Густина деяких речовин

Речовина	, кг/м3	Речовина	, кг/м3
Алюміній	2700	Натрій	970
Вольфрам	19100	Нікол	8900
Графіт	1600	Олово	7400
Залізо (сталь)	7800	Платина	2150
Бензен	880	Свинець	11300
Вода	1000	Срібло	10500
Гліцерин	1260	Титан	4500
Золото	19300	Уран	19000
Кадмій	8650	Цинк	7000
Кобальт	9800	Ртуть	13600
Лід	916	Спирт етиловий	790
Мідь	8900	Діетиловий етер	720
Молібден	10200

Додаток 4

Густина деяких газів (н.У.)

Газ	, кг/м3	Газ	, кг/м3
Азот	1,25	Кисень	1,43
Аміак	0,77	Метан	0,72
Водень	0,09	Повітря	1,293
Карбон (ІV) оксид	1,98	Хлор	3,21

Додаток 5

Співвідношення між позасистемними одиницями

Величина	Одиниця
	Позначення	Назва	Еквівалент СІ
Довжина	мк	мікрон	10–6 м
Маса	т	тонна	103 кг
	г	грам	10–3 кг
	а.о.	атомна одиниця	10–27 кг
Об’єм	л мл	літр мілілітр	10–3 м3 10–6 м3
Температура	оС	градус Цельсія	Т = t + 273,15
Тиск	атм	атмосфера	1,0133105 Па
Час	год хв	година хвилина	3600 с 60 с

Пояснювальна записка

Деталізована програма курсу

"ФІЗИЧНА ХІМІЯ "

для спеціальності – 7070301 (“хімія”)

хімічного факультету УжНУ

Програму розробив проф. Гомонай В.І.

I. Пояснювальна записка

Робоча програма складена на основі програми курсу "Фізична хімія", розробленої в Київському національному університеті ім.Тараса Шевченка (Нормативні курси хімічних дисциплін для студентів і викладачів хімічного факультету / Упор. Проф. Яцимирський В.К. – К.: ВПЦ “Київський університет”, 1995. –153 с.).

Мета курсу – дати студентам хімічних факультетів університетів основні уявлення про досягнення вітчизняної фізичної хімії, можливість застосування набутих знань на практиці. Сучасна форма викладання фізичної хімії для студентів хімічних спеціальностей на порозі третього тисячоліття вимагає певного перегляду.

Це пов'язано, в першу чергу, з переорієнтацією системи вищої освіти на рівень магістра, що потребує вдосконалення теоретичної підготовки з таких фундаментальних дисціплін, як фізика, хімія, математика. Не викликає сумніву доцільність такого підходу до фізичної хімії як базової науки спеціальностей хімічного профілю. Високий рівень знань з цього предмету забезпечує майбутньому фахівцю можливість найкращого засвоєння наступних дисціплін професійного спрямування та кваліфіковано вирішувати питання, пов'язані зі швидко зростаючим прогресом теоретичних досліджень, синтезом нових сполук і розширенням можливостей їх застосування, потребами новітніх технологій хімічних виробництв тощо.

Студент повинен знати:

• основні закони і математичні вирази, якими описуються закони термодинаміки, фотохімії, електрохімії тощо;

• в межах яких умов та як їх можна застосувати;

• проводити розрахунки та робити логічні висновки;

• орієнтуватись у літературі по цій дисципліні .

Студент повинен уміти:

• оцінювати напрямки хімічних процесів та можливість їх здійснення при певних умовах;

• володіти методикою і технікою хімічного експерименту;

• володіти математичним апаратом для розрахунків констант швидкостей реакцій, констант рівноваги, хімічних потенціалів тощо;

• користуватись довідниковою літературою, даними з інтернету для побудови різних моделей і схем хімічних процесів;

• пояснювати різноманітні явища і процеси в природі, промисловості, виходячи із фізико-хімічних законів;

• оцінювати ефективність тих чи інших фізико-хімічних методів для вирішення практичних проблем.

Місце в навчальному процесі – один з фундаментальних курсів, який формує спеціалістів - хіміків. Підготовка студентів природничих факультетів в цілому, хіміків і фізиків, фармацевтів і лікарів, біологів й інженерів та навіть педагогів з основ фізичної хімії є однією з найважливіших проблем і невід'ємною частиною забезпечення їх професійного рівня, вміння швидкої адаптації до бурхливого розвитку техніки і новітних технологій.