МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

УЖГОРОДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Методичний посібник для самостійної роботи по вивченню методик маніпуляцій, які необхідно засвоїти студенту з офтальмології ужгород 2000

доц Фальбуш О.О.

доц. Бора К.В.

Автори:

Відповідальний за випуск:

проф. Симодейко А.А.

Рецензенти:

проф. Кішко М.М.

проф. Ковальчук І.О.

Ухвалено Вченою радою медичного факультету

протокол №

ПЕРЕЛІК МАНІПУЛЯЦІЙ, ЯКІ НЕОБХІДНО ЗАСВОЇТИ СТУДЕНТУ

1. ДОСЛІДЖЕННЯ ЦЕНТРАЛЬНОГО ЗОРУ. СУБ"ЄКТИВНІ І ОБ`ЄК­ТИВНІ МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ГОСТРОТИ ЗОРУ.

2. ВИЗНАЧЕННЯ КОЛЬОРОВІДЧУТТЯ.

3. ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕРИФЕРИЧНОГО ЗОРУ. КОНТРОЛЬНИЙ МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ПОЛЯ ЗОРУ. ПЕРИМЕТРІЯ. КАМПІМЕТРІЯ.

4. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ БІНОКУЛЯРНОГО ЗОРУ.

5. ВИЗНАЧЕННЯ ВЕЛИЧИНИ КУТА КОСООКОСТІ ЗА МЕТОДОМ ГІРШБЕРГА.

6. СУБ'ЄКТИВНИЙ МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ РЕФРАКЦІЇ.

7. ОБ'ЄКТИВНІ МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ РЕФРАКЦІЇ.

8. ВИЗНАЧЕННЯ ДИСТАНЦІЇ МІЖ ЗІНИЦЯМИ.

9. ВИЗНАЧЕННЯ ВИДА І СИЛИ ОПТИЧНОГО СКЛА МЕТОДОМ НЕЙТРАЛІЗАЦІЇ.

10. ПІДБІР І ВИПИСКА РЕЦЕПТІВ НА КОРИГУЮЧІ ОКУЛЯРИ.

11. ЕКЗОФТАЛЬМОМЕТРІЯ.ВИЗНАЧЕННЯ ПОЛОЖЕННЯ ОЧНОГО ЯБЛУКА В ОРБІТІ.

12. МЕТОДИ ЗОВНІШНЬОГО ОГЛЯДУ ДОДАТКОВОГО АПАРАТУ ОКА. МЕТОДИКА ВИВЕРТАННЯ НИЖНЬОЇ І ВЕРХНЬОЇ ПОВІКИ У ДОРОСЛИХ І ДІТЕЙ.

13. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СЛЬОЗНИХ ШЛЯХІВ: проба з надавлюванням НА ЗОНУ СЛЬОЗНОГО МІШКА, КОЛЛАРГОЛОВА ПРОБА, ПРОМИВАННЯ СЛЬОЗНИХ ШЛЯХІВ.

14. ТЕХНІКА ВЗЯТТЯ МАЗКА І ПОСІВА З КОН'ЮНКТИВИАЛЬНОЇ ПОРОЖНИНИ.

15. ТЕХНІКА ІНСТИЛЯЦІЇ ОЧНИХ КРАПЕЛЬ.

16. ЗАКладування мазі, очної лікувальної плівки (ОЛП).

17. МАСАЖ ПОВІК І ЗМАЩУВАННЯ КРАЇВ ПОВІК БРИЛЛІАНТОВИМ ЗЕЛЕНИМ.

18. ПЕРИВАЗАЛЬНА БЛОКАДА.

19. ЗВОРОТНЯ ОФТАЛЬМОСКОПІЯ.

20 . ПРЯМА ОФТАЛЬМОСКОПІЯ.

21. ВИЗНАЧЕННЯ ЧУТЛИВОСТІ РОГОВОЇ ОБОЛОНКИ. АЛЬГЕЗІМЕТ­РІЯ.

22. МЕТОД БОКОВОГО (ФОКАЛЬНОГО) ОСВІТЛЕННЯ (ПРОСТИЙ І КОМБІНОВАНИЙ, З БІНОКУЛЯРНОЮ ЛУПОЮ).

23. БІОМІКРОСКОПІЯ

24. МЕТОДИКА ТЕРМОКОАГУЛЯЦІЇ ГНІЙНОЇ ВИРАЗКИ РОГІВКИ.

25. ДОСЛІДЖЕННЯ ВНУТРІШНІХ СЕРЕДОВИЩ ОКА В СВІТЛІ, ЩО ПРОХОДИТЬ.

26. МЕТОДИКА ПАЛЬПАТОРНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВНУТРІШНЬОЧ­НОГО ТИСКУ.

27. МЕТОДИКА ТОНОМЕТРІЇ, ПО МАКЛАКОВУ.

28. МЕТОД ЕЛАСТОТОНОМЕТРІЇ ПО ФІЛАТОВУ-КАЛЬФА.

29. МЕТОДИКА ГОНІОСКОПІЇ ПО ВУРГАФТУ.

30. МЕТОДИКА ВИЯВЛЕННЯ ВНУТРІШНЬООЧНОГО СТОРОННЬОГО ТІЛА НА ЛІКАРНЯНІЙ ДІЛЯНЦІ І ЙОГО РЕНТГЕНЛОКАЛІЗАЦІЯ МЕТОДОМ КОМБЕРГА-БАЛТІНА.

31. ВИДАЛЕННЯ СТОРОННЬОГО ТІЛА РОГІВКИ Й КОНЮНКТИВИ.

32. ТЕХНІКА НАКЛАДАННЯ МОНОКУЛЯРНОЇ І БІНОКУЛЯРНОЇ ПОВЯЗКИ.

33. .РЕАКЦІЇ ЗІНИЦЬ НА СВІТЛО, АКОМОДАЦІЮ І КОНВЕРГЕНЦІЮ

34. МЕТОДИКА ЗАСТОСУВАННЯ П’ЯВОК НА СКРОНІ.

1. Дослідження центрального зору

Дослідження центрального зору проводиться визначенням гостроти

зору суб’єктивним і об’єктивним методом.

СУБ"ЄКТИВНІ МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ГОСТРОТИ ЗОРУ

Суб"єктивні методи дослідження гостроти зору базуються на пред"явленні обстежуваним тест-об"єктів (оптотипів) у вигляді таблиць в спеціальному освітлювачі (апарат Рота, найпростіший та найдешевший ) або застосуванням проекційних пристроїв різних фірм ( у нас – "Лорнет", "проектор іспитових знаків" ).

Найчастіше користуються таблицями Шевальова, Дашевського, Головіна-Сівцева для дорослих і Орлової для дітей, які містять 12 рядів знаків (букв і оптотипів Ландольта – кільця з розривом) різного розміру. Таблиці дають змогу з відстані 5м визначити гостроту зору від 0,1 (верхній ряд) до 2,0 (нижній ряд), що записуеться так:

OD 0,1

VIS ––––– = ––––––

OS 2,0

При дослідженні з іншої відстані ( наприклад, більш близької, якщо хворий з 5м. не розпізнає знаків верхнього ряду ) гострота зору визначається по формулі Снеллена :

d

VIS= –––––

D

де VIS – гострота зору, d – найбільша відстань, з якої пацієнт розрізняє знаки; D – відстань, з якої деталі знаку видні під кутом зору 1´ (норма відома з таблиці).

Таблиці розміщені в освітлювальному апараті з електричною лампою 60 ВТ ( апарат Рота ).

Освітленність таблиць 700 лк. Освітлювач або спеціальний проектор закріплюють на стіні таким чином, щоби нижній ряд знаходився на відстані 120 см від підлоги.

Під час обстеження паціент сидить спиною до природнього джерела світла, тримає голову прямо, повіки обох очей відкриті. Спочатку визначають гостроту зору правого ока. Недосліджуване око прикривають непрозорим щитком білого кольору. На протязі 2-3 секунд показують указкою знак на таблиці і просять досліджуваного назвати його. При цьому в перших 6 рядках не допускається помилок, в 7-8 допускається одна помилка, нижче –2 помилки, але така гострота зору рахуеться неповною.

Для визначення гостроти зору меньше 0,1 користуються оптотипами Поляка, або показують на темному фоні пальці руки або білі полоски на чорному квадратному екрані. Якщо d=0,5м, то

0.5

VIS= ^____ = 0.01

50

При d<0.5м – vis= рахунок паличок або пальців біля обличчя, або vis= рух руки біля обличчя.

При відсутності форменного зору визначають світловідчуття і світлопроекцію. Для цього хворий закриває недосліджуване око долонею, а перед другим оком показують світловий “зайчик” офтальмоскопічним дзеркалом або фонариком зі всіх боків. Якщо паціент чітко визначає напрям джерела світла, то vis зазначають vis= 1/∞ pr. l. с. (proectio lucis certa) - правильна світлопроекція або vis= 1/∞ pr. l.inc. (proectio lucis incerta) - неправильна світлопроекція, якщо неправильно визначає напрям джерела світла. Якщо обстежуваний не відчуває світло, око абсолютно сліпе: vis = 0 (нуль).

Для визначення гостроти зору у дітей дошкільного віку користуються таблицями з картинками (у нас – таблиця Орлової, Дашевського). Доцільно перед обстеженням підвести дитину до таблиці і попросити назвати зображені предмети, щоб вона зрозуміла, що від неї будуть вимагати. Іноді можна пропонувати, замість відповіді на питання про малюнки, щоб дитина показувала їх пальцем на такій самій таблиці, яку вона тримає в руках ( пропозиція акад. Н.О. Пучковської ).