V. Poplitea. Остання піднімається

вгору і входить в canalis adductorius,

де венозний стовбур має назву

стегнової вени.

Стегнова вена, v. femoralis, ле-

жить у стегновому трикутнику ме-

діально від однойменної артерії.

Пройшовши через судинну лакуну,

вона безпосередньо продовжуєть-

ся у зовнішню клубову вену. Най-

більшою притокою стегнової вени

є глибока стегнова вена,\. profunda

femoris.

Глибокі вени широко анастомо-

зують між собою і з поверхневими

венами. Як у поверхневих, так і в

глибоких венах нижньої кінцівки є

численні клапани.

КАВА-КАВАЛЬНІ

АНАСТОМОЗИ

Кава-кавальні анастомози з'єд-

нують притоки верхньої і нижньої

порожнистих вен. Найбільше зна-

чення мають ті з них, що розташо-

вані в ділянках задньої та передньої

стінок живота.

Хребтові сплетення (plexus venosi

vertebrales internl et externi)

представлені широко анастомозу-

ючими венами, які розташовані уз-

довж всього хребтового стовпа.

В крижовому і поперековому

відділах хребта відтік крові з хреб-

тових сплетень відбувається в сис-

тему нижньої порожнистої вени

(через w . lumbales et vv. sacrales).

В грудному і шийному відділах в

систему верхньої порожнистої вени

(через vv. vertebrales, v. azygos et

v. hemiazygos).

Непарна і півнепарна вени, які

несуть кров у верхню порожнисту

вену, представляють собою знач-

ний кава-кавальний анастомоз, бо

корені цих вен (vv. lumbales ascendens)

з'єднані з поперековими

венами, що впадають у нижню по-

рожнисту вену.

На передній черевній стінці

анастомозують верхня і нижня над-

черевні вени. Верхня несе кров у

v. thoracica interna і потім — в сис-

тему верхньої порожнистої вени.

Нижня йде вниз і впадає у зовніш-

ню клубову вену (із системи ниж-

ньої порожнистої вени).

Крім того, у передній черевній

стінці анастомозують підшкірні

вени, з яких V. thoracoepigastrica

прямує вгору і впадає у пахвову ве-

ну, а v. epigastrica superficialis пря-

мує вниз і впадає у стегнову вену.

ПОРТО-КАВАЛЬНІ

АНАСТОМОЗИ

Порто-кавальні анастомози

з'єднують систему ворітної вени

з притоками верхньої та нижньої

порожнистих вен (рис. 115). Най-

більш значними з них є:

В ділянці стравоходу і шлунка,

w. oesophageales, анастомозують

з v. gastrica sinistra. Перші несуть

кров у v. azygos et v. hemiazygos,

а друга впадає у ворітну вену.

В ділянці прямої кишки, V.

rectalis superior, анастомозує із

середньою і нижньою прямокишко-

вими венами. Перша впадає в ниж-

ню брижову вену (система ворітної

вени), а друга — у внутрішню клу-

бову (система нижньої порожнис-

тої вени).

Уздовж круглої зв'язки печін-

ки проходять vv. paraumbilicales,

в ділянці воріт печінки вони впа-

дають у ворітну вену, а в ділянці

пупка анастомозують з венами пе-

редньої черевної стінки, які впада-

ють в системи верхньої та нижньої

порожнистих вен.

ШИЙНЕ СПЛЕТЕННЯ, PLEXUS

CERVICALIS (С,- C1V)

Шийне сплетення утворюєть-

ся передніми гілками чотирьох

верхніх шийних нервів (С, — CIV).

Воно розташоване на шиї попере-

ду поперечних відростків шийних

хребців на глибоких м'язах шиї,

під груднинно-ключично-соскопо-

дібним м'язом (Рис. 36). Із сплетен-

ня виходять шкірні, м'язові та змі-

шані гілки.

Шкірні гілки виходять з-під

груднинно-ключично-соскоподіб-

ного м'яза посередині його заднього

краю:

• n. occipitalis minor, малий поти-

личний нерв, піднімається вгору

та іннервує шкіру потиличної ді-

лянки;

• n. auricularis magnus, великий

вушний нерв, йде вгору та вперед

по груднинно-ключично-соско-

подібному м'язу і, досягнувши

вушної раковини, іннервує її

шкіру, а також шкіру зовнішньо-

го слухового ходу;

• n. transversus colli, шийний по-

перечний нерв, проходить у по-

перечному напрямку і розгалу-

жується в шкірі передньої та біч-

ної ділянок шиї;

• nn. supraclaviculares, надклю-

чичні нерви, спускаються вниз,

проходять в бічному трикутнику

шиї і, перетинаючи ключицю, ін-

нервують шкіру грудей та плеча

(над дельтоподібним м'язом).

Шийна петля, ansa cervicalis,

належить до рухових гілок. Вона

утворюється внаслідок з'єднання

верхнього і нижнього корінців.

Верхній корінець відходить від

під'язикового нерва і являє собою

волокна О,, які приєднуються до

нього, проходячи частину відстані

в його складі. Нижній корінець

відходить від шийного сплетення

(С„ — Сш) і з'єднується з верхнім,

утворюючи петлю. Вона розташо-

вана ззовні від внутрішньої ярем-

ної вени, під груднинно-ключично-

соскоподібним м'язом. Від пет-

лі відходять декілька гілок, які

іннервують підпід'язикові м'язи

(шш. sternohyoideus, sternothyreoideus,

thyrohyoideus, omohyoideus).

М'язові гілки шийного сплетен-

ня, гт. musculares, іннервують гли-

бокі м'язи шиї — mm. longus colli,

longus capitis, шш. scaleni, перед-

ній і бічний прямі м'язи голови —

mm. recti capitis anterior et lateralis,

а також m. levator scapulae.

Діафрагмовий нерв, n. phrenicus,

змішаний, найбільший нерв ший-

ного сплетення. Він прямує вниз,

розташовуючись на передньому

драбинчастому м'язі, ш. scalenus

anterior. Правий діафрагмовий

нерв проходить у грудну порожни-

ну між підключичною артерією і

однойменною веною, лежить попе-

реду кореня легені між плеврою і

осердям. Лівий діафрагмовий нерв

спускається в грудну порожнину

позаду підключичної вени, пара-

лельно до підключичної артерії, перетинає спереду дугу аорти, йде

по бічній стінці осердя косо вперед

і вліво, досягаючи діафрагми. Роз-

галужуючись у діафрагмі, обидва

нерви забезпечують її руховими

гілками (СИ[ — Cv).

Крім рухових волокон, діафраг-

мовий нерв має і чутливі волок-

на. Вони йдуть до плеври і осердя

(r. pericardiacus). Чутливі діафраг-

мово-черевні гілки, rr. phrenicoabdominales,

пронизують діафрагму

і іннервують пристінкову очере-

вину, що її покриває. Гілки право-

го діафрагмового нерва проходять

транзитом через черевне сплетен-

ня і прямують до печінки, вони

іннервують очеревину і фіброзну

капсулу печінки

ПЛЕЧОВЕ СПЛЕТЕННЯ,

PLEXUS BRACHIALIS

(Су - C v m - Th,)

Плечове сплетення утворюєть-

ся передніми гілками чотирьох

нижніх шийних нервів (Cv — С у ш ) і

більшою частиною передньої гілки

першого грудного (ТЦ) нерва.

Топографія. Плечове сплетен-

ня має надключичну і підключичну

частини (Рис. 38).

1) Надключична частина, pars

supraclavicularis, розташована на

шиї між переднім і середнім дра-

бинчастими м'язами у вигляді трь-

ох великих стовбурів — верхньо-

го (truncus superior), середнього

(truncus medius) і нижнього (truncus

inferior).

2) Підключична частина, pars

infraclavicularis, спускається в па-

хвову ямку, де стовбури переплі-

таються і формують три пучки, які

оточують пахвову артерію:

fasciculus lateralis, бічний

пучок, лежить латерально від ар-

терії;

fasciculus medialis, присере-

дній пучок, розташований медіаль-

но від артерії;

fasciculus posterior, задній

пучок, лежить позаду артерії.

Гілки надключичної частини

З цієї частини виходять короткі

гілки плечового сплетення, які роз-

галужуються в ділянці плечового

пояса:

• n. dorsalis scapulae, дорсальний

нерв лопатки, йде назад до ш.

levator scapulae et mm. rhomboidei;

• n. thoracicus longus, довгий груд-

ний нерв, йде вниз по передньому

зубчастому м'язу, який іннервує;

• n. suprascapularis, надлопатко-

вий нерв, проходить через виріз-

ку лопатки в надостьову і підос-

тьову ямки, іннервуючи одной- менні м'язи, а також капсулу

плечового суглоба;

• n. subclavius, підключичний нерв,

йде до однойменного м'яза;

• пп. pectorales lateralis et medialis,

грудні нерви (бічний та при-

середній), іннервують великий та

малий грудні м'язи;

• n. subscapularis, підлопатковий

нерв, іннервує однойменний м'яз

та ш. teres major;

• n. thoracodorsalis, грудо-спинний

нерв, проходить уздовж бічного

краю лопатки і іннервує ш. latissimus

dorsi;

• n. axillaris, пахвовий нерв, най-

більший із коротких гілок спле-

тення. Виходить із заднього

пучка, йде назад через foramen

quadrilaterum, огинає хірургічну

шийку плечової кістки і прони-

кає на задню поверхню плеча, де іннервує дельтоподібний м'яз, ш.

deltoideus, та малий круглий м'яз,

m. teres тіпог. Крім того, він від-

дає гілки до капсули плечового

суглоба і шкіри верхнього відді-

лу задньо-бічної поверхні плеча.

Підключична частина

З підключичної частини від

трьох пучків відходять довгі гілки,

які розгалужуються в ділянці віль-

ної верхньої кінцівки:

• n. musculocutaneus, м'язово-

шкірний нерв, виходить з бічно-

го пучка, пронизує т. согасо-

brachialis і розташовується між

двоголовим м'язом плеча, т. Бі-

сере brachii, і плечовим м'язом,

т. brachialis. Він віддає гілки до

всіх м'язів передньої групи плеча

(шт. biceps brachii, brachialis,

coracobrachialis). Його шкірна

гілка — бічний шкірний нерв перед-

пліччя (n. cutaneus antebrachii

lateralis) виходить з-під бічного

краю двоголового м'яза плеча,

пронизує фасцію і розгалужуєть-

ся в шкірі передньо-бічної ділян-

ки передпліччя (Рис. 39);

• n. cutaneus brachii medialis, при-

середній шкірний нерв плеча, тон-

кий, виходить з присереднього

пучка і розгалужується в шкірі

присередньої поверхні плеча;

• n. cutaneus antebrachii medialis,

присередній шкірний нерв перед-

пліччя, виходить з присередньо-

го пучка, пронизує фасцію плеча

і продовжується на передпліччя,

де іннервує шкіру його передньо-

присередньої сторони.

Три інші ДОВГІ нерви плечового

сплетення — серединний, ліктьовий

і променевий є основними нервами

верхньої кінцівки.

Серединний нерв,

n. medianus

Топографія. Серединний нерв

починається двома корінцями з

присереднього та бічного пучків

плечового сплетення. На плечі

нерв лежить у sulcus bicipitalis

medialis, у спільному судинно-

нервовому пучку. На передпліч-

чя він проходить через ліктьову

ямку, пронизує m. pronator teres

і лягає між поверхневим та гли-

боким м'язами-згиначами пальців,

В нижньому відділі передпліччя нервпроходить по sulcus medianus і через канал зап'ястка, canalis сагрі, проникає на долоню. Тут, під долонним апоневрозом, серединний нерв ділиться на три кінцеві гілки — nn. digitales palmares communes

(спільні долонні пальцеві

нерви), які в свою чергу віддають

сім власних долонних пальцевих не-

рвів, nn. digitales palmares proprii. Вони прямують до обох сторін І,