- •Venae cavae inferioris, який роз-
- •2X2 мм. У вузол проникають чис-
- •60% Випадків.
- •Venosus Arantii, яка з'єднується з
- •Кровоносні судини малого кола кровообігу
- •Isthmus aortae. Наявність звуження
- •Inferior), твердої мозкової оболони
- •Внутрішня грудна артерія,
- •1. Черевний стовбур, truncus
- •2. Верхня брижова артерія,
- •3. Нижня брижова артерія,
- •Infrapiriforme в сідничну ділян-
- •Inferior, проходить поряд
- •V. Saphena parva, мала підшкір-
- •V. Poplitea. Остання піднімається
- •II, III пальців і до променевої сто-
- •V крижового (Sv) і куприкового
- •Infrapiriforme, розташовуючись під
- •V. Saphena parva, огинає бічну кіс-
- •II, III і половини IV пальців.
V крижового (Sv) і куприкового
(Со,) нервів, має назву куприкового
сплетення (plexus coccygeus).
Крижове сплетення лежить на
бічній стінці малого таза, на т . рігі-
formis, у вигляді ТОВСТОЇ трикутної
пластинки. Його гілки виходять з
таза через над- і підгрушоподібний
отвори і діляться на короткі та дов-
гі. Найбільшим нервом крижового
сплетення є сідничий нерв.
Короткі гілки
Ці гілки розгалужуються у ді-
лянці тазового пояса, до них нале-
жать:
• гг. musculares, м'язові гілки,
йдуть до грушоподібного, внут-
рішнього затульного, близню-
кових м'язів і квадратного м'яза
стегна;
• n. gluteus superior, вершій сід-
ничний нерв, виходить через над-
грушоподібний отвір до серед-
нього і малого сідничних м'язів і
m. tensor fasciae latae;
• n. gluteus inferior, нижній сід-
ничний нерв, виходить з таза че-
рез підгрушоподібний отвір і
розгалужується у великому сід-
ничному м'язі і капсулі кульшо-
вого суглоба;
• n. pudendus, соромітний нерв,
виходить із таза через підгрушо-
подібний отвір, огинає spina ischiadica
і через малий сідничий
отвір входить у fossa ischiorectalis,
де розгалужується. Його
гілки іннервують зовнішній
м'яз-замикач відхідника та інші
м'язи промежини, а також її
шкіру (nn. perineales). Кінцева
гілка соромітного нерва прямує
до дорсальної поверхні стате-
вого члена (клітора) під назвою
n. dorsalis penis (clitoridis). Цей
нерв іннервує печеристі тіла
статевого члена (клітора), зов нішній м'яз-замикач сечівника,
глибокий поперечний м'яз про-
межини, а також шкіру статевого
члена у чоловіків, великих та ма-
лих соромітних губ у жінок.
Довгі гілки
До довгих гілок належать задній
шкірний нерв стегна і сідничий нерв.
N. cutaneus femoris posterior,
задній шкірний нерв стегна, вихо-
дить з порожнини таза через під гру-
шоподібний отвір, йде вниз на стег-
но й іннервує шкіру його задньої
поверхні (Рис. 48, 49). Крім того,
від нього відходять нижні нерви
сідниць (nn. clunium inferiores) до
шкіри сідничної ділянки.
Сідничий нерв,
n. ischiadicus
Топографія. Сідничий нерв є
найбільшим нервом тіла. До його
складу входять волокна майже від
усіх передніх гілок, які беруть участь
в утворенні крижового сплетення.
Нерв виходить з таза через foramen
Infrapiriforme, розташовуючись під
великим сідничним м'язом. Потім
він проходить посередині між сід-
ничим горбом і великим вертлюгом
стегнової кістки, лягає на квадрат-
ний м'яз стегна і виходить з-під
нижнього краю великого сіднич-
ного м'яза {Рис. 49). На стегні нерв
залягає глибоко між м'язами. Біля
верхнього краю підколінної ямки
сідничий нерв ділиться на свої дві
кінцеві гілки — великогомілковий
і загальний малогомілковий не-
рви. Часто спостерігається високий
поділ сідничого нерва на два стов-
бура, які йдуть поруч. Від основного
стовбура сідничого нерва відходять
м'язові гілки до задньої групи м'язів
стегна (півсухожилкового, півпере-
тинчасгого м'язів і довгої головки
двоголового м'яза стегна).
Практичні зауваження
Внаслідок переохолодження
(простуда) нерідко виникає неврит
сідничого нерва (ішіас). При цьому
спостерігаються болі в сідничній ді-
лянці і в задній частині стегна. Мо-
жуть бути розлади чутливості і рухів.
Великогомілковий нерв,
n. tibialis
Топографія. Великогомілковий
нерв є продовженням сідничого
нерва і прямує вертикально вниз
(Рис. 50). В підколінній ямці він ле-
жить поруч з підколінною артерією
і веною, розміщуючись найбільш
поверхнево. З підколінної ямки
нерв спускається на гомілку, де
проходить в canalis cruropopliteus
(між глибокими м'язами задньої по-
верхні гомілки і камбалоподібним
м'язом). Вийшовши з каналу, ве-
ликогомілковий нерв огинає ззаду
ирисередню кісточку, де віддає гг.
calcanei mediales і гілки до капсули
надп 'ятково-гомілкового суглоба,
і під retinaculum mm. flexorum ді-
литься на дві кінцеві гілки — присе-
редній та бічний підошвові нерви.
Гілки. Від великогомілкового
нерва відходять такі гілки:
• гг. musculares, м'язові гілки,
йдуть до всіх м'язів задньої гру-
пи гомілки (литкового, камба лоподібного, підошвового, під-
колінного і глибоких м'язів);
• n. cutaneus surae medialis, при-
середній шкірний нерв литки, від-
ходить у підколінній ямці. Він
прямує латерально і з'єднується
з бічним шкірним нервом литки
(який відходить від загального
малогомілкового нерва), утво-
рюючи литковий нерв. Литковий нерв, n. suralis, спус-
кається під фасцією і шкірою по-
середині гомілки, супроводжуючи