Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Документ.rtf
Скачиваний:
67
Добавлен:
02.03.2016
Размер:
176.78 Кб
Скачать

ОЦІНКА ГІГІЄНІЧНОГО СТАНУ ПОРОЖНИНИ РОТА І ТКАНИН ПАРОДОНТУ. КАРТА ВООЗ.

Гігієнічні індекси

Оцінка гігієнічного стану порожнини рота здійснюється методами, які в літературі отримали найменування індексів. Всього описано більше 80 індексів. Всі вони в тому або іншому ступені відображають динаміку мікрофлори порожнини рота і стан тканин пародонту.

Для виявлення зубного нальоту, зубного каменя і оцінки гігієни порожнини рота, а також ефективності гігієнічних заходів поверхні досліджуваних зубів фарбують розчинами Льоголя, метиленового синього, фуксина і ін., а потім обчислюють спеціальні індекси, що відображають, кількість і якість зубних відкладень.

Для оцінки гігієнічного стану ротової порожнини користуються індексами, які умовно можна поділити на 4 групи: 1-ша — (індекси, що оцінюють площу зубного нальоту; 2-га — (індекси, що оцінюють товщину зубного нальоту; 3-тя — (індекси, що оцінюють масу зубного нальоту; 4-та — (індекси, що оцінюють фізичні, хімічні, мікробіологічні параметри зубного нальоту.

ІНДЕКСНА СИСТЕМА ОЦІНКИ СТАНУ ТКАНИН ПАРОДОНТА

Для оцінки стану тканин пародонта серед клінічних методів у сучасній

пародонтології використовують різноманітні індекси. Індексна оцінка

дозволяє лаконічно і зручно відобразити статичний стан тканин пародонта в

кількісному вираженні. З їхньою допомогою можна одержати представлення про

поширеність, ступінь важкості, перебіг запально-деструктивного чи

дистрофічного процесу, оцінити ефективність проведеного лікування і якість

диспансерної роботи в конкретного хворого чи диспансерній групі.

Знаючи призначення індексів, лікар може вибрати ті з них, що відповідали би цілям його дослідження.

Існуючі пародонтальні індекси умовно поділяє на 4 групи в залежності від їхнього призначення.

I. Індекси гігієни порожнини рота:

а) для зубного нальоту;

б) для зубного каменю.

II. Індекси запалення в тканинах ясен:

а) для гінгівіту;

б) для пародонтиту.

III. Індекси деструкції кісти альвеолярного відростка.

IV. Комбіновані індекси.

У свою чергу, індекси для оцінки гігієнічного стану порожнини рота Л.О.

Хоменко та спiвавт. відносять до 4-х груп:

1- індекси, що оцінюють площу зубного нальоту;

2- індекси, що оцінюють товщину зубного нальоту;

3- індекси, що оцінюють масу зубного нальоту;

4- індекси, що оцінюють фізичні, хімічні, мікробіологічні параметри

зубного нальоту.

В Україні стоматологи користуються класифікаціями хвороб пародонта,

запропонованими XVI Пленумом Всесоюзного товариства стоматологів

в основі яких покладений нозологічний принцип.

Відповідно до цього ми в практичній діяльності керуємося власною

систематикою математичних методів оцінки стану тканин пародонта, що

задовольняє основним клінічним проявам патології (запалення, дистрофія,

деструкція):

I. Клінічні індекси

1.1. Індекси гігієни порожнини рота

1.1.1. Для зубного нальоту

1.1.2. Для зубного каменю

1.1.3. Комбіновані

1.2. Індекси запалення ясен

1.3. Індекси деструкції кісткової тканини

1.4. Комбіновані пародонтальні індекси

II. Епідеміологічні

проблема патології тканин пародонту дотепер зберігає свою актуальність у виді широкої поширеності захворювань серед населення й несприятливих наслідків для здоров'я.

Існуючі методи діагностики поразок пародонту, в основному, задовольняють практичним запитам стоматологів. Серед діагностичних прийомів в пародонтології значну роль відводять математичним методам оцінки стану тканин пародонту. Наступного дня запропоновано близько 100 різних індексів. У навчальній літературі дана характеристика деяким визнаним й часто застосовуваним методам математичної оцінки пародонтального статусу, однак більшості із них приділено належної уваги. Крім цього у окремих публікаціях пропонуються нові методики, що не знайшли відображення у книжках, виданих раніше.

Відсутність спеціальних навчальних посібників, що могли б систематизувати індекси по призначенню, чітко сформулювати показання до застосування, проілюструвати конкретні приклади їхнього застосування і обчислення, утрудняють у відомій мірі освоєння даного розділу пародонтології й широке впровадження індексної оцінки в практику.

ІНДЕКСНА СИСТЕМА ОЦІНКИ СТАНУ ТКАНИН ПАРОДОНТА

Для оцінки стану тканин пародонту серед клінічних методів у сучасній пародонтології використовують різноманітні індекси. Індексна оцінка дозволяє лаконічно й зручно відобразити статичний стан тканин пародонту в кількісному вираженні. З їхньою допомогою можна одержати представлення про поширеність, ступінь важкості, перебіг запально-деструктивного чи дистрофічного процесу, оцінити ефективність проведеного лікування й якість диспансерної роботи в конкретного хворого чи диспансерній групі.

Знаючи призначення індексів, лікар може вибрати тих із них, що відповідали бі цілям його дослідження.

Існуючі пародонтальні індекси Т.В. Нікітіна (1982) умовно поділяє на виборах 4 групи в залежності від їхнього призначення.

I. Індекси гігієни порожнини рота:

А) зубного нальоту;

Б) для зубного каменю.

II. Індекси запалення в тканинах ясни:

А) гінгівіту;

Б) для пародонтиту.

III. Індекси деструкції кісти альвеолярного відростка.

IV. Комбіновані індекси.

У свою чергу, індекси для оцінки гігієнічного стану порожнини рота Л.О. Хоменко та спiвавт. (1993) відносять до 4-х груп:

1- індекси, що оцінюють площу зубного нальоту;

2- індекси, що оцінюють товщину зубного нальоту;

3- індекси, що оцінюють масу зубного нальоту;

4- індекси, що оцінюють фізичні, хімічні, мікробіологічні параметри зубного нальоту.

У Україні стоматологи користуються класифікаціями хвороб пародонту, запропонованими XVI Пленумом Всесоюзного товариства стоматологів в основі які покладений нозологічний принцип.

Відповідно до цого ми в практичній діяльності керуємося власною систематикою математичних методів оцінки стану тканин пародонту, що задовольняє основним клінічним проявам патології (запалення, дистрофія, деструкція):

I. Клінічні індекси

1.1. Індекси гігієни порожнини рота

1.1.1. Для зубного нальоту

1.1.2. Для зубного каменю

1.1.3. Комбіновані

1.2. Індекси запалення ясний

1.3. Індекси деструкції кісткової тканини

1.4. Комбіновані пародонтальні індекси

II. Епідеміологічні

КЛІНІЧНІ ІНДЕКСИ

Це основна група із всіх індексів, що дозволяє клініцисту оцінити стан тканин пародонту із різних позицій: оцінка рівня гігієни порожнини рота, виразності запального процесу, ступеня тяжкості деструкції кісти. З їхньою допомогою лікар одержує загальне уявлення про характер перебігу захворювання, може планувати обсяг лікувальних втручань, оцінює ефективність проведеного лікування й диспансеризації.

До цієї групи відносяться індекси гігієни порожнини рота, індекси запалення ясний, деструкції кісткової тканини й комбіновані.

ІНДЕКСИ ГІГІЄНИ ПОРОЖНИНИ РОТА

Доля мікроорганізмів у розвитку запальних захворювань пародонту є загальновизнаним фактом. Численні дані літератури свідчать про ті, що зубний наліт є одним із важливих етіологічних й патогенетичних ланок даної патології

Тому індекси застосовуються для оцінки рівня гігієни порожнини рота й її контролю. Є невід'ємною частиною виховних заходів щодо прищеплювання гігієнічних навичок серед населення

Індекси гігієни порожнини рота для зубного нальоту

Гігієнічні індекси даної категорії служать для оцінки гігієни порожнини рота із позицій лише зубного нальоту.

КЛІНІЧНІ ІНДЕКСИ

Це основна група з всіх індексів, що дозволяє клініцисту оцінити стан

тканин пародонта з різних позицій: оцінка рівня гігієни порожнини рота,

виразності запального процесу, ступеня тяжкості деструкції кісти. З їхньою

допомогою лікар одержує загальне уявлення про характер перебігу

захворювання, може планувати обсяг лікувальних втручань, оцінює

ефективність проведеного лікування і диспансеризації.

До цієї групи відносяться індекси гігієни порожнини рота, індекси

запалення ясен, деструкції кісткової тканини і комбіновані.

C:\Users\User\Desktop\профілактика стоматологічних захворювань\3 курс\українська\Оцінка гігієнічного стану і тканин пародонту.Карта ВООЗ..files\image006.png

Індекси оцінки інтенсивності карієсу зубів в дітей віком

Поширеність карієсу висловлюють у відсотках. І тому кількість осіб, які мають знайдено ті чи інших проявів карієсу зубів (крім осередкової деминерализації), ділять на загальна кількість обстежених у цій групі і множать на 100.

А, щоб оцінити поширеність карієсу зубів у цьому чи іншому регіоні, або порівняти величину цього у різних регіонах, використовують такі оціночні критерії рівня поширеності серед 12-річних дітей:

Рівень інтенсивності

НИЗЬКИЙ - 0-30%

СЕРЕДНІЙ - 31 - 80%

ВИСОКИЙ - 81 - 100%

Для оцінки інтенсивності карієсу зубів використовують такі індекси:

а) інтенсивність карієсу тимчасових (молочних) зубів: індекс кп (із) — сума зубів, уражених нелікованим карієсом і пломбированих в однієї індивідуума; індек скп (n) — сума поверхонь, уражених нелікованим карієсом і пломбированних в однієї індивідуума. А, щоб розрахувати середню величину індексів кп(з) і кп(п) групи обстежуваних, слід визначити індекс в кожного обстеженого, скласти всю значення й отриману суму розділити кількості чоловік у групі.

б) інтенсивність карієсу постійних зубів:

індекс КПУ(з) — сума каріозних, пломбованих віддалених зубів в однієї індивідуума;

індекс КПУ (п) — сума всіх поверхонь зубів, у яких діагностований карієс чи пломба в однієї індивідуума. (Якщо зуб видалено, то цьому індексі вважає її за 5 поверхонь).

При визначенні даних індексів не враховують ранні форми карієсу зубів як білих хусток і пігментованих плям. А, щоб розрахувати середню величину індексів для групи, треба знайти суму індивідуальних індексів і поділити в кількість обстежених у цій групі.

в) оцінка інтенсивності карієсу зубів серед популяції. Порівняйте інтенсивності карієсу зубів між різними реґіонами або країнами використовують середні значення індексу КПУ.

http://t3.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcQ-TOiS-ekTwAGzO3dabHSAlsI3GSqRRHZg0z-W2aZHRtamUPEBSA

http://t1.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcSuuIksM79JpulNzwdRglLNFTGcmljf1j3tmHmfpXbYlspQb7pT

Індекс Федорова – Володкіної

Індекс Ю. А. Федорова і В. В. Володкіної (1971) визначають шляхом пофарбування губної поверхні нижніх шести фронтальних зубів розчинами, що містять йод (Шиллера— Писарєва та ін.).

Кількісну оцінку здійснюють за п'ятибальною системою:

5 балів — зафарбування всієї поверхні коронки зуба;

4 бали — зафарбування 3/4 поверхні;

З бали — зафарбування 1/2 поверхні;

2 бали — зафарбування 1/4 поверхні;

1 бал — відсутність зафарбування всіх зубів

C:\Users\User\Desktop\профілактика стоматологічних захворювань\3 курс\українська\Оцінка гігієнічного стану і тканин пародонту.Карта ВООЗ..files\image001.png

Значення індексу визначають за формулою:

ГІ=У/6,

де У — сума значень індексу.

Гігієнічний індекс оцінюють таким чином:

1,1-1,5 бала — добрий;

1,6-2,0 бала — задовільний;

2,1-2,5 бала — незадовільний;

2,6-3,4 бала — поганий;

3,5-5,0 балів — дуже поганий.

Якісну оцінку стану гігієни можна проводити за тією самою формулою, що й пофарбування, але з використанням трибальної системи:

З бали — інтенсивне зафарбування всієї поверхні зуба;

2 бали — слабке зафарбування;

1 бал — відсутність зафарбування.

Модифікація індекса Федорова — Володкіної.

Наявність зубного нальоту оцінюють на 16 зубах верхньої і нижньої щелеп. Суму балів, отриманих при дослідженні кожного зуба, ділять на кількість зубів (16).

Оцінка результатів

добра гігієна — 1,1—1,5 балів;

задовільна — 1,6—2,0 балів;

незадовільна — 2,1—2,5 балів;

погана — 2,6— 3,4 балів;

дуже погана — 3,5— 5,0 балів.

C:\Users\User\Desktop\профілактика стоматологічних захворювань\3 курс\русский\Оценка гигиенического состояния и тканей пародонта.Карта ВООЗ..files\image001.png

Індекс Green—Vermillion (1964)

Спрощений індекс гігієни ротової порожнини

Для визначення спрощеного індексу гігієни ротової порожнини фарбують вестибулярні поверхні 16, 11, 26, 31, і язикові поверхні 36 і 46 зубів розчином Шиллера—Писарєва або іншим йодовмісним розчином. На досліджуваних поверхнях спершу визначають зубний наліт — Debris-index (DI ), а потім зубний камінь — Calculus-index (СІ)

Критерії оцінки індексу Green—Vermillion

Бал

Зубний наліт (DI)

Зубний камінь (СІ)

0

відсутній

не виявлений

1

вкриває 1/3 поверхні коронки зуба

вкриває 1 /З коронки зуба

2

вкриває 2/3 поверхні зуба

над'ясенний камінь вкриває 2/3 коронки зуба, під'ясенний камінь у вигляді окремих конгломератів

3

вкриває більше ніж 2/3 поверхні зуба

над'ясенний камінь вкриває 2/3 коронки зуба і (або) під'ясенний зубний камінь вкриває пришийкову частину зуба

Формула для обчислення:

OHI-S = ∑ ЗН/n + ∑ ЗК/n

де ∑ — сума значень,ЗН—зубний наліт, ЗК—зубний камінь, n — кількість обстежених зубів (6).

Оціночні критерії гігієни по індексу Гріна — Вермільйона

Показник групового

Рівень

Рівень

індексу

індексу

гігієни

0—0,6

Низький

Добрий

0,7—1,6

Середній

Середній

1.7—2.5

Високий

Поганий

2,6

Дуже високий

Дуже поганий

Індекс Silness—Loe

Він враховує товщину зубної бляшки у пришийковій ділянці. При визначенні цього індексу зафарбування зубного нальоту не здійснюють. Його товщину визначають за допомогою зонда на чотирьох поверхнях зуба: вестибулярній, язиковій та обох контактних.

Обстежують 6 зубів: 14, 11, 26, 34, 31, 46.

Критерії оцінки:

О — наліт біля шийки зуба зондом не визначається;

1 — наліт візуально не помітний, але на кінчику зонда, якщо ним провести біля шийки зуба, видно грудочку нальоту;

2 — наліт визначається візуально;

3 — інтенсивне відкладання нальоту на поверхні зуба і в зубних проміжках.

C:\Users\User\Desktop\профілактика стоматологічних захворювань\3 курс\русский\Оценка гигиенического состояния и тканей пародонта.Карта ВООЗ..files\image005.gif

C:\Users\User\Desktop\профілактика стоматологічних захворювань\3 курс\українська\Оцінка гігієнічного стану і тканин пародонту.Карта ВООЗ..files\image004.jpg

Методика обчислення:

а) для одного зуба — додають значення індексу, отримані при обстеженні різних поверхонь одного зуба, і ділять на 4;

б) для групи зубів — індекс для окремих зубів (різців, великих та малих кутніх зубів) можна згрупувати з метою отримання гігієнічного індексу для різних груп зубів;

в) для окремої особи — додати значення індексу для зубів та поділити на кількість обстежених зубів.

Гігієнічний індекс Ramfjordа

Служить для визначення зубної бляшки на щічній, язиковій і контактних поверхнях шести зубів 14, 11, 26, 34, 31, 46. Для забарвлення використовується розчин бісмарку коричневого.

Оцінку проводять таким чином:

0- зубної бляшки немає;

1- зубна бляшка є на деяких , але не на всіх щічних, язикових і контактних поверхнях;

2- зубна бляшка на всіх апроксимальних, щічних і язикових поверхнях, але покриває не більше ? поверхні зуба;

3- зубна бляшка на всіх апроксимальних, щічних і язикових поверхнях і покриває більше ? поверхні зуба.

Індекс визначають шляхом поділу суми балів на кількість обстежуваних зубів.

Індекс зубного нальоту по Quigley і Hein

Індекс зубного нальоту по Quigley і Неіn використовують для оцінки об'єму зубного нальоту на коронкових поверхнях зубів, заздалегідь фарбуючи вестибулярні поверхні зубів Потім визначають площу забарвлених поверхонь. Для зафарбування нальоту застосовують харчові (еритрозин, метиленовий синій) або флюоресцентні барвники, які на нетривалий час відкладаються в нальоті. Еритрозин зафарбовує наліт, що свіжоутворився, в червоний колір. На зріліший наліт ефективно впливає метиленовий синій, надаючи йому синє забарвлення.

C:\Users\User\Desktop\профілактика стоматологічних захворювань\3 курс\українська\Оцінка гігієнічного стану і тканин пародонту.Карта ВООЗ..files\image007.gif

C:\Users\User\Desktop\профілактика стоматологічних захворювань\3 курс\українська\Оцінка гігієнічного стану і тканин пародонту.Карта ВООЗ..files\image006.png

Зубний наліт на апроксимальних поверхнях цей індекс відображає не повною мірою.=

У індексі по Quigley і Hein розрізняють шість значень:

- 0 ступінь, відсутність нальоту

- 1 ступінь одиничні ділянки нальоту

- 2 ступінь, чітко виражена лінія нальоту по ясенному краю

- 3 ступінь: наявність нальоту в пришийковій ділянці зуба

- 4 ступінь: наявність нальоту до межі середньої третини зуба

- 5 ступінь наявність нальоту до коронкової частини зуба

Спрощений індекс зубного нальоту на апроксимальних поверхнях (API) по Lange.

Після фарбування нальоту оцінюють його наявність (у формі відповіді « так / ні ») на апроксимальних поверхнях. Усунення нальоту на цих ділянках вимагає від пацієнта особливо ретельного проведення гігієнічних заходів. Тому, оцінюючи перебування зубного нальоту на апроксимальних поверхнях можна визначити рівень виконання пацієнтом гігієнічних заходів і, отже, ступінь його співпраці з лікарем, що лікує. Оцінку зубного нальоту на апроксимальних ділянках по індексу API проводять на оральних поверхнях першого і третього квадрантів і вестибулярних поверхнях другого і четвертого квадрантів.

Формула для розрахунку:

Сума позитивних результатів визначення зубного нальоту

АРI х 100

Сума визначень на апроксимальних ділянках

Значення індексу API оцінюють таким чином:

API<25% - оптимальний рівень гігієни порожнини рота;

API=25-39% - достатній рівень гігієни порожнини рота;

АРI=40-69% - задовільний гігієнічний стан порожнини рота;

АРI=70-100% - незадовільний гігієнічний стан порожнини рота.

Значення API менше 35% свідчить про активну участь в лікувальних заходах пацієнта.

Індекс швидкості утворення зубного нальоту (PFRI) по Axelsson

Індекс PFRI призначений для кількісної оцінки умов і чинників, що впливають на утворення зубного нальоту. Разом з використанням інших тестів застосування цього індексу дозволяє оцінити вірогідність виникнення карієсу у окремих осіб. Швидкість утворення зубного нальоту залежить від наступних чинників:

- загальної кількості мікроорганізмів в порожнині рота;

- складу мікрофлори порожнини рота;

- кількості і частоти прийому легкоферментованих вуглеводів;

- швидкості слиновиділення і стану слини;

- застосування фторвмісних карієсстатичних засобів;

- анатомічних особливостей поверхонь зубів, пломб і протезів.

Швидкість утворення зубного нальоту визначають на шести ділянках кожного зуба через 24 години після професійного чищення зубів. Наліт зафарбовують і виявляють на шести поверхнях зуба: мезіо-щічній, мезіо-язиковій , щічній, язиковій, дистально-щічній дистально-язиковій.

Формула для розрахунку:

Сума позитивних результатів визначення зубного нальоту

PFRI = Кількість зубів Х 6

У індексі PFRI розрізняють 5 ступенів:

PRFI<10% - 1 ступінь;

PRFI 11 -20% - 2 ступінь;

PRFI 21-30% - 3 ступінь;

PRFI 31-40% - 4 ступінь;

PRFI>40% - 5 ступінь.

Наявність 3, 4 і 5 ступеню вказує на підвищену вірогідність виникнення карієсу.

Разом з використанням PFRI, повну оцінку вірогідності виникнення карієсу здійснюють з урахуванням таких чинників:

- швидкості слиновиділення;

- кількості в слині streptococcus mutans і лактобацил;

- рівня гігієни порожнини рота;

- стану буферних властивостей слини;

- частоти вживання карієсогенних кондитерських виробів;

- кількості пломбованих каріозних порожнин

- поширеності і ступеня ураження карієсом поверхонь зубів.

Індекс для оцінки зубного нальоту у дітей раннього віку

(від прорізування тимчасових зубів до 3 років Е.М. Кузьміна, 2000 р.)

Індекс розроблений у зв'язку з необхідністю визначення зубного нальоту, який починає відкладатися відразу ж після прорізування тимчасових зубів.

Для оцінки кількості зубного нальоту у маленької дитини оглядають всі зуби, наявні в порожнині рота. Оцінку проводять візуально і / або за допомогою стоматологічного зонда.

Кількість нальоту необхідно визначати навіть у випадку, якщо в порожнині рота дитини присутні всього 2-3 зуби.

Коди і критерії оцінки:

- немає нальоту – 0 балів

- наліт присутній – 1 бал

Розрахунок індивідуального значення індексу здійснюють по формулі: Кількість зубів тих, що мають наліт

ЗН (зубний наліт) = Кількість зубів в порожнині рота

Приклад розрахунку індексу

У дитини в порожнині pота є всього 6 зубів: 52, 51, 61, 81, 71, 72

Наліт виявлений на 4 зубах: 51,61,71,81.

ГІ = 4:6 = 0,66

Інтерпретація індексу:

Величина індексу Рівень гігієни

0 добрий

0,1 -0,4 задовільний

0,5-1,0 поганий

Індекс ефективності гігієни порожнини рота (PHP) (Podsliadley, Haley, 1908)

Для кількісної оцінки зубного нальоту фарбують 6 зубів:

16, 26, 11, 31 - вестибулярні поверхні;

36. 46 - язикові поверхні

У разі відсутності індексного зуба обстежують сусідній, в межах однойменної групи зубів. Штучні коронки і частини фіксованих протезів обстежують так само, як і власні.

Поверхня кожного зуба умовно ділиться на 5 ділянок

C:\Users\User\Desktop\профілактика стоматологічних захворювань\3 курс\українська\Оцінка гігієнічного стану і тканин пародонту.Карта ВООЗ..files\image008.jpg

1- медіальна

2- дистальна

3- серединно-оклюзійна

4- центральна

5- серединно-пришийкова

Коди і критерії оцінки зубного нальоту

0 - відсутність фарбування

1 - виявлено фарбування

Розрахунок індексу

Визначають код кожного зуба шляхом складання кодів для кожної ділянки.

Приклад розрахунку коду для окремого зуба

На малюнку представлені приклади для розрахунку кодів зубного нальоту на

окремих зубах.

C:\Users\User\Desktop\профілактика стоматологічних захворювань\3 курс\українська\Оцінка гігієнічного стану і тканин пародонту.Карта ВООЗ..files\image010.jpg

А - фарбування виявлене на одній ділянці – дистальній.

Код нальоту рівний 1

В - фарбування виявлене на трьох ділянках -медіальній, дистальній і серединно-пришийковій.

Код нальоту рівний 1 + 1 + 1=3

С - фарбування виявлене на 4 ділянках - медіальній, дистальній, серединно-пришийковій і центральній.

Код нальоту рівний 1 + 1 + 1 + 1-4

Формула розрахунку;

сума кодів всіх зубів

РНР= — кількість обстежених зубів

Інтерпретація індексу:

Значення індексу Рівень гігієни

0 відмінний

0,1-0,6 добрий

0,7-1,6 задовільний

більше 1,7 незадовільний

Індекс Tureski

S.Tureski із співавт. (1970) запропонували гігієнічний індекс заснований на системі підрахунку Quigley-Hein, але зубний наліт при цьому виявляється на вестибулярних та язикових поверхнях усього зубного ряду.

Критерії оцінки:

— відсутність бляшки;

— окремі плями зубного нальоту виявляються на приясенній поверхні зуба;

— тонка безперервна смужка зубного нальоту (до 1 мм) на приясенній поверхні зуба;

— смужка зубного нальоту ширша за 1 мм, але вона покриває менше 1/3 коронки зуба;

— бляшка покриває більше 1/3, але менше 2/3 коронки зуба.

Індекс Амім

S.Arnim у 1963 р. запропонував індекс для вивчення гігієнічного стану порожнини рота, який з великою точністю визначає площу зубного нальоту, що вкриває вестибулярні поверхні зубів.

Для цього наліт на цих зубах фарбують еритрозином, потім забарвлені ділянки фотографують і друкують знімки із збільшенням у 4 рази. Контури відповідних зубів та забарвлених ділянок переводять на папір і обчислюють за допомогою планіметра відсотки поверхні, вкритої зубним нальотом.

Пародонтальні індекси

Проба Шиллєра-Пісарєва

В даний час більшість пацієнтів, які звернулися за стоматологічною допомогою, страждає різними формами захворювань пародонту.

Сучасні епідеміологічні дані свідчать не тільки про значну поширеність патології пародонту у дітей та дорослих, а й про вплив на частоту захворювання зубних відкладень, гігієни порожнини рота, неякісних протезів і пломб, зубощелепних деформацій, оклюзійної травми, порушення будови тканин передодня порожнини рота, особливостей ротового дихання; вживаних лікарських препаратів, перенесених і супутніх захворювань, екстремальних факторів що призводять до порушення компенсаторних механізмів природного імунітету.

Досвід, накопичений в останні роки, показує, що наростання патології органів і тканин порожнини рота зупинити лікувальними заходами неможливо. У зв'язку з цим необхідні розробка і широке впровадження в практику заходів з профілактики основних стоматологічних захворювань.

На сьогоднішній день доведено взаємозв'язок між станом пародонту і рівнем індивідуальної гігієни порожнини рота. М'який зубний наліт, накопичуючись в області шийок зубів і в міжзубних проміжках, сприяє запуску механізму деструкції всього пародонтального комплексу, починаючи із запалення ясен і руйнування зубоясенної прикріплення і закінчуючи важким деструктивним процесом у кістковій тканині альвеолярних відростків щелеп.

Незважаючи на численні публікації, присвячені гігієні порожнини рота, і наявність на сучасному ринку найрізноманітніших гігієнічних засобів, стан гігієни порожнини рота у переважної більшості населення залишається незадовільним.

З вищесказаного випливає необхідність профілактики стоматологічних захворювань загальновизнаною, тому всім пацієнтам, первинно звернулися в стоматологічну поліклініку, необхідно проводити мотивацію до виконання ретельної гігієни порожнини рота з використанням профілактичних засобів, обов'язково показувати якість догляду за порожниною рота, використовуючи фарбувальні розчини, розповісти про провідну роль мікробного фактора у виникненні та розвитку запальних захворювань пародонту.

При хронічному запаленні пародонта іноді його ознаки (гіперемія, набряк) є скритими. У таких випадках проводять пробу Шиллера - Пісарєва. Для цього ясна в ділянці нижніх фронтальних зубів за допомогою невеличкої ватної кульки змащують розчином , який містить йод. При наявності прихованого запалення в яснах значно збільшується кількість глікогену і тому розчин надає їм жовто- бурого забарвлення різної інтенсивності. При світло-жовтому забарвленні проба від’ємна, а при темно-бурому - позитивна.

C:\Users\User\Desktop\профілактика стоматологічних захворювань\3 курс\русский\Оценка гигиенического состояния и тканей пародонта.Карта ВООЗ..files\image015.jpg

C:\Users\User\Desktop\профілактика стоматологічних захворювань\3 курс\українська\Оцінка гігієнічного стану і тканин пародонту.Карта ВООЗ..files\image013.jpg

Для оцінки стану тканин пародонта необхідно:

1. Визначення гігієнічного стану порожнини рота.

2. Визначення інтенсивності іпоширеності запальної реакції.

3. Вимірювання глибини ПК і убутку клінічного прикріплення.

4. Визначення рухливості зубів.

5. Виявлення супраконтактов.

6. Визначення ексудату ПК.

Динаміка запального процесу в тканинах пародонту підрозділяється на чотири стадії (Page, Schroeder, 1976):

• початкова;

• раннє пошкодження;

• усталене запалення;

• розвивається процес.

Основною джерело кровоточивості ясен - численні новостворені капіляри в запалених тканинах, які оголюються під ділянки виразки епітелію. Оскільки стінки цих молодих капілярів дуже слабкі, легко проникні, то при тиску зондом або гладилкою або навіть під дією повітряного струменя з них виходить кров. Механізм поглиблення ПК полягає в наступному. Поглиблення ПК відбувається в силу апікальної проліферації з'єднувального епітелію уздовж цементу кореня з наступним відділенням ясна. Патогенні мікроорганізми проникають не тільки в глибину м'яких тканин, а й в кісткові лакуни.

На стадіях гінгівіту є можливість надійного повного видалення причинних мікроорганізмів, тобто гарантованого попередження прогресування запалення.

Проникнення ж мікроорганізмів углиб кісткових структур пародонта обмежує ефективність механічної обробки, що обумовлює складність лікування пародонтиту.

Крім того, формування пародонтальної кишені означає збільшення обсягу для заповнення мікробної бляшкою, а в міру поглиблення кишень - відповідно більше накопичення похідних.

Деструкція сприяє подальшому прогресуванню бактеріальної колонізації і агресії. Інтенсивність цих реакцій вельми варіабельна у різних індивідуумів і в різних ділянках порожнини рота, визначає реальний прогноз поразок пародонта. Якщо вона в достатній мірі обмежена, бактеріальна агресія буде подавлена і здоров'я пародонта збережено.

Визначення основного діагнозу ураження - це завдання, яке необхідно вирішити на першому етапі обстеження.

Для оцінки ступеня ураження тканин пародонта розроблено безліч індексів, з яких в клінічній практиці найбільш часто застосовують такі:

• Індекс РМА.

• Індекс кровоточивості Muhlleman.

• Пародонтальний індекс Russel.

• Індекс Sandler-Stahl.

• CPITN.

Індекс РМА (папілярно-маргінально-альвеолярний)

Індекс РМА (папілярно-маргінально-альвеолярний) запропонований Masser і модифікований Parmaу 1960 p. Використовується для оцінки запального процесу ясен.

Шкала оцінки індексу РМА:

1 бал — запалення ясенного сосочка (Р);

2 бали — запалення краю ясен (М);

3 бали — запалення альвеолярних ясен (А).

Індекс РМА обчислюють у відсотках за формулою:

індекс рма = (сума балів / 3* число зубів) *100

Сума балів визначається шляхом додавання всіх найвищих показників кожного зуба. Число зубів у віці до 6 років—20,6-11 років—24, 12-14 років — 28,15 років і старшому — ЗО.

Критерії оцінки:

до 20% — легкий ступінь тяжкості гінгівіту;

25-50% — середній ступінь тяжкості гінгівіту;

вище 51% — тяжкий ступінь тяжкості гінгівіт

C:\Users\User\Desktop\профілактика стоматологічних захворювань\3 курс\русский\Оценка гигиенического состояния и тканей пародонта.Карта ВООЗ..files\image015.jpg

Пародонтальний індекс (РІ)

C:\Users\User\Desktop\профілактика стоматологічних захворювань\3 курс\українська\Оцінка гігієнічного стану і тканин пародонту.Карта ВООЗ..files\image012.png

Пародонтальний індекс (РІ) запропонований Russel у 1956 p. і використовується для виявлення запально-деструктивних змін у пародонті. При його визначенні оцінюється стан пародонта навколо кожного зуба. При цьому беруть до уваги ступінь запалення, глибину ясенної кишені, рухомість зубів.

Критерії оцінки:

О — запалення відсутнє;

1 — легке запалення, яке не охоплює всі ясна навколо зуба;

2 — запалення охоплює всю поверхню ясен навколо зуба, але епітеліальне прикріплення не порушене (пародонтальної кишені немає);

4 — при вищезгаданих даних на рентгенограмі спостерігається резорбція кісткової тканини;

6 — запалення ясен, наявність пародонтальної кишені, зуб нерухомий;

8 — зуб рухомий, є пародонтальна кишеня (виражена деструкція усіх тканин пародонта).

Формула для обчислення:

РІ = сума балів усіх досліджених зубів / число досліджених зубів

Інтерпретація:

0,1 -1,0 — початкова стадія пародонтиту;

1,5 - 4,0 — середній ступінь тяжкості;

4,5 - 8,0 — тяжка стадія пародонтиту.

http://t0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcSJgCZyAXbxxink5reW8VdquPXDh6FnOOalFsE11r6YQeTAbXab

http://t3.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcT9Gi6IptRISaXTsKW9SGKNkbTBX1DlHKVOyjMIdlssPbqmW_7jaQ

Індекс (CPITN) (ВООЗ, 1989)

Для визначення необхідності лікування захворювань пародонта застосовують колірний індекс CPITN. Для оцінки цього індексу використовують три чинники:

1. Наявність чи відсутність кровоточивості ясен;

2. Наявність над - чи під'ясенного каменю;

3. Пародонтальні кишені — неглибокі (4-5 мм) і глибокі (6 мм і більше).

Для позначення відділів ротової порожнини використовують коди, прийняті Міжнародною організацією за стандартами:

01 — верхня щелепа;

02 — нижня щелепа.

03-08 — секстанти в ротовій порожнині в такому порядку:

секстант 03 — верхні праві премоляри і моляри;

секстант 04 — верхні ікла і різці;

секстант 05 — верхні ліві премоляри і моляри;

секстант 06 — нижні ліві премоляри і моляри;

секстант 07 — нижні ікла і різці;

секстант 08 — нижні праві премоляри і моляри.

Двозначними цифрами позначають певні зуби згідно із системою, прийнятою Міжнародною стоматологічною федерацією (МСФ). Перша цифра означає квадрант ротової порожнини, друга — зуб.

Тимчасові 55 54 53 52 51 61 62 63 64 65 Верхня

Постійні 18 17 16 15 14 13 12 11 21 22 23 24 25 26 27 28 щелепа

Постійні 48 47 46 45 44 43 42 41 31 32 33 34 35 36 37 38 Нижня

Тимчасові 85 84 83 82 81 71 72 73 74 75 щелепа

При позначенні зуба рекомендується назвати номер квадранта, а потім номер зуба. З метою дослідження ротову порожнину поділяють на 6 секстантів, які визначають зубами з кодовими номерами 18-14,13-23,24-28,38-34,33-43,44-48. Секстант оглядають тільки в тому разі, якщо в ньому є два і більше зубів і немає показань до їх видалення. Якщо у секстанті зберігся лише один зуб, його слід включити до складу попереднього секстанта. Для визначення індексних зубів у осіб віком до 19 років оглядають тільки 6 зубів: 16,11,26 і 36, 31, 46. Під час огляду дітей віком до 15 років реєстрацію кишень не виконують, тобто враховують лише кровоточивість ясен і наявність каменю. Якщо у секстанті, що його потрібно оглянути, немає жодного індексного зуба, заміною можуть слугувати окремі різці чи премоляри, які повністю прорізались. Зондування виконують біля різця і перших молярів (у осіб молодших 19 років).

C:\Users\User\Desktop\профілактика стоматологічних захворювань\3 курс\українська\Оцінка гігієнічного стану і тканин пародонту.Карта ВООЗ..files\image014.png

Індекс CPITN оцінюють за такими кодами:

0— ознаки запалення відсутні;

1— кровоточивість ясен після зондування;

2— наявність над- і під'ясенного зубного каменю;

3— патологічна кишеня глибиною 4...6 мм;

4— патологічна кишеня глибиною 6 мм та більше.

Формула для обчислення:

РІ = сума балів усіх досліджених зубів / число досліджених зубів

Інтерпретація:

0 – лікування не потрібне

1 – слід покращити гігієну

2 – потребує проведення курсу професійної гігієни

3 – показана місцева протизапальна терапія

4 – показане комплексне лікування

Вимірювання глибини пародонтальної кишені

Глибину пародонтальної кишені оцінюють з урахуванням віку і ступеня прорізування зубів. М.Ф. Данилевський і співавтори (1993) виділяють позакісткову пародонтальну кишеню (без деструкції кістки альвеоли) і кісткову (при значному руйнуванні кістки альвеоли). Наявність пародонтальних кишень, їх глибина і протяжність визначають характер перебігу захворювань пародонта. Глибину пародонтальної кишені вимірюють за допомогою каліброваної гладилки чи тупого зонда з нанесеними на них міліметровими поділками або спеціального інструмента — пародонтометра. Для цього інструмент уводять у патологічну кишеню до появи відчуття незначного упору.

Залежно від групи зубів здійснюють кілька вимірювань: у ділянці великих кутніх зубів — по два зі щічної та піднебінно- язикової поверхонь і по одному з дистальної та медіальної, в ділянці малих кутніх зубів, різців та ікол проводять 4 вимірювання —по одному на кожній поверхні. При вимірюванні глибини крім відстані від краю ясен до дна кишені вра­ховують також оголення поверхні кореня за рахунок ретракції ясен (відстань від емалево-цементної межі до верхівки ясенного сосочка).

C:\Users\User\Desktop\профілактика стоматологічних захворювань\3 курс\українська\Оцінка гігієнічного стану і тканин пародонту.Карта ВООЗ..files\image016.jpg

Комплексний пародонтальний індекс (КПІ)

Розроблений у ММСІ у 1987 р. Методика визначення: візуально за допомогою звичайного набору зуболікувальних інструментів визначають зубний камінь, кровоточивість зубо-ясенного жолобка, під'ясенний зубний камінь, пародонтальні кишені, патологічну рухомість зуба і при наявності ознаки, незалежно від її тяжкості (кількості), реєструють у цифровому вираженні для кожного обстежуваного зуба. При наявності кількох ознак реєструють таку, ще має більше цифрове значення.

Критерії оцінки:

0 - патологічні відхилення не виявляються;

1 - зубний наліт;

2 - кровоточивість;

3 - зубний камінь;

4 - пародонтальна кишеня;

5 - рухомість зуба.

Залежно від віку досліджують такі зуби:

у 3—4 роки 55, 51, 65, 75, 85

у 7- 14 років 16, 11, 26, 36, 46

понад 15 років - 17 (16), 11, 26 (27), 47 (46), 31, 36 (37)

Визначають КПІ індивідуальний і КПІ середній:

КПІ інд =сума ознак (кодів) кількість обстежених зубів

КПІ сер =сума КПІ індивідуальних кількість обстежених зубів

Критерії оцінки

0,1—1,0 — ризик захворювання;

1,1—2,0 — легкий ступінь захворювання;

2,1—3,5 — середній ступінь захворювання;

3,6—6,0 — тяжкий ступінь захворювання.

http://t0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcQbdsLN2j3mzg2JDB884ezNU_DW1Dn4esxpFjisaP-eHkrNKg65

Індекс гінгівіту (ІГ)

Запропонований у 1967 p. Silness-Loe, характеризує вираженість запального процесу ясен.

Досліджуються ясна з усіх сторін, оцінюються за 4-бальною системою:

— запалення відсутнє;

— легке запалення (невелика зміна забарвлення, відсутність кровоточивості при дотику);

— помірне запалення (гіперемія, набряк, можлива кровоточивість при дотику);

— тяжке запалення (виражена гіперемія, набряк, виразкування. Самовільні кровотечі

Суму ділять на 4 і знаходять індекс біля даного зуба. Цей індекс доцільно визначати біля моляря, премоляра і різця на кожній половині щелепи

Критерії оцінки

0,1 —1,0 — легкий гінгівіт;

1,1—2,0 — гінгівіт середньої тяжкості;

2,1—3,0 — тяжкий гінгівіт.

Індекс Ramfiord

Запропонований S.Ramfiord (1956). Оцінюють два показники: запалення ясен різного ступеня та глибину патологічних зубо-ясенних кишень.

Досліджується пародонт в області 16,21,24,36,41,44 зубів. Обстежують стан ясен та глибину пародонтальної кишені з усіх сторін обстежуваних зубів.

Критерії оцінки:

— легкий ступінь запалення ясен із будь-якої однієї сторони зуба;

— запалення ясен середньої тяжкості (гіперемія, набряк);

— гінгівіт із гіперемією, кровоточивість, виразкуватість (пародонтальна кишеня та реакція ясен відсутні);

— пародонтальна кишеня до 3 мм;

— пародонтальна кишеня глибиною 3...6 мм;

— пародонтальна кишеня глибиною понад 6 мм.

Індекс слід застосовувати у дітей та підлітків після повного прорізування зубів

C:\Users\User\Desktop\профілактика стоматологічних захворювань\3 курс\русский\Оценка гигиенического состояния и тканей пародонта.Карта ВООЗ..files\image013.gif

Індекс кровоточивості ясенної борозни (SBI) по Muhlemann і Son

Ступінь кровоточивості ясенної борозни визначають через 30 з після обережного зондування пародонтальным зондом.

У цьому індексі відображено шість ступенів запалення:

- 0 ступінь: зовнішній вигляд ясен не змінений, при зондуванні кровоточивість відсутня;

- 1 ступінь: зовнішній вигляд ясен не змінений, при зондуванні виникає кровоточивість;

- 2 ступінь: поява змін забарвлення ясен внаслідок запалення, при зондуванні виникає кровоточивість;

- 3 ступінь: аналогічно 2 ступені, окрім цього з'являється легка набряклість ясен;

- 4 ступінь. аналогічно 3 ступені, можливе виникнення вираженого запального набряку;

- 5 ступінь аналогічно 4 ступені, можливе виникнення спонтанних кровотеч і ерозій епітелію ясен

Спрощений індекс кровоточивості ясенної борозни

Даний індекс визначає наявність або відсутність кровоточивості при зондуванні ясенної борозни у вигляді відповідей так /ні З цієї причини можлива лише приблизна оцінка результатів лікування. На практиці цей індекс зазвичай застосовують разом з індексом API. По даному індексу оцінюють вестибулярні поверхні першого і третього квадрантів і язикових поверхонь другого і четвертого квадрантів.

Індекс кровоточивості сосочків (PBI) по Saxer і Miihiemann

По цьому індексу визначають виникнення кровоточивості сосочків після обережного зондування ясенної борозни. Використовуючи PBI, можна простим і точним способом контролювати перебіг запальних захворювань пародонта. Як і по індексу API, зондування здійснюють на. язиковій поверхні першого і третього квадрантів і на вестибулярних поверхнях другого і четвертого квадрантів Значення індексу визначають окремо для кожного квадранта і потім виводять середнє значення для всього прикусу.

У індексі PBI прийнята наступна оцінка ступеня кровоточивості:

- 0 ступінь, кровоточивість відсутня;

- 1 ступінь поява окремих точкових кровотеч;

- 2 ступінь наявність численних точкових кровотеч або лінійної кровотечі;

- 3 ступінь заповнення кров'ю міжзубного приясенного трикутника

- 4 ступінь, після зондування з'являється інтенсивна кровоточивість;

Визначення інтенсивності виділення ясенної рідини (SFFR; Sulcus Fluid Flow Rate)

Ясенна рідина - запальний ексудат, кількість якого знаходиться в прямій залежності від інтенсивності запалення пародонту.

Для визначення SFFR використовують стандартні смужки фільтрувального паперу, які на 3 хв. залишають біля краю ясенної борозни або пародонтальної кишені Потім смужки поміщають в 0,2% розчин нингідрина. Ділянки смужок, що забарвилися в блакитний колір, вимірюють і оцінюють за допомогою лупи. За наявності гістологічно здорових ясен смужки не забарвлюються. Довжина забарвленої ділянки смужок при накладенні їх на незапалену ясенну тканину не перевищує 3 мм . Довжина забарвленої ділянки більше 3 мм свідчить про запалення ясен і тканин пародонту

Епідеміологічне обстеження за методикою ВООЗ

Воно включає три послідовні етапи:

I — підготовчий;

I I — обстеження (огляд порожнини рота та заповнення комбінованої карти ВООЗ для стоматологічного дослідження і визначення потреби у лікуванні);

I I I — оцінка результатів

Реєстрація результатів обстеження в карті ВООЗ. Для планування стоматологічної допомоги, в тому числі профілактичної роботи в регіоні, ВООЗ запропонована методика епідеміологічного обстеження дітей в групах не менше 30 чоловік з різним співвідношенням обох статей у віці 6, 12 та 15 років, Результати обстеження записують у спеціальну карту, яка називається «Комбінована карта ВООЗ для стоматологічного дослідження та визначення потреби в лікуванні.

Комбінована карта ВООЗ для стоматологічного дослідження та визначення потреби в лікуванні.

Дата Реєстраційний номер

Анкетні дані Прізвище, ім’я, по-батькові

Стать Ч-1, Ж-2 Місцевість

Вік у роках Лікар

Національність

Професія

Флюороз Захворювання слизової (діагноз)

0-нема 1-запитальний Інші захворювання (діагноз)

2-дуже слабий 3-слабий Зубощелепові аномалії

4-помірний 5-тяжкий 0-нема, 1-є, 2-необхідне лікування

Зубні протези

Населення Потреба

0-нема

1-верхній

2-нижній

3-обидві щелепи

Пародонтальний індекс

0-здоровий

1-кровоточивість

2-камінь

3-патологічна кишеня 4-5 мм

4-патологічна кишеня 6 мм

Секстант не враховується

Карієс зубів і потреба в лікуванні

55 54 53 52 61 62 63 64 65

18 17 16 15 14 13 12 11 21 22 23 24 25 26 27 28

85 84 83 82 81 71 72 73 74 75

48 47 46 45 44 43 42 41 31 32 33 34 35 36 37 38

Діагноз

Лікування

Діагноз

Лікування

Діагноз молочні постійні

Здорові зуби А 0 не потрібне пломбування

Карієс, ускладнення карієсу В 1 1 поверхня 1

Здорові пломбовані зуби С 2 2 поверхні 2

Карієс пломбованого зуба Д 3 3 поверхні 3

Вторинний карієс Є 4 4 поверхні 4

Видалені молочні зуби (до 9р.) М - або коронка

Видалені постійні зуби через карієс - 5 Видалені через карієс 5

(до 30р.)

Постійні зуби видалені не через - 6 Хвороби пародонту 6

карієс (до 30р.)

Постійні зуби, видалені - 7 Протезування 7

Зуби, які не прорізались, - 8 Інші причини 8

Не враховувались - 9 (зазначити) 9

Графу «дата» заповнюють двійчастою системою, наприклад, 01.05.2012; 25.09.2012, причому дві останні цифри року записують у двох спеціальних клітинках. Реєстраційний номер карти записують теж у клітинках 0 0 2 0, а нумерація всіх карт для даного регіону наскрізна.

Стать обстежених шифрується: для хлопчиків — 1, для дівчаток — 2.

У графі «вік» теж у двійчастій системі записують число лише повних літ.

У графі «місцевість» записують дані конкретного населеного пункту згідно з адміністративним поділом (область, район, місто, село, номер дитячої установи чи школи), а графи «національність» та «професія» заповнюють лише тоді, коли метою обстеження є вивчення стоматологічного статусу окремої національної або професійної групи.

Інші графи заповнюють, зазначаючи відповідні цифрові шифри або ж відповідні діагнози, При визначенні пародонтального індексу подається лише цифрове значення більш тяжкої патології.

Наявність у зубі декількох каріозних порожнин зазначають у відповідній клітинці на відповідних поверхнях (секторах клітинки).

Підготовчий етап

Підготовчий етап включає формування оглядової групи (звичайно з двох лікарів та медичної сестри), яка засвоїла методику обстеження і ознайомлена із критеріями оцінки ураження. Райони і обстежувані контингенти населення добирають залежно від мети та задач обстеження. Популяційні підгрупи, як правило, повинні представляти все населення і всі зовнішні фактори (клімато-географічні умови, соціально-економічний рівень, навколишнє середовище, етнічні групи). Рекомендується до кожної групи обстежуваних включати однакову кількість осіб чоловічої та жіночої статі. Розмір груп визначається в основному необхідною точністю дослідження.

Другий етап обстеження

При епідеміологічному обстеженні населення використовують (запропоновану ВООЗ (1986 р.) карту оцінки стоматологічного статусу, при обстеженні дітей та підлітків до 15 років — спеціально розроблену спрощену регістраційну карту. При заповненні їх не дозволяється вносити доповнення та виправлення. У випадку помилкового запису його закреслюють і записують дані під клітиною.

Третій етап — оцінка результатів

Поширеність карієсу, менша за 30%, вважається низькою; від 11 до 80% — середньою, більше за 81% — високою.

Рівні оцінки інтенсивності карієсу зубів за індексом КПВ у 12-річних дітей (ВООЗ)

Рівень карієсу Показник інтенсивності

карієсу (КПВ)

Дуже низький 0,0—1,1

Низький 1,2—2,6

Середній 2,7—4,4

Високий 4,5—6,5

Дуже високий 6,6 та вище

Для оцінки поширеності та інтенсивності захворювань пародонту ВООЗ пропонує таку градацію розповсюдженості кровоточивості і зубного каменю у відсотках і за секстантами для підлітків 15 років. Розповсюдженість кровоточивості вважають низькою, якщо вона зустрічається у 20% випадків, а число уражених секстантів у одного обстежуваного становить 0—0,5. При помірній поширеності к ровоточивість можна виявити у 21—50% випадків у 0,6—1,5 секстантах, а при високій — у 51—100% спостережень при ураженні 1,6 секстантів та більше.

Розповсюдженість зубного каменю за градацією ВООЗ для 15-річних дітей поділяється на низьку (0—50%), помірну (51—80%), високу (81-100 %)

Висока поширеність стоматологічних захворювань у дітей, особ­ливо карієсу та хвороб пародонту, обумовлює необхідність застосунання кардинальних засобів їх ліквідації. Важливість даної проблеми у дітей визначається складним взаємозв'язком вогнищ інфекції у порожнині рота із загальною захворюваністю дитини. Проте сучасні методи лікування цих хвороб не можуть знизити зростаючу їх по­ширеність та інтенсивність. Розв'язання цієї задачі може здійснюватись лише при проведенні кваліфікованої профілактики і юматологічних захворювань, основною метою якої є своєчасне усу­нення причин та умов виникнення і розвитку захворювання, а також підвищення стійкості організму дитини до впливу несприятливих чинників навколишнього середовища. Саме тому стоматологічна профілактика складається із комплексу взаємопов'язаних заходів організаційного і лікувально-профілактичного характеру. Знання те­оретичної і практичної основи профілактики стоматологічних захворювань необхідні для роботи дитячого стоматолога й стоматолога загального профілю.

Сучасні епідеміологічні дані свідчать не тільки про значну поширеність патології пародонту у дітей та дорослих, а й про вплив на частоту захворювання зубних відкладень, гігієни порожнини рота, неякісних протезів і пломб, зубощелепних деформацій, оклюзійної травми, порушення будови тканин передодня порожнини рота, особливостей ротового дихання; вживаних лікарських препаратів, перенесених і супутніх захворювань, екстремальних факторів, що призводять до порушення компенсаторних механізмів природного імунітету та ін .

Досвід, накопичений в останні роки, показує, що наростання патології органів і тканин порожнини рота зупинити лікувальними заходами неможливо. У зв'язку з цим необхідні розробка і широке впровадження в практику заходів з профілактики основних стоматологічних захворювань.

На сьогоднішній день доведено взаємозв'язок між станом пародонту і рівнем індивідуальної гігієни порожнини рота. М'який зубний наліт, накопичуючись в області шийок зубів і в міжзубних проміжках, сприяє запуску механізму деструкції всього пародонтального комплексу, починаючи із запалення ясен і руйнування зубоясенної прикріплення і закінчуючи важким деструктивним процесом у кістковій тканині альвеолярних відростків щелеп.

Незважаючи на численні публікації, присвячені гігієні порожнини рота, і наявність на сучасному ринку найрізноманітніших гігієнічних засобів, стан гігієни порожнини рота у переважної більшості населення залишається незадовільним.

З вищесказаного випливає необхідність профілактики стоматологічних захворювань загальновизнаною, тому всім пацієнтам, первинно звернулися в стоматологічну поліклініку, необхідно проводити мотивацію до виконання ретельної гігієни порожнини рота з використанням профілактичних засобів, обов'язково показувати якість догляду за порожниною рота, використовуючи фарбувальні розчини, розповісти про провідну роль мікробного фактора у виникненні та розвитку запальних захворювань пародонту.

Висока поширеність стоматологічних захворювань у дітей, особ­ливо карієсу та хвороб пародонту, обумовлює необхідність застосування кардинальних засобів їх ліквідації. Важливість даної проблеми у дітей визначається складним взаємозв'язком вогнищ інфекції у порожнині рота із загальною захворюваністю дитини. Проте сучасні методи лікування цих хвороб не можуть знизити зростаючу їх по­ширеність та інтенсивність. Розв'язання цієї задачі може здійснюватись лише при проведенні кваліфікованої профілактики і стоматологічних захворювань, основною метою якої є своєчасне усу­нення причин та умов виникнення і розвитку захворювання, а також підвищення стійкості організму дитини до впливу несприятливих чинників навколишнього середовища. Саме тому стоматологічна профілактика складається із комплексу взаємопов'язаних заходів організаційного і лікувально-профілактичного характеру. Знання те­оретичної і практичної основи профілактики стоматологічних захворюнань необхідні для роботи дитячого стоматолога й стоматолога загального профілю.

http://t1.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcSuuIksM79JpulNzwdRglLNFTGcmljf1j3tmHmfpXbYlspQb7pT

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1.Л.О.Хоменко Терапевтична стоматологія дитячого віку Київ, 2000.- ст.-72-77.

2.Л.О.Хоменко Стоматологічна профілактика у дітей Київ, 2010. - ст.-22-25, 40-55.

3.М.Ф.Данилевський Заболевания пародонта.- Київ.- 2000. – ст .-80-85.