СЕРЦЕ, COR

Серце має сплощену конічну

форму. В ньому розрізняють осно-

ву і верхівку, груднинно-реброву та

діафрагмову поверхні і два краї —

правий і лівий, які називаються ще

легеневими поверхнями

• basis cordis, основа серця — це

верхня, розширена частина орга-

на. Основа обернена вгору, назад

і вправо, вона з'єднується з вели-

кими присерцевими судинами;

• арех cordis, верхівка серця, є

нижньою, звуженою і заокруг-

леною його частиною, верхівка

спрямована вниз, вперед і вліво;

справа від верхівки є невелика

вирізка, incisura apicis cordis;

• facies sternocostalis (anterior),

гру днинно -реброва (передня)

поверхня, злегка опукла, вона

обернена вперед і дещо вгору та

вліво;

• facies diaphragmatica (inferior),

діафрагмова (нижня) поверх-

няі, обернена вниз і дещо на-

зад та вправо, вона прилягає до

діафрагми;

• margo dexter, правий край сер-

ця, гострий, відокремлює обидві

поверхні справа; він обернений

вниз і вправо;

• facies pulmonalis dextra et sinistra,

права та ліва легеневі повер-

хні, вони обернені до відповідних

легень (рис. 75).

Борозни

На поверхні серця є поперечна

та поздовжні борозни, які відокремлюють камери серця ззовні; в борознах містяться кровоносні судини і жирова клітковина:

• sulcus coronarius, вінцева бо-

розна, являє собою глибоку ко-

лову борозну, яка відокремлює

передсердя від шлуночків. Пе-

редня частина борозни глибша

від задньої, спереду борозна

прикрита передсердними вуш-

ками;

• sulcus interventricularis anteri-

ог, передня міжшлуночкова бо-

розна, йде уздовж передньої по-

верхні серця і відокремлює пра-

вий та лівий шлуночки серця

спереду;

• sulcus interventricularis posterior,

задня міжіилуночкова бороз-

на, проходить уздовж нижньої

поверхні серця і відокремлює

правий та лівий шлуночки серця

ззаду.

Передня та задня міжшлуноч-

кові борозни з'єднують у ділянці

вирізки верхівки серця.

КАМЕРИ СЕРЦЯ

Серце має чотири камери — два

передсердя, праве та ліве, і два шлу-

ночки, правий та лівий. Передсер-

дя відокремлені міжпередсердною

перегородкою, septum infceratria/e,

а шлуночки — міжгилуночковою,

septum interventriculare. Праве

передсердя і правий шлуночок становлять праву (венозну) полови-

ну серця, а ліве передсердя і лівий

шлуночок — ліву (артеріальну)

його половину.

Праве передсердя,

atrium dextrum

Праве передсердя має форму

куба, з випинанням, яке спрямоване

вперед і медіально — це праве вушко, auricula dextra, яке прилягає доаорти справа Вушко відокремлене від ділянки впадіння порожнистих вен межовою борозною,sulcus terminalis.

Вени, які впадають у праве пе-

редсердя. У праве передсердя впа-

дають верхня та нижня порожнисті вени, а також вінцева пазуха:

• vena cava superior, верхня по-

рожниста вена, відкривається у

праве передсердя отвором, ostium venae cavae superioris, який

розташований на межі між верх-

ньою та передньою стінками;

• vena cava inferior, нижня порож-

ниста вена, відкривається у пра-

ве передсердя отвором, ostium

Venae cavae inferioris, який роз-

ташований на задній стінці поб-

лизу вінцевої борозни. Від нижнього краю отвору до міжпередсердної перегородки (до овальної ямки) тягнеться півмісяцева

складка — заслінка нижньої по-

рожнистої вени, valvula venae

cavae inferioris1. Між отворами

верхньої і нижньої порожнистих

вен є невеликий міжвенний гор-

бок, tuberculum intervenosumДілянка правого передсердя,

куди впадають порожнисті вени,

називається пазухою порожнис-

тих вен, sinus venarum cavarum;

• sinus coronarius, вінцева пазуха,

є колекторною венозною судиною, яка збирає кров із стінок

серця. Її отвір розташований

між передсердно-шлуночковим

отвором та отвором нижньої по-

рожнистої вени і має невелику

складку, valvula sinus coronarii1.

Рельєф внутрішньої поверхні

На внутрішній поверхні правого

передсердя є такі утворення:

• fossa ovalis, овальна ямка, являє собою заглибину посередині

міжпередсердної перегородки

(діаметр 1,5-2,0 см), дно якої

утворене тонкою дуплікату-

рою ендокарда. Ямка обмежена

виступаючим краєм — кантом

овальної ямки, limbus fossae ovalis.

В ембріональному періоді тут

є широкий овальний отвір, foramen

ovale, який з'єднує праве

передсердя з лівим. Після народ-

ження він закривається;

• тлі. pectinati, гребенясті м'язи,

розташовані в ділянці правого

вушка та бічної стінки передсердя.

Решта внутрішньої поверхні пра-

вого передсердя гладка.

Правий шлуночок,

ventriculus dexter

Порожнина правого шлуночка

має неправильну форму, дещо на-

гадує піраміду; в ній розрізняють

передню, нижню і медіальну стінки.

Остання являє собою міжшлуноч-

кову перегородку. На поперечному

розрізі порожнина має вигляд пів-

місяця.

Вгорі через широкий правий

передсердно-шлуночковий отвір,

ostium atrioventriculare dextrum,

правий шлуночок сполучається

з правим передсердям, а спереду

вихідна частина порожнини про-

довжується у легеневий стовбур,

truncus pulmonalis, який виходить

із шлуночка.

Правий передсердно-шлуночко-

вий клапан, valva atrioventricularis

dextra, розміщений в ділянці пра-

вого передсердно-шлуночкового

отвору. Він має три стулки, тому

його називають тристулковим кла-

паном, valva tricuspidalis. Розрізня

ють передню, задню і перегородко-

ву (медіальну) стулки (стулки ат-

ріовентрикулярних клапанів в кіль-

кісному відношенні непостійні):

• cuspis anterior, передня стулка,

розташована спереду;

• cuspis posterior, задня стулка,

розташована ззаду;

• cuspis septalis, перегородкова

стулка, розміщена медіально,

вона є найменшою.

Стулки клапана на рівні перед-

сердно-шлуночкового отвору міцно

зрощені з правим фіброзним кіль-

цем, яке оточує цей отвір. Від вер-

шин сосочкоподібних м'язів і стінокшлуночка відходять сухожилкові

струни, chordae tendineae, які при-

кріплюються до вільних країв стулок.

Сосочкоподібні м'язи, mm. ра-

pillares, — це конусоподібні м'язові

виступи на внутрішній поверхні

шлуночка. У правому шлуночку є

такі сосочкові м'язи:

• m. papillaris anterior, передній

сосочкоподібний м'яз, він з'єд-

нується сухожилковими стру-

нами з передньою та задньою

стулками клапана, цей м'яз най-

більший;

• m. papillaris posterior, задній со-

сочкоподібний м'яз, він менший

від переднього, з'єднується сухо-

жилковими струнами із задньою

та передньою стулками клапана.

• mm. papillares septales, перего-

родкові сосочкоподібні м'язи —

це декілька невеликих м'язових

сосочків, які сухожилковими

струнами з'єднуються з перего-

родковою і передньою стулками

клапана.

Внутрішня поверхня правого

шлуночка має численні м'ясисті

перекладки, trabeculae carneae, які

утворюють сіткоподібні структури.

Артеріальний конус (лійка),

conus arteriosus (infundibulum),

являє собою передньо-верхню ви-

хідну частину правого шлуночка з

більш або менш гладкими внутріш-

німи стінками. Звужуючись догори,

артеріальний конус переходить у

легеневий стовбур. Його отвір, ostium

trunci pulmonalis, має клапан.

Клапан легеневого стовбура, valva

trunci pulmonalis, розташований

в отворі легеневого стовбура, він

має три півмісяцеві заслінки у виг-

ляді невеликих кишеньок• valvula semilunaris anterior, пе-

редня півмісяцева заслінка;

• valvula semilunaris sinistra, ліва

півмісяцева заслінка;

• valvula semilunaris dextra, права

півмісяцева заслінка.

Простори, обмежені иівмісяце-

вими заслінками і стінкою легене-

вого стовбура, називаються пазуха-

ми легеневого стовбура, sinus trunci

pulmonalis. Кожна півмісяцева за-

слінка посередині вільного краю

має невеликі вузлики, noduli valvularum

semilunarium, які сприяють

кращому змиканню заслінок.

Ліве передсердя,

atrium sinistrum

Ліве передсердя має форму не-

правильного куба. Спереду перед-

сердя випинається, у вигляді лівого

вушка, auricula sinistra, з фестонча-

тим краєм. Воно прилягає зліва до

легеневого стовбура. На внутріш-

ній поверхні вушка є добре помітні

перекладки, які утворені гребеняс-

тими м'язами. Решта поверхні ліво-

го передсердя гладка. У міжперед-

сердній перегородці є більш тонка

ділянка, яка відповідає овальній

ямці.

Легеневі вени. У ліве передсер-

дя впадають чотири легеневі вени

(по дві з кожної легені), які несуть

артеріальну кров з легень;

• v. pulmonalis superior dextra,

права верхня легенева вена;

• v. pulmonalis inferior dextra,

права нижня легенева вена;

• v. pulmonalis superior sinistra,

ліва верхня легенева вена;

• v. pulmonalis inferior sinistra,

ліва нижня легенева вена.

Отвори легеневих вен, ostia venarum

pulmonalium, розташовані

на задній стінці лівого передсердя і

клапанів не мають. Іноді та чи інша

пара легеневих вен з'єднується перед

впадінням в один непарний стовбур

(у таких випадках передсердя має

меншу кількість отворів) (рис. 78).

Лівий шлуночок,

ventriculus sinister

Порожнина лівого шлуночка

має вигляд конуса, який звужуєть-

ся донизу. На поперечному розрізі

вона має овальну форму. Вгорі шлу-

ночок має два отвори — лівий перед-

сердно-іилуночковий отвір, ostium

atrioventriculare sinistrum; попере-

ду і справа від нього знаходиться

отвір аорти, ostium aortae.

Лівий передсердно-іилуночковий

клапан, valva atrioventricularis sinistra,

розташований в ділянці від-

повідного отвору. Він має дві стул-

ки, тому його називають двостулко-

вим (мітральним) клапаном (valva

bicuspidalis (mitralis)).

У мітральному клапані розріз-

няють передню і задню стулки:

• cuspis anterior, передня стулка,

розташована спереду і справа;

• cuspis posterior, задня стулка,

розташована ззаду і зліва, вона

дещо менша від передньої.

Стулки клапана в ділянці перед-

сердно-шлуночкового отвору міцно

зрощені з лівим фіброзним кільцем,

яке оточує отвір. Від вільних кінців

стулок відходять сухожилкові струни, які фіксуються до сосочкопо-

дібних м'язів.

Сосочкоподібні м'язи. У ліво-

му шлуночку є два великі сосочко-

подібні м'язи: передні і задній:

• m. papillaris anterior, передній

сосочкоподібний м'яз, розташо-

ваний на передній стінці лівого

шлуночка;

• m. papillaris posterior, задній

сосочкоподібний м'яз, лежить на

задній стінці лівого шлуночка.

Обидва м'язи зв'язані з обома

стулками мітрального клапана за

допомогою добре помітних сухо-

жилкових струн. Внутрішня повер-

хня лівого шлуночка має м'ясисті

перекладки, які йдуть у різних на-

прямках і надають стінці шлуночка

сіткоподібного вигляду.

Клапан аорти, valva aortae. По-

рожнина лівого шлуночка перехо-

дить косо вгору і вправо в аорту, отвір

якої, ostium aortae, має клапан, valva

aortae. Клапан складається з трьох

півмісяцевих заслінок (рис. 79):

• valvula semilunaris posterior, за-

дня півмісяцева заслінка; • valvula semilunaris sinistra, ліва

півмісяцева заслінка;

• valvula semilunaris dextra, права

півмісяцева заслінка.

Простори, які обмежені півміся-

цевими заслінками і стінкою аорти,

називаються пазухами аорти, sinus

aortae1. У ділянці правої та лівої па-

зух є отвори правої і лівої вінцевих

артерій. На вільних краях півміся-

цевих заслінок розміщені вузлики,

noduli valvularum semilunarium2.

З боків від цих вузликів розташо-

вані потовщені серпики півміся-

цевих залінок, lunulae valvularum

semilunarium.

Практичні зауваження

Клапани серця часто зазнають

патологічних змін (пороки кла-

панів). При розвитку пороку стул-

ки клапанів зростаються, склерозу-

ються і стають мало податливими.

При цьому формується недостат-

ність клапанів або звуження от-

ворів. При недостатності клапанів

їх стулки не змикаються повністю

і пропускають кров у зворотньо-

му напрямку. Звуження (стеноз)

отворів полягає в тому, що стулки

не розмикаються в достатній мірі

і кров проходить через звужений

отвір. Нерідко буває поєднання не-

достатності клапанів і звуження от-

ворів. Найчастіше уражається міт-

ральний клапан (дві третини набу-

тих пороків), потім — клапан аорти.

Тепер досить успішно проводять

хірургічне лікування пороків шля-

хом вшивання штучних клапанів.

Міжіилуночкова перегородка,

septum interventriculare. Міжіилу-

ночкова перегородка має м'язову

та перетинчасту частини (рис. 80):

• pars muscularis, м'язова части-

на, є більшою нижньою час-

тиною, вона утворена товстим

м'язовим шаром;

• pars membranacea, перетинчас-

та частина, — це верхня неве-

лика тонка частина перегородки

довжиною 1 см, яка складається

з фіброзної тканини. Вона утво-

рюється в тому місці, де у ембріо-

на зростаються три перегород-

ки — міжпередсердна, міжшлу-

ночкова і перегородка артеріаль-

ного стовбура3.

БУДОВА СТІНКИ СЕРЦЯ

Шари стінки

Стінка серця складається з

трьох шарів — епікарда, міокарда і

ендокарда:

• epicardium, епікард, покриває

серце ззовні, він є вісцеральним

листком серозної оболонки (пе-

рикарду). Під епікардом лежить

жирова клітковина, яка особли-

во добре розвинута в борознах

серця;

• myocardium, міокард, являє со-

бою середню (найтовіцу) обо-

лонку. В міокарді є особливі

м'язові пучки провідної системи

серця;

• endocardium, ендокард — це

внутрішня оболонка, яка висте-

ляє зсередини порожнини серця.

Ендокард за будовою відповідає

стінці кровоносних судин. Кла-

пани є дуплікатурою ендокарду

із щільним прошарком сполуч-

ної тканини.

Фіброзні кільця,

anuli fibrosi

М'язові волокна і клапани сер-

ця прикріплюються до фіброз-

них кілець, які утворюють щіль-

ний сполучнотканинний скелет

серця. Є чотири фіброзні кільця

(рис. 81):

1) anulus fibrosus sinister, ліве

волокнисте кільце, розташованенавколо лівого передсердно-шлу-

ночкового отвору1;

2) anulus fibrosus dexter, пра-

ве волокнисте кільце, розташоване

навколо правого передсердно-шлу-

ночкового отвору;

3) волокнисте кільце навколо

отвору легеневого стовбура;

4) волокнисте кільце навколо

отвору аорти.

Ліве волокнисте кільце з'єд-

нується з волокнистим кільцем

аорти, утворюючи два трикутни-

ки, що розташовані позаду аорти —

trigonum fibrosum dextrum et sinistrum.

Волокнисті кільця і трикут-

ники відокремлюють міокард пе-

редсердь від міокарду шлуночків.

Міокард передсердь тонший

(2-3 мм) від міокарда шлуночків.

Він починається від фіброзних

кілець і має два шари — поверхне-

вий і глибокий. Поверхневий шар,

спільний для обох передсердь, має

поперечний напрямок м'язових во-

локон. Глибокий шар має м'язові

волокна двох напрямків — поздовж-

ні і колові. Переважають поздовжні

м'язові волокна, вони в вигляді пе-

тель охоплюють кожне передсердя

окремо, а навколо вен, що впадають

в передсердя, колові м'язові волокна

утворюють стискачі. За рахунок поз-

довжніх м'язових волокон утворю-

ються гребенясті м'язи передсердь.

Міокард шлуночків значно

товщий за міокард передсердь.

Особливо сильно він розвинутий у

стінці лівого шлуночка, де його товщина досягає 1,5 см. Товщина стінки правого шлуночка менша — 0,7-0,8 см. Міокард шлуночків утворюєскладну систему переплетених і

петлеподібних м'язових пучків, серед яких є три шари:

• зовнішній (косий) шар почи-

нається спереду від фіброзних

кілець, він тягнеться косо вниз

і вліво до верхівки серця, потім

петлеподібно завертає, утворює

завиток серця, vortex cordis, і

переходить у внутрішній поз-

довжній шар. За рахунок вну

рішнього поздовжного шару ут-

ворюються м'ясисті перекладки і

сосочкоподібні м'язи. Зовнішній

та внутрішній іпари є спільними

для обох шлуночків;

• середній шар складається з

більш-менш поперечних воло-

кон, які оточують правий і лівий

шлуночки окремо, він є найпо-

тужнішим.

Останнім часом досліджено, що

м'язові волокна серця утворюють

тривимірну сітку. Безперервна змі-

на напрямку волокон забезпечує

ефективне прикладання сили міо-

карда при його скороченні.

ПРОВІДНА СИСТЕМА СЕРЦЯ

Провідна система серця скла-

дається з м'язових волокон особли-

вої будови (більш світлих, бідних на

міофібрили і багатих на саркоплаз-

му), яким властивий автоматизм,

тобто здатність генерувати і про-

водити ритмічні імпульси до робо-

чого міокарда. Завдяки цьому від-

буваються послідовні скорочення

(систоли) передсердь і шлуночків.

В провідній системі серця розрізня-

ють вузли і пучки волокон, які про-

водять імпульси (рис. 82).

Пазухо-передсердний вузол,

nodus sinuatrialis (вузол Кис-Фля-

ка), розташований у стінці правого

передсердя під епікардом між верхньою порожнистою веною і правим

вушком. Його розміри становлять