автоматизація хімічних методів контролю. Індикаторні (експрес) методи контролю , індикаторні трубки. Папірці. Апаратура можливості використання.
- •24. Електрохімічні методи контролю за станом довкілля. Різновиди та їх використання.
- •25.Потенціометрія (іонометрія), як експрес метод контролю за станом природних об’єктів. Можливості, використання, характеристики.
- •26. Види проб та техніка їх відбору. Зберігання, консервація,транспортування проб.
- •27. Газова хроматографія в контролі обєктів нпс. Обладнання нерухомі та рухомі фази.
- •28. Люмінесцентні методи контролю нпс. Використання, можливості, характеристики.
- •29. Хроматограма,її параметри. Методи кількісного та якісного хроматогрофічного аналізу.
- •30.Хроматографічні методи контролю за станом онс,принцип хроматографії,класифікація.
- •31. Вольтамперометричні методи контролю онс. Полярографія та інверсійна вольтамперометрія. Можливості, використання, характеристики.
- •32.Спектрофотометрія,фотометрія,колориметрія в аналізі онс.Можливості,характеристики.
- •33.Детектори рідинної хроматографії. Аналітичні можливості, використання та можливі характеристики.
- •34.Рідинна колонкова хроматографія низького тиску як метод розділення та пробо підготовки.
- •35. Методи визначення іонного складу вод та ґрунтів.
- •36.Високоефективна рідинна хроматографія,особливості методу,апаратура,сорбенти. Нормально-фазовий та зворотно-фазовий варіанти.
- •37.Методи визначення хск та бск5
- •38.Хромато-мас-спектрометрія при вирішенні проблем ідентифікації речовин та контролю за вмістом суперекотоксикантів в об'єктах довкілля.
- •39.Вплив різних факторів на ефективність розділення методом газової хроматографії. Використання,можливості та характеристики методу.
- •40.Автоматизовані системи контролю за станом навколишнього середовища.
- •41. Методи контролю за вмістом різних форм Нітрогену в од
- •42.Тонкошарова хроматографія.Сорбенти для тшх. Обладнання, аналітичні можливості,використання та метрологічні характеристики.
- •43.Підготовка проб до аналізу (Пробопідготовка)
- •44.Методи визначення радіонуклідів в об'єктах довкілля.
- •45.Консервація,зберігання,транспортування проб.
- •46.Методи визначення синтетичних поверхнево-активних речовин.
- •47.Методи контролю вмісту важких металів в об'єктах довкілля.
- •48.Методи визначення пестицидів у грунтах,водах та рослинах.
36.Високоефективна рідинна хроматографія,особливості методу,апаратура,сорбенти. Нормально-фазовий та зворотно-фазовий варіанти.
Високоефективна рідинна хроматографія (ВЕРХ) – найбільш ефективний метод аналізу органічних зразків складної будови. Процес аналізу проби відбувається у два етапи – розділення проби на складові компоненти та детекція і вимірювання кожного компоненту.
Розділення відбувається за рахунок спеціальної хроматографічної колонки, яка являє собою трубку, заповнену сорбентом. При проведенні аналізу через хроматографічну колонку подають рідину (елюент) певного складу з постійною швидкістю. В цей потік додається точно виміряна доза проби. Компоненти проби, завдяки різній спорідненості до сорбенту колонки, рухаються по ній з різною швидкістю і досягають детектору в різні проміжки часу.
Таким чином, хроматографічна колонка відповідає за селективність і ефективність розділення компонентів. Підбираючи різні типи колонок можна керувати ступенем розділення речовин, які аналізуються. Ідентифікація сполук здійснюється по часу їх утримання. Кількісне визначення кожного з компонентів розраховують, виходячи з величини аналітичного сигналу, виміряного за допомогою детектора, який під’єднується до виходу хроматографічної колонки.
Метод ВЕРХ використовується в санітарно-гігієнічних дослідженнях, екології, медицині, фармації, нафтохімії, криміналістиці, для контролю якості та сертифікації продукції.
Як спосіб аналізу, ВЕРХ входить до складу групи методів, яка, зважаючи на складність досліджуваних об'єктів, включає попереднє розділення початкової складної суміші на відносно прості. Отримані прості суміші аналізуються потім звичайними фізико-хімічними методами або спеціальними методами, створеними для хроматографії. Принцип рідинної хроматографії полягає в розділенні компонентів сумішей, засновуючись на відмінності в рівноважному розподілі їх між двома фазами, що не змішуються, одна з яких нерухома, а інша рухома. Суміші нерівно розподіляються між двома фазами завдяки своїх полярності, розміру або іншим властивостям. Відмітною особливістю ВЕРХ є використання високого тиску і дрібнозернистих сорбентів (зазвичай 3-5 мкм, часто до 1,8 мкм). Це дозволяє розділяти складні суміші речовин швидко і повно (середній час аналізу від 3 до 30 хвилин).
Колонка для ВЕРХ являє собою стальну трубку діаметром 5-25 мм наповнену нерухомою фазою (напр. модифікованим силікагелем) й закриту з обох боків перехідниками, що дозволяють підключати її до вхідної та вихідної ліній. Колонки розраховують на тиск порядку 150 атм. Характеристики колонок
Довжина: типовим є діапазон 100–250 мм
Внутрішній діаметр: від 1мм(аналітичні) до 20-30 мм (препаративні)
Падіння тиску: залежить від умов використання (потік, розчинник), типово 40-60 атм.
Число теоретичних тарілок
Час проходу чистого розчинника (пропорційний вільному об'єму колонки поділеному на потік)
Хімічні властивості фази (здатність утримувати речовини). Широко застосовують так звані «С18» (аналіз невеликих огранічних сполук) та «С8» (менш ліпофільні, кращі для розділення біомолекул).