- •1.Вимоги до методів контролю навколишнього середовища та їх метрологічні характеристики.
- •2. Вплив антропогенних факторів на розвиток природи.
- •3. Загальні показники стану природних об’єктів та критерії забруднення. Інтегральні та індивідуальні показники якості.
- •4. Класифікація методів контролю навколишнього середовища, коротка характеристика.
- •8.Проблеми та перспективи розвитку методів контролю об'єктів навколишнього середовища.
- •9. Роль методів контролю для розв’язання екопроблем.
- •10. Складові навколишнього середовища. Природні об’єкти, класифікація, особливості, розвиток природи
- •11. Електрохімічні методи контролю за станом довкілля. Різновиди та їх використання.
- •12. Форми знаходження хімічних інгредієнтів у навколишньому середовищі.
- •14.Характеристика хімічного складу та динаміки змін складу атмосфери та атмосферних опадів.
- •15.Хімічний склад та властивості об'єктів довкілля,що впливають на способи їх контролю.
- •16. Хімічні інгредієнти – консервативні та неконсервативні, природні та антропогенні, токсичні та нетоксичні.
- •17.Використання хімічних методів для аналізу онс .Коротка характеристика аналітичних можливостей гравіметрії та титреметрії.
- •18. Підготовка проб до аналізу (Пробопідготовка). Методи розділення та концентрування.
- •19. Атомно-емісійна спектрометрія в контролі за елементним складом онс.Спектрографічні,спектрометричні,аес-ізп методи та полум'яна фотометрія.
- •20. Перевірка правильності результатів контролю та статистична обробка даних. Стандартні зразки об’єктів довкілля.
- •21.Атомно-абсорбційна спектроскопія. Апаратне оформлення, аналітичні можливості використання та метрологічні характеристики.
- •22. Автоматизація хімічних методів контролю. Індикаторні (експрес) методи контролю , індикаторні трубки. Папірці. Апаратура можливості використання.
- •24. Електрохімічні методи контролю за станом довкілля. Різновиди та їх використання.
- •25.Потенціометрія (іонометрія), як експрес метод контролю за станом природних об’єктів. Можливості, використання, характеристики.
- •26. Види проб та техніка їх відбору. Зберігання, консервація,транспортування проб.
- •27. Газова хроматографія в контролі обєктів нпс. Обладнання нерухомі та рухомі фази.
- •28. Люмінесцентні методи контролю нпс. Використання, можливості, характеристики.
- •29. Хроматограма,її параметри. Методи кількісного та якісного хроматогрофічного аналізу.
- •30.Хроматографічні методи контролю за станом онс,принцип хроматографії,класифікація.
- •31. Вольтамперометричні методи контролю онс. Полярографія та інверсійна вольтамперометрія. Можливості, використання, характеристики.
- •32.Спектрофотометрія,фотометрія,колориметрія в аналізі онс.Можливості,характеристики.
- •33.Детектори рідинної хроматографії. Аналітичні можливості, використання та можливі характеристики.
- •34.Рідинна колонкова хроматографія низького тиску як метод розділення та пробо підготовки.
- •35. Методи визначення іонного складу вод та ґрунтів.
- •36.Високоефективна рідинна хроматографія,особливості методу,апаратура,сорбенти. Нормально-фазовий та зворотно-фазовий варіанти.
- •37.Методи визначення хск та бск5
- •38.Хромато-мас-спектрометрія при вирішенні проблем ідентифікації речовин та контролю за вмістом суперекотоксикантів в об'єктах довкілля.
- •39.Вплив різних факторів на ефективність розділення методом газової хроматографії. Використання,можливості та характеристики методу.
- •40.Автоматизовані системи контролю за станом навколишнього середовища.
- •41. Методи контролю за вмістом різних форм Нітрогену в од
- •42.Тонкошарова хроматографія.Сорбенти для тшх. Обладнання, аналітичні можливості,використання та метрологічні характеристики.
- •43.Підготовка проб до аналізу (Пробопідготовка)
- •44.Методи визначення радіонуклідів в об'єктах довкілля.
- •45.Консервація,зберігання,транспортування проб.
- •46.Методи визначення синтетичних поверхнево-активних речовин.
- •47.Методи контролю вмісту важких металів в об'єктах довкілля.
- •48.Методи визначення пестицидів у грунтах,водах та рослинах.
16. Хімічні інгредієнти – консервативні та неконсервативні, природні та антропогенні, токсичні та нетоксичні.
Хімічний склад об’єктів природного середовища – це сукупність хімічних інгредієнтів (іонів,молекул та їх агрегатів),які містяться в грунтах, природних водах і в повітрі у твердому,розчиненому та газуватому станах.
За походженням ці інгредієнти можна поділити на дві основні групи –природні та антропогенні. Наприклад ,інертні гази в повітрі,гумусові речовини в поверхневих водах суші або алюмосилікати в грунтах мають природне походження. Для таких речовин характерним є певний якісний склад та певні інтервали концентрацій(вмісту),які властиві для даного природного об’єкта.
Хімічні інгредієнти антропогенного походження потрапляють у природне середовище з стічними водами промислових підприємств ,сільськогосподарських комплексів ,з комунально-побутовими стоками та з викидами газів і аерозолей у повітряні басейн.
З точки зору методології аналізу важливим є розподіл хімічних інгредієнтів природного середовища на консервативні та неконсервативні.
Консервативними є інгредієнти ,концентрація(вміст)яких у відібраній для аналізу пробі не змінюються протягом тривалого часу. До цієї групи належать в основному іони лужних та лужно-земельних металів ,деякі неорганічні аніони(хлорид ,сульфат ,фторид ) та малореакційноздатні гази ,зокрема такі,як азот ,оксид вуглецю,інертні гази тощо.
Неконсервативними є інгредієнти,концентрації(вміст) яких вобєкті аналізу може значно змінюватися внаслідок протікання фізичних ,хімічних та біологічних процесів. Більшість інгредієнтів, особливо природних вод, входять саме до цієї групи.
З екологічної точки зору надзвичайно важливим є те,що хімічні інгредієнти у природному середовищі можуть бути токсичними або нетоксичними .
Токсичними називаються такі інгредієнти, які при перевищенні певної ГДК спричиняють загибель живих істот або пригнічують їхню життєдіяльність. Для багатьох токсикантів ,якими здебільшого є інгредієнти антропогенного походження (сполуки ртуті,кадмію,свинцю,нітрати,продукти органічного синтезу,нафтопродукти),встановлені дві норми ГДК-санітарно-гігієнічні та рибогосподарські для природних вод.
Нетоксичними є інгредієнти,які необхідні для розвитку живих організмів або не впливають на їхню життєдіяльність у певних межах концентрацій(вмісту),характерних для даного природного бєкта.Такимиє,наприклад,іоникалію,натрію,кальцію,магнію,гідрокарбонат-іони, кисень, діоксид вуглецю,силікакти у водах та грунтах ,білки і т.д.
Консервативні – вміст яких у пробі не змінюється часом. Неконсерв – вміст у пробі змінюється внаслідок протікання хім. фіз. реакцій. Та біологічних процесів. Критерієм визначення класу токсичності пестицидів є величина DL50 в екології якщо менше 50мг/кг то це перший клас токсичності або сильнодіючі отруйні речовини. Від 50-200мг/кг це другий клас або високо отруйні речовини. 200-1000мг/кг це третій клас речовини середньої токсичності, помірна отруйність 1000+ мало отруйні. Ця класифікація за ступенем токсичності направлена в першу чергу на захист теплокровних організмів.