Ільтьо Іван Іванович
Шановні члени комісії і всі присутні!
Дозвольте представити вашій увазі доповідь на тему:
ВКОРІНЕННЯ ЖИВЦІВ ПЛОДОВО-ЯГІДНИХ ТА ДЕКОРАТИВНИХ КУЛЬТУР ПІД ВПЛИВОМ РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ
Вегетативне розмноження шляхом живцювання дає можливість отримати однорідний посадковий матеріал ідентичний материнським рослинам швидше, ніж при насіннєвому розмноженні.
Удосконалення ряду етапів технології вирощування плодово-ягідних та декоративних рослин стало можливим тільки після застосування різноманітних регуляторів росту. Регулятори росту використовуються для стимуляції вкорінення живців і проростання насіння, прискорення або затримки цвітіння, збільшення або зменшення довжини пагонів.
Існує багато способів обробки живців за допомогою активаторів росту: замочування у водних або спиртових розчинах, обробка ростовою пудрою. Усі вони забезпечують достатнє проникнення препарату до живця, від чого, головним чином, залежить утворення коренів.
Метою наших досліджень було вивчення впливу ростових пудр різного складу на розвиток надземної частини та вкорінення живців плодово-ягідних та декоративних культур.
Основними завданнями наших досліджень було:
1) визначити оптимальні варіанти ростових пудр для обробки здерев’янілих і зелених живців декоративних та плодово-ягідних культур;
2) вивчити вплив ростових пудр на процес вкорінення і розвиток надземної частини живців.
3) дослідити показники приживлюваності живців під впливом ростових пудр.
Умови та об’єкти досліджень. Дослідження проводилися в м. Ужгород на дослідній ділянці кафедри плодоовочівництва і виноградарства, розміщеній у Ботанічному саду Ужгородського національного університету.
Об’єктами наших досліджень були здерев’янілі живці вейгели та червоної смородини, зелені живці інжиру та лимонника китайського.
2.2. Методика досліджень
Здерев’янілі живці смородини сорту Голландська червона заготовляли на присадибній ділянці восени 24 вересня. Живці нарізали із сильних однорічних приростів завдовжки 15-20 см. Дуже тонкі, а також верхівкову бруньку не використовували. Під час нарізування живців верхній зріз робили на відстані 15-20 мм від бруньки, нижній ― під брунькою. Зрізи робили прямими. Нижні листки видаляли. Під час нарізання живці зберігали в посудині з водою (Калінін, 1989; Мамченко, 2007). Зелені живці інжиру заготовляли влітку 15 червня в оранжереї Ботанічного саду УжНУ. Зрізи на живці робили прямі. Нижні листки видаляли, а верхні обрізали на 1/3. Зелені живці лимонника китайського заготовляли влітку 15 червня у відкритому ґрунті в Ботанічному саду УжНУ. Нижній зріз на живці робили косий, а верхній прямий. Нижні листки видаляли, а верхній листочок обрізали на 1/3. Вкорінені живці вибирали з парника 20 квітня наступного року.
Перед висадкою живців було підготовлено парник, накритий дерев’яними заскленими рамами. Поверх ґрунтосуміші, яка складалася із дернової землі, торфу і піску у співвідношенні 4:1:2, було насипано шар промитого річкового піску товщиною 5 см.
Нижній вологий зріз кожного живця при висадці обробляли ростовою пудрою. Живці висаджували під нахилом, заглиблюючи у пісок на 3 см. В подальшому проводився регулярний догляд, який полягав у частих поливах, прополюванні бур’янів, утепленні парника взимку, забілюванні скла вапном при настанні жаркої погоди.
Постійно велися спостереження за розвитком надземної частини живців. Підраховувалися кількість живців, надземна частина яких розпочала ріст, кількість бруньок на живці, із яких виросли новоутворені пагони, кількість листків на новоутворених пагонах. Вимірювалися довжина новоутворених пагонів, довжина і ширина найбільшого листка на пагоні.
Ріст і розвиток наземної частини саджанців вейгели, вирощених із живців, оброблених ростовими пудрами, досліджували у шкілці, яка була розміщена на дослідній ділянці кафедри плодоовочівництва і виноградарства в Ботанічному саду УжНУ через 1; 2 і 3 роки після висадки вкорінених живців у шкілку.
Отримані результати опрацьовували статистично за допомогою програми Microsoft Exel.