Хід виконання роботи

Для виконання роботи в пробірках готують 6 буферних розчинів (див. табл. 1):

В градуйовані пробірки насипають по 0,110^–3кг сухого порошку желатини, точно відзначають об’єм сухої речовини в пробірках. Потім в кожну з пробірок вливають 5 мл одного з приготовлених розчинів з відповідним значенням рН. Через годину замірюють об’єм набухлої желатини. Ступінь набухання розраховують за формулою:

.

Таблиця 1

Склад розчинів	Номери пробірок
	1	2	3	4	5	6
0,1 н. СН3СООН, 10-6м3	9	7	5	3	1	–
0,1 н. СН3СООNa, 10-6м3	1	3	5	7	9	–
Н2О дист., 10-6м3	–	–	–	–	–	10
Значення рН	3,8	4,4	4,7	5,0	5,6	7

Дані експерименту записують у табл. 2.

Таблиця 2

Склад розчину	Номери пробірок
	1	2	3	4	5	6
рН буферного р-ну	3,8	4,4	4,7	5,0	5,6	7,0
Об’єм желатини до набухання, Vo, 10-6м3
Об’єм набухлої желатини, V, 10-6м3
Ступінь набухання, W,%

Хі. Біогенні елементи

s-Елементи та їх сполуки

З s-елементів до біометалів відносяться натрій, калій, магній та каль- цій. Їх йони входять у склад буферних систем організму, забезпечують необхідний осмотичний тиск, беруть участь в утворенні мембранних по- тенціалів, у передачі нервових імпульсів (Na⁺, K⁺), структуроутворенні (Мg²⁺, Ca²⁺). Такі s-елементи, як берилій, барій, мають дуже токсичні властивості. Знання фізико-хімічних основ s-елементів та їх сполук має важливе значення в діагностиці, профілактиці та лікуванні хвороб, виз- ваних надлишком або недостачею s-елементів в організмі.

1. Аналітичні реакції на йони s-елементів

Визначення йона Na⁺ по кольору полум’я

Очищену промиванням у концентрованому розчині соляної кислоти і прокалюванням на безкольоровому вогні горілки платинову (або ніхро- мову) проволоку обмокують у розчині хлориду натрію, а потім вносять у безкольоровий вогонь горілки. Спостерігається забарвлення вогню в жов- тий колір.

Забарвлення вогню, тобто здатність атомів збуджуватись і випускати кванти світла визначеної довжини хвилі при прокалюванні солей міне- ральних речовин на вогні, використовується в методі полум’яної фотометрії для визначення йонів натрія в плазмі крові, еритроцитах, сечі та тканинах.

Визначення йонів K⁺ по кольору полум’я

Краплю розчину солі калію вносять на кінчику платинової дротини (попередньо дротину очистити концентрованою соляною кислотою та про- калити) у безкольорове полум’я спиртівки та спостерігають зміну забарв- лення полум’я у фіолетовий колір. Так визначають наявність йонів калію в біологічних рідинах та тканинах. Ефект забарвлення полум’я використо- вується в методі фотометрії.

Визначення хлор-йонів Cl– в питних водах за методом Фольгарда

В питних водах йони хлору знаходяться у вигляді солей: NaCl, KCl, CaCl₂, MgCl₂.

Аргентометричний метод дає позитивні результати, якщо у воді знаходиться не більше 2–3 г хлор-йона в 1 мл.

Для визначення вмісту хлор-йона в питній воді переносять піпеткою в колбу для титрування 10 мл досліджуваної води, додають 10 мл титро-ваного розчину нітрату аргентуму, 1 мл насиченого розчину ферумамо- нійних галунів та титрують розчином NH₄CSN до появи рожевого забарв- лення, титрування повторюють 2–3 рази.

Вміст хлор-йона розраховують за формулою:

де (Cl^–) – масова концентрація хлор-йона, мг/л;

M(Cl^–) – молярна маса йонів хлору, мг/моль;

(H₂O) – об’єм досліджуваної води, л;

с(AgNO₃) – молярна концентрація розчину AgNO₃, моль/л;

с(NH₄CNS) – молярна концентрація розчину NH₄CNS, моль/л;

( AgNO₃) – об’єм титрованого розчину AgNO₃, л;

( NH₄CNS) – об’єм титрованого розчину NH₄CNS, л.