15. Техніка інстиляції очних крапель

Двома пальцями правої руки беруть пипетку, опускають кінчик її до флакону з ліками і поступово зжимаючи та розжимаючи резиновий ковпачок, набирають рідину. Одночасно вказівним пальцем лівої руки з покладеним під нього вологим тампоном легко відтягують нижню повіку. При цьому хворому пропонують дивитися догори, дещо закинувши голову. Нажимаючи на кінчик піпетки, в нижнє склепіння кон'юнктивального мішка впускають 1-2 краплі ліків, не торкаючись вій і повік хворого кінцем піпетки. Залишки крапель видаляють ватним тампоном.

Можно закапувати в верхнє кон’юнктивальне склепіння. При цьому лІвою рукою утримується верхня повіка, а хворий дивиться донизу.

Зручніше використання індивідуальних флакончиків з пластиковим наконечником.

16. Закладування мазі, очної лікувальної плівки (олп)

Стерильною скляною паличкою (краще її плоским вінцем) набирають трохи мазі – об'єм в розмірі горошини. Лівою рукою відтягують нижню повіку хворого (пропонуючи йому дивитися вгору), закладують за повіку лопаточку з маззю і опускаючи верхню повіку, плавно виймають її. Після закладування мазі корисно провести легкий масаж повік ватним тампоном, для того, щоби мазь краще розподілилася в кон'юнктивальному мішку. При наявності ерозії, виразці та інших змінах рогівки масаж протипоказаний.

Таким же чином закладують мазь з тюбика, а також очну лікувальну плівку, яку утримують пінцетом. Основою плівки є полімерна сполука, яка у разі змочування сльозою перетворюється в гель. Таким чином у кон’юнктивальному мішку створюється депо ліків, що сприяє тривалому надходженню їх до тканин ока.

17. Масаж повік та Змащування країв повік брилліантовим зеленим

Краї обох повік наближають до їх співдотику за допомогою великих пальців обох рук і легко надавлюючи, рухають повіки в горизонтальному напрямі, щоби вони дотикалися слизовими оболочками. Масаж можна провести за допомогою плоского кінця скляної палички, підвівши її під повіку і масуючи кожну окремо. Вміст мейбомієвих залоз видаляють вологим тампоном. Краї повік слід протерти спиртом (обезжирити), потім змазати спиртовим розчином бриліантової зелені. Для цього фитильок з стерильної вати накручують на кінець скляної палички, металевий зонд або сірник, змочують необхідною лікарською речовиною і трохи віджимають залишки рідини. Великим і вказівним пальцями лівої руки відтягують дещо донизу (нижню) або доверху (верхню) повіку, таким чином, щоби оголився реберний край. В праву руку беруть паличку і обережно змащують край повіки по корням вій, де відкриваються виводні протоки залоз.

18. Перивазальна блокада

На 1 см вище і на 1 см вперед від “козелка” пальпаторно визначають стовбур поверхневої скроневої артерії; паралельно їй вводять шпріцом 4-5мл 0,5% розчину новокаїну.

Можна першим етапом ввести голку над поверхневою скроневою артерією і отримати пульсацію голки. Потім приєднати шприц і зробити ін’єкцію.

19. Зворотня офтальмоскопія

Офтальмоскопія – це дослідження очного дна, за допомогою зворотньої та прямої методик.

Джерело світла розташовується зліва і позаду пацієнта.

Для дослідження очного дна методом зворотньої офтальмо­скопії лікар сідає на відстані 40-50 см від хворого, бере в праву руку офтальмоскопічне дзеркало, в ліву–лупу (звичайно +13,0Дптр), направляючи відображений дзеркалом пучок променів в зіницю досліджуваного ока, розглядає його через отвір офтальмоскопу.

При відсутності перешкод на шляху проходження світлового пучка зіниця "загорається" червоним світлом. Після досягнення рівномірного світіння зіниці ( червоний "рефлекс" ) дослідник встановлює перед оком паціента лупу, впираючись пальцем в його лоб і поступово віддаляючи від ока на відстань 7-8 см. При цьому отвір дзеркала, центр лупи і зіниця досліджуваного ока повинні знаходитися на одній прямій лінії. Потім необхідно акомодувати до фронтальної площини, яка розташована на 5-8 см від лупи, між нею і своїм оком дослідник бачить як би висяче в повітрі уявне, обернене і збільшене (в 4-6 разів) зображення очного дна.

Використовуючи бінокулярний офтальмоскоп Сцепенса, можна побачити очне дно двома очима.

Починати дослідження очного дна необхідно з огляду диску зорового нерва. Оскільки диск лежить трохи досередини від центра, то , щоб побачити його , досліджуваному необхідно злегка повернути очне яблуко : при дослідженні правого ока він повинен дивитися вліво, приблизно на ширину долоні мимо правого вуха лікаря, при дослідженні лівого ока – на мочку лівого вуха лікаря. Ділянку жовтої плями можна побачити, якщо запропонувати хворому дивитися прямо, на брову лікаря.

Після огляду диску зорового нерва і ділянки жовтої плями хворому пропонують дивитися в різні сторони, оглядаючи при цьому периферію очного дна.