1. Черевний стовбур, truncus

coeliacus.

Черевний стовбур, truncus coeliacus,

відходить у верхньому відділі

черевної аорти на рівні XII грудно-

го хребця. Він представляє собою

товстий, але короткий (1-2 см) ар-

теріальний стовбур, який ділиться

на три гілки (цей поділ називали

tripus Halleri, триніг Галлера), ліву

шлункову, загальну печінкову і се-

лезінкову артерії (рис. 99).

Ліва шлункова артерія, а. gastrica

sinistra, йде вліво і вгору, в

напрямку до вхідної частини шлунка. Потім повертає вниз і розташовується на малій кривині шлунка.

Тягнучись по цій кривині впра-

во, артерія анастомозує з правою

шлунковою артерією. Крім гілок до шлунка, ліва шлункова артерія віддає гг. oesophageales до черевної частини стравоходу.

Загальна печінкова артерія, а.

hepatica communis, від місця свого

початку йде вправо уздовж верх-

нього краю головки підшлункової

залози і ділиться на три гілки:

• а. hepatica ргоргіа, власна пе-

чінкова артерія, проходить в lig.

hepatoduodenale до воріт печін-

ки, де ділиться на праву (r. dexter)

і ліву (r. sinister) гілки. Крім

того, від неї відходить жовчно-

міхурова артерія, а. cystica, яка

постачає кров'ю жовчний міхур;

• а. gastrica dextra, права шлунко-

ва артерія, йде до малої кривини

шлунка, де анастомозує з одной-

менною лівою артерією. Права

шлункова артерія може відходи-

ти від власної печінкової артерії;

• а. gastroduodenalis, шлунко-

во-дванадцятипалокишкова ар-

терія, прямує вниз позаду два-

надцятипалої кишки і ділиться

на дві гілки:

а) а. pancreaticoduodenalis supe-

гіог, верхня підшлунково-дванад-

цятипалокишкова артерія, йде

вниз, даючи гілки до дванадця-

типалої кишки і головки під-

шлункової залози;

б) а. gastroomentalis dextra, права

шлунково-чепцева артерія, пря-

мує вліво до великої кривини

шлунка, проходить уздовж неї і віддає гілки до шлунка і вели-

кого чепця. Вона анастомозує з

однойменною лівою артерією (із

селезінкової артерії).

Селезінкова артерія, а. lienalis,

є найбільшою гілкою черевно-

го стовбура. Звиваючись, артерія

тягнеться вліво вздовж верхнього

краю підшлункової залози до воріт

селезінки, де ділиться на декілька

гілок (гг. lienales), що входять у се-

лезінку. Крім того, селезінкова ар-

терія віддає такі гілки:

гг. pancreatici, гілки підшлунко-

вої залози, йдуть вниз до тіла і

хвоста підшлункової залози;

а. gastroomentalis sinistra, ліва

шлунково-чепцева артерія, про-

ходить в lig. gastrolienale до ве-

ликої кривини шлунка, прямує

вправо і анастомозує з одной-

менною правою артерією;

аа. gastricae breves, короткі

шлункові артерії, їх є декіль-

ка, вони через lig. gastrolienale

йдуть у ділянку дна шлунка.

2. Верхня брижова артерія,

a. mesenterica superior.

Топографія. Верхня брижова

артерія — досить велика гілка че-

ревної аорти, яка відходить від неї

на 1 см нижче від черевного стов-

бура на рівні першого попереково-

го хребця. Вона йде вниз і вперед,

розташовуючись позаду головки

підшлункової залози. Вийшовши

з-під залози, артерія лягає на пе-

редню поверхню горизонтальної

частини дванадцятипалої кишки

і проникає у брижу тонкої кишки,

де й розгалужується (рис. 100). До

її гілок належать:

Нижня підгилунково-дванадця-

типалокишкова артерія, а. рапсге-

aticoduodenalis inferior, йде вгору

між головкою підшлункової залози і дванадцятипалою кишкою, де анастомозує з однойменною верхньоюартерією. Вона постачає кров'ю головку підшлункової залози і дванадцятипалу кишку.

Кишкові артерії (12-15) відходять від лівого краю верхньої брижо-

вої артерії і тягнуться рямолінійно

вліво до порожньої і клубової ки-

шок (аа. jejunales et аа. ileales). Ди-

хотомічно розгалужуючись, киш-

кові артерії з'єднуються декілько-

ма рядами дугоподібних анасто-

мозів, які називаються аркадами.

У порожньої кишки утворюються

три ряди аркад, у клубової — два.

Від останнього ряду анастомозів

тягнуться численні паралельні су-

дини, які розділяються і кільце-

подібно охоплюють тонку кишку.

Клубово-ободовокишкова ар-

терія, а. ileocolica, починається

від правого боку верхньої брижовоїартерії і йде косо вниз та вправо до клубово-сліпокишкового кута, де розпадається на гілки. Ці гілки анастомозують з кишковими артеріями і гілками правої ободової артерії.

Від аркад, утворених анастомо-

зами, відходять артерії до сліпої

кишки (аа. caecales anterior et posterior), ервоподібного відростка

(a. appendicularis), кінцевого відді-

лу клубової кишки (rr. ileales).

Права ободовокишкова артерія,

а. colica dextra, відходить від пра-

вого боку верхньої брижової артерії

і прямує поперечно до висхідної

ободової кишки, де ділиться на висхідну і низхідну гілки. Низхіднагілка анастомозує з клубово-обо-довокишковою, а висхідна із серед-

ньою ободовокишковою артерією,

угворюючи аркади.

Середня ободовокишкова арте-

рія, а. colica media, відходить вище

від правої ободової артерії (іноді

спільним з нею стовбуром) і йде

вгору до поперечної ободової киш-

ки, розташовуючись у її брижі. Білякраю кишки артерія ділиться направу та ліву гілки, які, утворивши аркади, анастомозують з правою і лівою ободовокишковими артеріями.