II, III пальців і до променевої сто-

рони IV пальця (Рис. 41).

Ділянки іннервації

серединного нерва

На плечі серединний нерв гілок

не віддає. Перші гілки посилає до

ліктьового суглоба.

На передпліччі серединний нерв

іннервує обидва м'язи-привертачі,

mm. pronatores teres et quadratus,

та всі м'язи-згиначі, крім m. flexor

carpi ulnaris і половини глибокого

м'яза-згинача пальців, mm. flexor

digitorum profundus. До глибоких

м'язів передпліччя серединний нерв

віддає передній міжкістковий нерв

передпліччя, n. interosseus antebrachii

anterior, який проходить по

передній поверхні міжкісткової пе-

ретинки. Він закінчується в капсулі

променево-зап'ясткового суглоба.

На кисті рухові волокна сере-

динного нерва іннервують м'язи

великого пальця, крім m. adductor

pollicis і глибокої голівки ш.

flexoris pollicis brevis, а також два

(бічні) червоподібні м'язи, mm. lumbricales.

Його шкірні гілки іннерву-

ють шкіру підвищення великого

пальця (thenar), середини долоні і

шкіру долонної поверхні І, II, III та

половини IV пальця

Крім того, серединний нерв від-

дає гілочки до шкіри тильної по-

верхні дистальних фаланг II, III і

половини IV пальця.

Ліктьовий нерв,

n. ulnaris

Топографія. Ліктьовий нерв по-

ходить з присереднього пучка плечо-

вого сплетення. На плечі він лежить

спочатку в sulcus bicipitalis medialis

у спільному судинно-нервовому

пучку. Потім нерв відхиляється

медіально і назад, проходить по лік-

тьовій борозні позаду присередньо-

го надвиростка плеча, epicondylus

medialis, де залягає поверхнево під

фасцією і шкірою. Переходячи на

передпліччя, ліктьовий нерв роз-

ташовується в sulcus ulnaris antebrachii

поряд з ліктьовою артерією.

В нижній третині передпліччя він

розділяється на дві гілки — тильну

(r. dorsalis) і долонну (r. palmaris)

Гілки нерва і ділянки іннервації

На плечі ліктьовий нерв гілок

не віддає. Перші гілки він посилає

до ліктьового суглоба. В ділянці

передпліччя і кисті він віддає такі

гілки:

• гг. musculares, м'язові гілки, ін-

нервують м'язи передпліччя —

ліктьовий м'яз-згинач зап'ястка

і половину глибокого м'яза-зги-

нача пальців; r. dorsalis, тильна гілка, відхо-

дить від ліктьового нерва в ниж-

ній третині передпліччя, прохо-

дить під сухожилком ліктьового

м'яза-згинача зап'ястка на тил

кисті, де розділяється спочатку

на три, а потім на п'ять тильних

пальцевих нервів (Рис. 43);

nn. digitales dorsales. Вони ін-

нервують шкіру присередньої

частини тила кисті, а також шкі-

ру тильної поверхні V, IV і поло-

вини III пальців;

r. palmaris, долонна гілка, відхо-

дить на одному рівні з тильною

гілкою і, разом з ліктьовими су-

динами, проходить через ліктьо-

вий канал зап'ястка на долонну

поверхню кисті. На рівні горохо-

подібної кістки вона ділиться на

дві гілки — поверхневу і глибоку:

r. superficialis, поверхнева гіл-

ка, іннервує шкіру підвищення

мізинця, hypothenar, та шкіру

присередньої частини долоні, а

також m. palmaris brevis. Поді-

лившись на три власні долонні

пальцеві нерви (nn. digitales palmares

ргоргіі), ця гілка іннервує

шкіру долонної поверхні V і по-

ловини IV пальців;

r. profundus, глибока гілка, про-

никає глибоко на долоню, по-

вертає латерально і супроводжує

глибоку долонну дугу. Вона ін-

нервує всі м'язи мізинця, тиль-

ні і долонні міжкісткові м'язи,

третій та четвертий червоподібні мязи

щення великого пальця — ш.

adductoris pollicis і глибоку го-

ловку m. flexoris pollicis brevis.

Променевий нерв,

n. radialis

Топографія і гілки. Промене-

вий нерв досить великий, почи-

нається із заднього пучка плечового

сплетення. На плечі він проходить

у каналі променевого нерва, canalis

n. radialis seu canalis humeromuscularis,

разом з глибокою артерією

плеча, огинаючи ззаду плечову кіс-

тку по ходу sulcus n. radialis.

Тут нерв прикривається триго-

ловим м'язом плеча, m. triceps brachii.

З каналу він виходить в ниж-

ній частині плеча з латерального

боку між плечовим, m. brachialis,

та течо-променевим, ш. brachioradialis,

м'язами і прямує в ліктьову

ямку, де на рівні головки промене-

вої кістки ділиться на поверхневу і глибоку гілки:

• r. profundus, глибока гілка, біль-

ша, йде під m. supinator і, вий-

шовши на задню поверхню пе-

редпліччя, розгалужується на численні м'язові гілки, серед

яких найдовшим є задній між-

кістковий нерв передпліччя, п.

interosseus antebrachii poste-

гіог. Він проходить по міжкіс-

тковій перетинці передпліччя

досягаючи капсули променево-

зап'ясткового суглоба;

• г. superficialis, поверхнева гілка,

йде по променевій борозні пе-

редпліччя разом з променевою

артерією, потім проходить між променевою кісткою і плечо-

променевим м'язом і прямує на

тил кисті, де ділиться на тильні

пальцеві нерви, nn. digitales dorsales.

Ділянки іннервації

Променевий нерв є нервом зад-

ньої поверхні верхньої кінцівки.

На плечі від нього відходять

м'язові гілки до ш. triceps brachii

et m. anconeus. Тут же він віддає

задній шкірний нерв плеча, n. си-

taneus brachii posterior, ЯКИЙ ін-

нервує шкіру плеча, і задній шкір-

ний нерв передпліччя, n. cutaneus

antebrachii posterior. Останній від-

ходить в каналі променевого нерва

і прямує до шкіри задньої поверхні

передпліччя.

На передпліччі глибока гіл-

ка променевого нерва іннервує всі

м'язі розгиначі, а також m. supinator

і m.brachioradialis.

На кисті променевий нерв ін-

нервує лише шкіру. Його поверх-

нева гілка йде на тил кисті, де іннер-

вує шкіру її латеральної поверхні,

а також шкіру тильної поверхні І, II

і половини III пальців. В ділянці II

і III пальців гілки променевого не-

рва досягають лише їх середини.

Шкіра тильної поверхні кінцевих

фаланг цих пальців іннервується

серединним нервом. ПЕРЕДНІ ГІЛКИ ГРУДНИХ НЕРВІВ

Передні гілки грудних нервів І

сплетень не утворюють, вони збері- ;

гають сегментарне розташування,

проходять в міжребрових проміж-

ках і називаються міжребровими

нервами.

Передня гілка І грудного нер-

ва більшою своєю частиною бере

участь в утворенні плечового спле- і

тення, меншою — утворює тонкий

І міжребровий нерв.

Передня гілка XII грудного нер-

ва віддає гілку до поперекового

- -—

сплетення і утворює підребровий

нерв, n. subcostalis, який проходить

під XII ребром.

Міжреброві нерви,

nn. intercostales

Топографія. Міжреброві не-

рви проходять по нижньому краю

ребра, по sulcus costae, у складі

міжребрового судинно-нервового

пучка. До кутів ребер нерви про-

ходять під плеврою, а потім — між

внутрішнім і зовнішнім міжреб- ровими м'язами. I-VI міжреброві

нерви доходять до краю груднини;

VII-XII — виходять з міжребрових

проміжків і прямують косо до пе-

редньої черевної стінки, де розта-

шовуються між внутрішнім косим і

поперечним м'язами живота. Потім

вони проникають у піхву прямого

м'яза живота і досягають середньої

лінії (Рис. 44).

Ділянки іннервації. Міжреброві

нерви є змішаними, вони містять

рухові та чутливі гілки:

• рухові гілки іннервують власні

м'язи грудної клітки (зовнішні

та внутрішні міжреброві м'язи,

mm. intercostales externi et interni,

поперечний м'яз грудної

клітки, m. transversus thoracis,

підреброві м'язи, mm. subcostales)

і м'язи живота (зовнішній

та внутрішній косі, mm. obliguus

externus et internus abdominis,

поперечний, m. transversus abdominis,

прямий м'яз живота,

m. rectus abdominis, і пірамідаль-

ний, m. piramidalis, квадратний

м'яз попереку, ш. quadratus Iumborum);

• чутливі гілки іннервують шкіру

грудної клітки і живота. Від кож-

ного міжребрового нерва відхо-

дять передня (г. cutaneus anteri-

ог) і бічна (r. cutaneus lateralis)

шкірні гілки. Передні гілки ін-

нервують шкіру присередньої,

а бічні — шкіру бічної ділянок

грудної клітки і живота. Передні

шкірні гілки відходять по боках

груднини і прямого м'яза живо-

та, а бічні — на рівні середньої

пахвової лінії.

ПОПЕРЕКОВЕ СПЛЕТЕННЯ,

PLEXUS LUMBALIS (Thxn, L, — L1V)

Топографія. Поперекове спле-

тення утворюється передніми гілка-

ми трьох верхніх поперекових, час-

тиною передньої гілки XII грудного

і IV-ro поперекового спинномоз-

кових нервів. Воно розташоване в

поперековій ділянці, попереду по-

перечних відростків поперекових

хребців, у товщі і позаду ш. psoas

major (Рис. 45). Внизу поперекове

сплетення безпосередньо сполучене

з крижовим сплетенням. Більшість

гілок поперекового сплетення вихо-

дять з-під латерального краю вели-

кого поперекового м'яза, один нерв

пронизує цей м'яз, виходячи на його

передню поверхню (n. genitofemoralis),

і один нерв виходить з-під

медіального краю великого попе-

рекового м'яза (n. obturatorius).

Гілки. Найбільшими гілками

поперекового сплетення є стегно-

вий і затульний нерви. Крім того,

від сплетення відходять невеликі

гілки, які розгалужуються в м'язах і шкірі живота, нижньої кінцівки та в зовнішніх статевих органах;

• rr. musculares, м'язові гілки,

йдуть до великого і малого попе-

рекових м'язів, квадратного м'яза попереку та міжпоперечних

м'язів попереку;

• n. iliohypogastricus, клубово-

підчеревний нерв, виходить з-під

латерального краю великого по-

перекового м'яза, проходить між

поперечним та внутрішнім косим

м'язами живота й іннервує всі

м'язи живота, шкіру підчеревної

ділянки та верхньо-латеральної

частини сідничної ділянки;

• n. ilioinguinalis, клубово-пахвин-

ний нерв, йде спочатку поряд з

попереднім нервом, потім про-

никає в пахвинний канал і, про-

ходячи попереду сім'яного кана-

тика або круглої зв'язки матки,

закінчується в шкірі лобка і ка- литки (великих соромітних губ),

а також віддає гілки до м'язів

живота — зовнішнього та внут-

рішнього косих і поперечного

м'яза;

• n. genitofemoralis, статево-стег-

новий нерв, пронизує m. psoas

major і проходить по його пе-

редній поверхні, де ділиться н статеву (r. genitalis) і стегнову

(r. femoralis) гілки. Перша з них

прямує в пахвинний канал, де

проходить позаду від сім'яного

канатика або круглої зв'язки мат-

ки, іннервуючи ш. cremaster, tunica

dartos і шкіру калитки (або

шкіру великої соромітної губи),

а також шкіру верхньо-медіаль- ної поверхні стегна; друга гілка

(r. femoralis) проходить під па-

хвинною зв'язкою через судинну

затоку на стегно, де іннервує не-

велику ділянку шкіри (в верхній

частині стегнового трикутника).

• n. cutaneus femoris lateralis, біч-

ний шкірний нерв стегна, вихо-

дить з-під бічного краю великого

поперекового м'яза і прямує косо

до spina iliaca anterior superior,

де виходить на стегно і розгалу-

жується в шкірі його бічної по-

верхні.

Затульний нерв, n. obturatorius,

це значна гілка поперекового спле

тення. Він виходить з присередньої

сторони великого поперекового

м'яза і по бічній стінці малого таза

підходить до затульного каналу,

через який проникає на стегно. На

стегні затульний нерв лежить між

привідними м'язами і ділиться на

передню та задню гілки, які іннерву-

ють ці м'язи, а також m. pectineus,

т . gracilis, ш. obturatorius externus

і капсулу кульшового суглоба. Крім

того, його шкірна гілка іннервує

шкіру присередньої поверхні стегна

над колінним суглобом.

Як правило, існує ще й додатко-

вий затульний нерв, n. obturatorius

accessorius.

Стегновий нерв, n. femoralis, є

найбільшим нервом поперекового

сплетення.

Топографія. Нерв виходить

з-під бічного краю великого попе-

рекового м'яза і через lacuna musculorum

проходить на стегно, де

лежить у стегновому трикутнику,

латерально від стегнової артерії

Гілки. В стегновому трикутнику

нерв віялоподібно розгалужується

на численні гілки:

• гг. musculares, м'язові гілки, ін-

нервують чотириголовий, кра-

вецький і гребінний м'язи стегна;

• rr. cutanei anteriores, передні

шкірні гілки (3-4), виходять з-під

фасції і розгалужуються в шкірі

передньо-медіальної поверхні

стегна;

• n. saphenus, підшкірний нерв,

найдовший, він прямує в canalis

adductorius разом із стегновими

артерією і веною. З каналу нерв

виходить через його передній

отвір в lamina vastoadductoria

(Рис. 47). Пройшовши під кра-

вецьким м'язом, він тягнеться

уздовж присередньої поверхні

гомілки та стопи, супроводжу-

ючи v. saphena magna, і досягає

великого пальця. На стегні він

гілок не віддає. Перша гілка від-

ходить від нього на рівні колін-

ного суглоба — r. infrapatellaris.

Вона іннервує шкіру в ділянці

наколінка і на медіальній повер-

хні колінного суглоба. Підшкір-

ний нерв іннервує також шкіру

медіальної поверхні голінки і

медіального краю стопи до вели-

кого пальця.

КРИЖОВЕ СПЛЕТЕННЯ, PLEXUS SACRALJS,

Топографія. Крижове сплетен-

ня є найбільшим сплетенням. Воно

утворене передніми гілками верх-

ніх чотирьох крижових, а також V

поперекового і частиною передньої

гілки IV поперекового спинномоз-

кових нервів. Частина передньої

гілки IV поперекового спинномоз-

кового нерва і передня гілка V попе-

рекового нерва з'єднуються у спіль-

ний стовбур, truncus lumbosacralis,

який спускається в порожнину

малого таза і приєднується до пе-

редніх гілок крижових нервів. Най-

нижча частина крижового сплетен-

ня, яка утворена передніми гілками