Isthmus aortae. Наявність звуження

пов'язана з особливостями ембріо-

нального розвитку аорти; тут бува-

ють вроджені вади розвитку у виг-

ляді коарктації (звуження) аорти.

Низхідна частина аорти, pars

descendens aortae, йде уздовж

хребта, розташовується спочатку в

грудній порожнині (pars thoracica

aortae), а потім, пройшовши через

hiatus aorticus діафрагми в черев-

ній порожнині (pars abdominalis

aortae). На рівні IV поперекового

хребця аорта закінчується біфурка-

цією, bifurcatio aortae, і ділиться на

дві загальні клубові артерії. ГІЛКИ ДУГИ АОРТИ

Від опуклої частини аорти по-

чинаються три великі стовбури, які

забезпечують кровопостачання ор-

ганів голови, шиї та верхніх кінцівок:

1) truncus brachiocephalicus,

плечоголовний стовбур (довж. 3-4 см),

йде вгору і вправо попереду від

трахеї. Позаду правого груднино-

ключичного суглоба він ділиться

на праву загальну сонну артерію,

а. carotis communis dextra, і праву

підключичну артерію, а. subclavia

dextra;

2) а. carotis communis sinistra,

ліва загальна сонна артерія, прямує

вгору і вліво, спочатку розташо-

вується попереду від трахеї, а потім

виходить у ділянку шиї і лежить

збоку від трахеї;

3) а. subclavia sinistra, ліва під-

ключична артерія, йде вгору і вліво,

виходить у ділянку шиї, а потім

продовжується на верхню кінцівку

(рис. 88).

ЗАГАЛЬНА СОННА АРТЕРІЯ,

А. CAROTIS COMMUNIS

Топографія. Справа загальна

сонна артерія починається від пле-

чоголовного стовбура, зліва від дуги

аорти. З грудної порожнини вона ви-

ходить через apertura thoracis supe-

гіог у ділянку шиї, де розташовуєть-

ся збоку від трахеї та стравоходу у

судинно-нервовому пучку. У цьому

пучку латерально і більш поверхнево

від артерії лежить внутрішня яремна

вена, а між веною та артерією — блу-

каючий нерв. Загальна сонна артерія

на рівні верхнього краю щитоподіб-

ного хряща ділиться на зовнішню та

внутрішню сонні артерії.

Сонна пазуха. На місці поділу

є чітке розширення, сонна пазуха,

sinus caroticus, яка поширюється

на внутрішню сонну артерію. В її

стінці розташовується багато нер-

вових закінчень, які пов'язані з язи-

ко-глотковим, блукаючим і симпа-

тичними нервами, які відіграють

роль у регуляції кров'яного тиску.

Між внутрішньою і зовнішньою

сонними артеріями лежить невели-

кий (довж. З мм) сонний клубочок,

glomus caroticum, що складається

із хромафінної тканини і належить

до ендокринних залоз.

ЗОВНІШНЯ СОННА АРТЕРІЯ,

А. CAROTIS EXTERNA

Топографія. Зовнішня сон-

на артерія йде вгору і медіально,

пролягаючи під заднім черевцем

двочеревцевого м'яза і шийнопід'я-

зиковим м'язом. Потім вона вхо-

дить у привушну залозу, де на рівні

шийки нижньої щелепи ділиться на

свої кінцеві гілки. Гілки, які відхо-

дять від зовнішньої сонної артерії,

поділяють на три групи: передню,

середню і задню (рис. 89).

Передня група

Верхня щитоподібна артерія,

а. thyroidea superior, спочатку ут-

ворює дугу, потім повертає вниз

і прямує до щитоподібної залози.

Крім щитоподібної залози, артерія

постачає кров'ю гортань, даючи

їй а. laryngea superior. Ця артерія

разом з однойменним нервом про-

ходить через щито-під'язикову

мембрану і розгалужується у стін-

ках органа. Невеликі гілочки вер-

хньої щитоподібної артерії йдуть

до під'язикової кістки і груднин-

но-ключично-соскоподібного м'яза

(г. sternocleidomastoideus).

Язикова артерія, а. lingualis,

відходить на рівні великих рогів

під'язикової кістки. Проходить на

шиї в ділянці язикового трикутни-

ка (Пирогова) під m. hyoglossus.

Кінцевий відділ артерії, а. profunda

linguae, лежить у товщі язика, відда-

ючи тільки до його спинки гг. dorsales

linguae. Проходячи в ділянці

піднижньощелепного трикутника,

язикова артерія віддає гілку до

під'язикової залози, а. sublingualis.

Лицева артерія, а. facialis, по-

чинається вище від язикової, спо-

чатку лежить поряд з нею, а потім

проникає у піднижньощелепну за-

лозу і віддає їй залозисті гілки, гг.

glandulares. Звиваючись, лицева

артерія перегинається через край

нижньої щелепи і виходить на об-

личчя. Тут вона розташовується

по переду від m. masseter і прямує

косо вгору до медіального кута ока.

Лицева артерія віддає такі гілки:

• а. palatina ascendens, висхід-

на піднебінна артерія, йде до

м'якого піднебіння і піднебінно-

го мигдалика;

• а. submentalis, підпідборідна

артерія, прямує до ділянки під-

боріддя;

• аа. labiales superior et inferior,

верхня і нижня губні артерії,

постачають кров'ю губи;

• а. angularis, кутова артеріяі яв-

ляє собою кінцевий відділ лице-

вої артерії, яка розгалужується у

медіальному куті ока. Ця артерія

анастомозує з гілками очної ар-

терії (а. ophthalmica).

Задня група

Потилична артерія, а. occipitalis,

йде назад і вгору уздовж задньо-

го черевця двочеревцевого м'яза, а

потім по однойменній борозні со-

скоподібного відростка потрапляє у

потиличну ділянку. Гілки потилич-

ної артерії постачають кров'ю шкіру

і м'язи потилиці, вушну раковину,

соскоподібний відросток і тверду

мозкову оболонку в ділянці задньої

черепної ямки.

Задня вушна артерія, а. auricularis

posterior, йде назад і вгору

позаду вушної раковини. Своїми

гілками вона приносить кров до

вушної раковини, шкіри в ділянці

соскоподібного відростка і поти-

лиці, а також до слизової оболонки

барабанної порожнини (а. stylomastoidea).

Середня група

Висхідна глоткова артерія, а.

pharyngea ascendens, невелика,

йде по бічній стінці глотки і віддає

гілки до глотки, м'якого піднебін-

ня, піднебінного мигдалика, бара-

банної порожнини (а. tympanica