Inferior, проходить поряд

з однойменною артерією, її притоки

відповідають гілкам цієї артерії. Доних належать верхня прямокишковавена (у. rectalis superior), сигмоподібні вени (w. sigmoideae) і ліва ободовокишкова вена (v. соїіса

sinistra). Нижня брижова вена піднімається вгору, проходить позаду

підшлункової залози і впадає або в селезінкову, або у верхню брижовувену. Вона збирає кров з верхньої частини прямої кишки сигмоподібної і низхідної ободової кишок.

Селезінкова вена, v. lienalis, ви-

ходить з воріт селезінки і йде вправо,

розташовуючись позаду підшлун-

кової залози. В ділянці головки за-

лози вона з'єднується з верхньою

брижовою веною. Селезінкова вена має такі притоки: підшлунковозалозові вени (w. pancreaticae), короткі

шлункові вени (vv. gastricae breves) і ліву шлунково-чепцеву вену(v. gastroepiploica sinistra). Таким чином, селезінкова вена збирає кров із селезінки, підшлункової залози і шлунка.

Притоки основного стовбу-

ра. До основного стовбура воріт-

ної вени впадають: права шлункова(v. gastrica dextra), ліва шлункова(v. gastrica sinistra), міхурова (v.cystica), передворотарна (v. prepylorica),

а також припупкові (vv.paraumbilicales) вени. Припупкові вени — невеликі

судини, які йдуть у товщі круглої

зв'язки печінки. В ділянці пупка

вони анастомозують з верхніми і

нижніми надчеревними венами, а

також з підшкірними венами (v.

thoracoepigastrica і w . epigastricae

superficiales), формуючи порто-ка-

вальні анастомози. Якщо протікан-

ня крові по внутрішньопечінкових

гілках ворітної вени утруднене, то

припупкові вени розширюються і

відводять частину крові з ворітної

вени у вени передньої стінки живо-

та, а звідти у верхню та нижню по-

рожнисті вени.

ВЕНИ НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ

Вени нижньої кінцівки поділя-

ються на поверхневі і глибокі. По-

верхневі вени розташовуються під

шкірою, зовні від власної фасції.

Глибокі вени подвійні і супровод-

жують артерії.

Поверхневі вени формують ве-

лику і малу підшкірні вени, які по-

чинаються з тильної і підошвової

венозних сіток стопи:

• V. saphena magna, велика під-

шкірна вена, починається з ме-

діального відділу тильної веноз-

ної дуги стопи, проходить по

медіальній поверхні гомілки і

стегна (рис. 114). У верхній тре-

тині стегна вона переходить на

його передню поверхню і в ді-

лянці hiatus saphenus впадає у

стегнову вену. На всьому протязі

вена має численні притоки, які

анастомозують між собою, з при-

токами малої підшкірної вени і з

глибокими венами нижньої кін-

цівки. В ділянці hiatus saphenus

у велику підшкірну вену впа-

дають зовнішні соромітні вени

(w. pudendae externae), поверх-

нева огинальна вена клубової кіс-

тки (v. circumflexa ilium superficialis),

поверхнева надчеревна

вена (v. epigastrica superficialis).

Ці вени можуть впадати безпосе-

редньо у стегнову вену;

V. Saphena parva, мала підшкір-

на вена, починається на лате-

ральному боці стопи, проходить

позаду латеральної кісточки і

тягнеться по задній поверхні го-

мілки між головками литкового м'яза. В ділянці підколінної ямки

вона пронизує фасцію і відкри-

вається у підколінну вену. Мала

підшкірна вена має численні при-

токи, які широко анастомозують

з великою підшкірною веною та

з глибокими венами гомілки.

Глибокі вени супроводжують

відповідні артерії (по дві вени на

кожну артерію). Таким чином, є

дві передні великогомілкові вени

(vv. tibiales anteriores), дві задні

великогомілкові вени (w. tibiales

posteriores) і т.д. У верхньому

відділі гомілки передні і задні ве-

ликогомілкові вени зливаються й

утворюють одну підколінну вену,